05 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/5832/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
у складі судді Ліпинського О. В.
від 14.01.2021 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Верхогляд Т. А., Білецька Л. М., Парусніков Ю. Б.
від 19.04.2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІО-ПАРТНЕР ГРУП", Компанії "Еф. Ті. Ен. Монітор ЛТД"
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача-1: ОСОБА_1
про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІО-ПАРТНЕР ГРУП" та Компанії "Еф. Ті. Ен. Монітор ЛТД" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ41-140618 від 14.06.2018.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 у справі № 904/5832/19 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою від 19.04.2021 Центральний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 у справі № 904/5832/19.
07 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 904/5832/19.
Перевіривши матеріали касаційної Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", Судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах ;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Зі змісту касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" вбачається, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 904/5832/19 скаржник вважає наявність випадків, передбачених пунктами 1, 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що судами застосовано норму права без урахування висновків, викладених в постанові Верховного Суду та по тексту цитує витяги з низки постанов Верховного Суду, проте не зазначає яку саме норму (норми) права застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій без урахування висновків, викладених в конкретно якій із процитованих постанов.
Також, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник просить відступити від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду, проте не зазначає конкретного правового висновку від якого, на його думку, необхідно відступити, щодо застосування якої норми права, викладеного у якій саме постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частину статті). При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" наводить та цитує безліч постанов Верховного Суду.
Крім того, в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржником також не вказано конкретну норму (норми) права щодо якої (яких) відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом:
- уточнення яку саме норму (норми) права застосував суд першої та/або апеляційної інстанції, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, з посиланням на конкретні постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах;
- обґрунтування необхідності відступлення від конкретного висновку щодо застосування конкретної норми права, викладеного в конкретній постанові Верховного Суду та застосованого судом першої та/або апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частину статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
- зазначення норми права щодо якої відсутній висновок Верховного Суду її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
У зв'язку із залишенням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" без руху, клопотання про передачу справи № 904/5832/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду наразі не розглядається.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 904/5832/19 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко