29 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 461/9126/20 пров. № А/857/8143/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.
суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.,
за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2020 року (головуючий суддя: Фролова Л.Д., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, -
встановив:
ОСОБА_1 , 03.11.2020 звернулася з позовом до суду, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0219/20900/20 від 02.06.2020, винесену Галицькою митницею Держмитслужби у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
Обґрунтовує позов тим, що 02 червня 2020 року в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби В. Цабаком винесено постанову по справі про порушення митних правил № 0219/20900/20, відповідно до якої її було визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 661415,01 грн. Зазначає, що складання протоколу про порушення митних правил та розгляд справи про порушення митних правил відбулися за її відсутності, без належного її повідомлення про час дату та місце розгляду справи, що позбавило її можливості реалізувати свої права, а саму постанову вона не отримувала та з її змістом ознайомлена не була. Про наявність постанови у цій справі їй стало відомо лише 19 жовтня 2020 року з матеріалів виконавчого провадження.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабака В.Я. від 02 червня 2020 року у справі про порушення митних правил № 0219/20900/20 відносно ОСОБА_1 за 485 Митного кодексу України. Матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України направлено на новий розгляд до Галицької митниці Держмитслужби.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що зазначене рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що позивачка вчинила дії спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом заявлення в митній декларації з цією метою неправдивих відомостей щодо ваги та кількості товарів, а також відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД та його митної вартості, та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем доведено факт неправомірності дій щодо складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, а відповідачем не доведено правомірність складання оскаржуваної постанови, наявні підстави для задоволення позову та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 02 червня 2020 року в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби - було винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0219/20900/20, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
Згідно постанови від 02 червня 2020 року, 08 січня 2020 року для здійснення митного оформлення товарів «одяг, додаткові речі до одягу та їх частини, взуття та вироби з текстильних матеріалів вживані» в митному режимі «імпорт» які переміщувались транспортним засобом з р.н. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у відділ митного оформлення № 1 МП «Городок» Галицької митниці Держмитслужби директором ТзОВ «ЛЕВЕЛ ХХІ» Залєвською Н.В було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA209170/2020/000588 разом із товаросупровідними документами: а саме: рахунком фактурою (invoice) №WGL-SH/1 від 27.12.2019; міжнародною товаро-транспортною накладною (CMR) №4797 від 02.12.2019; Carnet TIR XX.83256046; контрактом купівлі-продажу № WGL-19/02 від 02.12.2019; декларацією митної вартості від 08.01.22020; сертифікатом якості; сертифікатом про дезінфекцію; листом Департаменту з питань управління відходами. Екологічної безпеки та переходу до кругової економіки від 27.12.2019 № 12вих/544-19. Загальна фактурна вартість товару склала 24004,80 доларів США (за курсом НБУ на момент митного оформлення 568387,66 грн), заявлена митна вартість 268437,13, а загальна сума митних платежів, які б підлягали сплаті за вказаною митною декларацією становить 149840,03 гривень.
В ході митного оформлення товарів було проведено їх повний митний огляд із вивантаженням та розпакуванням, та було виявлено товари що не відповідають задекларованим у митній декларації та товаросупровідних документах.
Відповідно до службової записки управління контролю митної вартості та класифікації походження товарів та прогнозування надходжень Галицької митниці Держмитслужби від 15.01.2020 № 113/7.4-15/44 сума митних платежів які б мали бути сплачені при ввезені на митну територію України товарів із урахуванням встановлених за результатами митного огляду товарів становить 370311,70 гривень.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 485 Митного кодексу України, передбачено, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
За змістом статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.
Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого статтею 485 МК України обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта вчинення такого на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 14.02.2020 у справі №159/1687/17, від 14 лютого 2020 року у справі №233/1783/16-а, від 22 травня 2020 року у справі №751/1477/17, від 20 серпня 2020 року у справі № 553/1435/17.
Згідно ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 2 ст. 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.
Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом (ч. ч. 5, 6 ст. 264 МК України).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно матеріалів справи 08.01.2020 для здійснення митного оформлення товарів «одяг, додаткові речі до одягу та їх частини, взуття та вироби з текстильних матеріалів, вживані» в митному режимі «імпорт» до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Городок», громадянка України ОСОБА_1 , яка є керівником «ТОВ ЛЕВЕЛ ХХІ», подала в електронному вигляді митну декларацію типу IM40ДЕ № UA209170/2020/000588, з метою митного оформлення товарів, відправником яких є «WELFARE GLOBAL DOO».
Разом із зазначеною електронною митною декларацією, декларантом подано: інвойс WGL-SH/1 від 27.12.2019 на суму 24004,80 доларів США, вага нетто - 19670 кг, вага брутто - 16830; міжнародна товарно-транспортна накладна CMR 479760 від 24.12.2019; контракт купівлі-продажу № WGL-19/02 від 02.12.2019, декларація митної вартості від 08.01.2020, сертифікат якості, сертифікат про дезінфекції (а. с. 16-28).
