18 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/751/20
1. Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, розглянувши касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 19.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі №922/751/20 за позовом Харківської міської ради до Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» про скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності та звільнення земельної ділянки, 18.06.2021 постановив ухвалу, якою відмовив у клопотанні Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» про закриття касаційного провадження у справі № 922/751/20, а справу № 922/751/20 повернув відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду по суті.
2. У пункті 13 ухвали від 18.06.2021 зазначено, що Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування приписів статей 56, 58 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в частині обов'язковості відображення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про особу, яка може діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, викладеного в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19.
3. У пункті 15 цієї ухвали вказано, що Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду не здійснює розгляд даної справи по суті, оскільки на розгляд названої палати було передано виключно процесуальне питання щодо застосування приписів статей 56, 58 ГПК, яке нею й вирішено. Тому справу № 922/751/20 слід повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду для розгляду по суті.
4. Погоджуючись із висновком Верховного Суду про необхідність відступу від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №908/592/19, вважаємо помилковим як викладення цього висновку в ухвалі, так і повернення справи для подальшого розгляду колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, без розгляду по суті доводів та вимог касаційної скарги.
5. Так, згідно з ч. 5 ст. 33 ГПК у визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного господарського суду (палатою), об'єднаною палатою Касаційного господарського суду (об'єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).
6. За змістом процесуального законодавства незалежно від того, для вирішення якого саме питання (юрисдикційного, матеріального чи процесуального) справа була передана колегію суддів Верховного Суду на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об'єднаної палати чи судової палати касаційного суду, перегляд судових рішень у справі за касаційною скаргою здійснює відповідно Велика Палата Верховного Суду, об'єднана палата чи судова палата касаційного суду. ГПК не містить норм, які б дозволяли Великій Палаті, об'єднаній палаті чи судові палаті повертати справу на розгляд відповідній колегії, яка передавала справу, після вирішення Великою Палатою, об'єднаною палатою чи судовою палатою юрисдикційного або ж окремого процесуального чи матеріального питання.
7. Лише щодо Великої Палати Верховного Суду ГПК передбачає можливість та підстави для повернення справи відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду. Так, у ч. 6 ст. 303 ГПК зазначено, що якщо Велика Палата дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також, якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою, зокрема, через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати, або якщо Великою Палатою вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
8. Частиною 2 ст. 302 ГПК встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
9. ГПК не передбачає ані можливості повернення справи об'єднаною палатою на розгляд колегії суддів після вирішення певного процесуального питання, ані підстав для вчинення такої процесуальної дії. Вважаємо, що у разі коли об'єднана палата ухвалила рішення про прийняття справи до розгляду, справа може бути повернута відповідній колегії тільки якщо виявиться, що така справа була помилково прийнята до розгляду (через відсутність підстав для такої передачі).
10. Коли об'єднана палата прийняла справу до розгляду і вирішила питання про відступ від правового висновку, що міститься у постанові Верховного Суду, то відповідно до ч. 5 ст. 33, ч. 2 ст. 302 ГПК саме Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду є «судом, встановленим законом», який має переглянути судові рішення у справі за касаційною скаргою.
11. Багаторазова передача справи не сприяє дотриманню принципу розумності строків розгляду справи (п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК) і процесуальної економії. Адже спочатку справа призначається до розгляду колегією суддів касаційного суду, потім вона передається на розгляд об'єднаної палати такого суду, а потім повертається об'єднаною палатою для продовження її розгляду колегією суддів. І якщо перші дві передачі справи передбачені законом і спрямовані на забезпечення єдності судової практики, то третя передача справи (повернення об'єднаною палатою після вирішення процесуального питання справи колегії суддів) не лише не відповідає нормам ГПК, а й призводить до затягування строків розгляду справи.
12. Сумнівним також вбачається відступ саме ухвалою Верховного Суду від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду.
13. Шляхом постановлення судом ухвал вирішуються процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду тощо. Перегляд судових рішень в касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.
14. Більше того, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
15. У ч. 2 ст. 315 ГПК передбачено, що саме у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
16. Виклавши висновок щодо застосування норми права в ухвалі, а не постанові, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по суті ухилилася від виконання завдання забезпечення єдності судової практики. Адже обов'язковість такого висновку об'єднаної палати касаційного суду для інших судів можна піддати сумніву.
17. Відповідно й позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19, від якої вважала за необхідне відступити об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, може й надалі враховуватися судами при розгляді справ.
18. З огляду на викладене вважаємо, що Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду мав розглянути справу № 922/751/20 за касаційною скаргою Харківської міської ради по суті і саме в постанові, за результатами такого розгляду, викласти висновок про застосування статей 56, 58 ГПК із зазначенням про відступ від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19.
Судді О. Кібенко
В. Уркевич