Суд апеляційної інстанції зауважує, що в ході митного оформлення товарів, митним органом проведено їх повний огляд із вивантаженням та розпакуванням, та було виявлено товари, що не відповідають задекларованим у митній декларації та товаросупровідних документах, а саме щодо їх ваги та кількості.
Так, було проведено повний митний огляд товарів із вивантаженням, зважуванням та розкриттям 420 пакувальних місць, за результатами, якого було складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UА209170/2020/000588 від 09.01/2020. В частині оглянутого встановлено, що вага задекларованого товару № 1 фактично складає 13147 кг, вага задекларованого товару № 2 фактично складає 584 кг, ідентифіковано задекларований товар № 3, та виявлено товари, що не відповідають задекларованим в митній декларації та товаросупровідних документах.
Зокрема, в мішках загальною вагою 2991 кг брутто, а саме: - іграшки з текстильних матеріалів з ознаками таких, що були у вжитку загальною вагою брутто 894 кг (13 мішків) - одяг без ознак використання із бірками різних торгівельних марок загальною вагою брутто 982 кг (23 мішки): футболки в брутто - 147,30 кг, нетто - 144,35 кг, кількість - 660 шт; светри вагою брутто -147,3, нетто - 44,35 кг, кількість - 560 шт, халати вагою брутто - 49,10 кг, нетто - 48,1 кількість - 160 шт; піжами вагою брутто - 245,50 кг, нетто - 240,59 кг, кількість - 510 шт; шкарпетки вагою брутто - 176,76 кг, нетто - 1,73,22 кг, кількість - 2170 шт; накидки флісові жіночі вагою брутто - 49,10 кг, нетто - 48,12 кг; комплекти карнавальні вагою брутто - 117,84 кг, нетто - 115,48 кг, кількість -330 шт; колготи жіночі в брутто - 19,64 кг, нетто - 19,25 кг, кількість - 100 шт; захист для колін та ліктів, в брутто - 29,46 кг, нетто - 28,87 кг, кількість - 80 шт; сумки з шкірозамінних матеріалі (не сортовані) з ознаками таких, що були у вжитку загальною вагою брутто 1115 кг (21 мішок).
Відповідно до службової записки управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Галицької митниці Держмитслужби від 15.01.2020 № 113/7.4-15/44, сума митних платежів, які б мали сплачені при ввезенні на митну територію України вказаних товарів, із урахуванням даних, встановлених за результатами митного огляду товарів, становить 370 311,70 грн.
Тобто, різниця в нарахуванні митних платежів, які підлягали сплаті за поданою митною декларацією UА209170/2020/000588 від 09.01/2020 та сумою митних платежів, які б мали бути сплачені із урахуванням даних встановлених за результатами митного огляду складає 220471,67 грн.
За встановлених обставин, враховуючи зазначене правове регулювання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачка вчинила неправомірні дії спрямовані для зменшення сплати митних платежів, оскільки в митній декларації вказала неправдиві відомості щодо ваги та кількості товарів та подала документи, що містять такі відомості.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що володіючи товаросупровідними документами, які містили достатню інформацію про товар, відправником яких є «WELFARE GLOBAL DOO», маючи надані законом можливості оглянути товар, зокрема щодо його ваги та кількості, позивачка свідомо вказала у митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, неправдиві відомості, що у свою чергу свідчить про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
Щодо покликання позивачки, що при складенні протоколу про порушення митних правил № 0219/20900/20 особі, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не була надана можливість скористатися правовою допомогою спеціаліста у галузі права, поняті взагалі були відсутніми під час складання протоколу, також позивачу не було роз'яснено суть правопорушення, в якому її звинувачують, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними.
Оскільки, позивачка на адресу відповідача направляла лист від 16.01.2020, в якому вказала, що прибути в Галицьку митницю Держмитслужби для надання пояснень не може, просила провести розгляд справи за її відсутності. Крім цього, вказала, що у разі складення протоколу, такий складати за її відсутності.
Стосовно покликання позивачки, що розгляд справи про порушення митних правил, за наслідками якого її притягнуто до адміністративної відповідальності, відбувся 02.06.2020 про, що вона не знала, то суд апеляційної інстанції не бере до увагу.
Оскільки, розгляд справи про порушення митних правил неодноразово переносився за клопотанням позивачки, а у листі від 19.05.2020 позивачка направляла додаткові документи та просила їх прийняти до уваги при розгляді справи.
Крім цього, суд апеляційної інстанції при розгляді цієї справи враховує висновки Верховного Суду викладені в постанові від 14 серпня 2018 рок у справа № 754/15455/16-а, згідно яких, відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення не може відбуватись безліч разів лише тому, що особа кожного разу заявляє клопотання про бажання взяти участь у її розгляді, при цьому тривалий час не з'являючись до компетентного органу з цією метою.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для направлення справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), оскільки у матеріалах справи наявні докази про факт належного повідомлення позивачки про дату, час, місце складення протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення. Крім цього, матеріалами справи підтверджено вчинення позивачкою адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 268, 271, 272, 286, 315, 317, 321, 322, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби задовольнити.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2020 року у справі № 461/9126/20 скасувати та прийти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. В. Ніколін
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 05.07.2021.