30 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/12480/20 пров. № А/857/7884/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кушнерика М.П.
суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.;
за участю секретаря судового засідання - Юник А.А.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року, прийняте суддею Мричко Н.І. в м.Львові, о 13 годині 37 хвилині, повний текст рішення складено 26 лютого 2021 року у справі № 380/12480/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та скасувати відмову від 02.11.2020 № 1300-0308-8/88584 в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції станом на травень 2010 року) за вислугою років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат, згідно довідки Львівської обласної прокуратури від 23.10.2020 № 21/1291 вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою починаючи з 01.10.2020 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.10.2020 перерахунок та здійснювати їй відповідні виплати раніше призначеної відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції станом на травень 2010 року) пенсії за вислугою років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат, згідно довідки Львівської обласної прокуратури від 23.10.2020 № 21/1291 вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою починаючи з 01.10.2020.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що відповідач протиправно відмовив у проведенні перерахунку пенсії, оскільки на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ. Вважає, що при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції станом на травень 2010 року), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, з урахуванням раніше проведених виплат, згідно з довідкою Львівської обласної прокуратури від 23.10.2020 № 21/1291 вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою починаючи з 01.10.2020.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.10.2020 перерахунок та здійснювати відповідні виплати ОСОБА_1 раніше призначеної відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції станом на травень 2010 року) пенсії за вислугою років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, з урахуванням раніше проведених виплат, згідно з довідкою Львівської обласної прокуратури від 23.10.2020 № 21/1291 вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою починаючи з 01.10.2020.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Головне управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неправомірно задоволено вимогу позивача про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії позивачу в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати, а також вказано на протиправність посилання суду на неправомірність дій Головного управління щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача розмірі 90 %, оскільки підстави та порядок перерахунку пенсі прокурорам регулювали ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-XII.
Зазначено, що відмова ГУ ПФ України у Львівській області у перерахунку пенсії позивачу не призвела до зменшення розміру пенсії, яку вона отримувала до цього, а тому, не звужує обсягу вже набутих нею прав та/або позбавляє її права на соціальний захист. Крім того, згідно поданою заявою позивача від 27.10.2020 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача, за наслідками якого розмір пенсії зменшився на 1398,56 грн., а тому позивача було повідомлено про не доцільність проведення вказаного перерахунку.
Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надходило, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, яка просить задоволити апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачу з 06.05.2010 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 № 1789 у розмірі 90% заробітної плати.
ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою від 27.10.2020, в якій просила перерахувати їй пенсію відповідно до довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 23.10.2020 № 21/1291вих-20.
Листом від 02.11.2020 № 1300-0308-8/88584 відповідач повідомив позивача про те, що проводити перерахунок пенсії згідно із заявою від 27.10.2020 та з урахуванням довідки від 23.10.2020 № 21/1291вих-20, виданої Львівською обласною прокуратурою недоцільно, оскільки це призведе до зменшення загальної пенсійної виплати.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи зазначену відмову від 02.11.2020 № 1300-0308-8/88584 протиправною, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 22 Конституції України встановлює, що права і свободи людини і громадянина, закріплені такою Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У Рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований статтею 46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.
Стаття 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, у редакції, чинній станом на день призначення позивачу пенсії, передбачала, зокрема, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VI у статтю 50-1 Закону України №1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, визначено, що пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
14.10.2014 Верховна Рада України прийняла Закон України “Про прокуратуру” №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), який вступив у законну силу 15.07.2015.
У зв'язку з прийняттям Закону України №1697-VII положення Закону України №1789-ХІІ втратили чинність крім окремих положень 15.07.2015.
У частині другій статті 86 Закону № 1697-VII було встановлено, що пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII частину другу статті 86 Закону № 1697-VII викладено у новій редакції: “Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.”.
Отже, після призначення позивачу пенсії відбувалась зміна відсоткового розміру, однак слід зазначити, що відсотковий розмір пенсії визначається станом на момент призначення пенсії, а не на момент здійснення перерахунку пенсії.
Так, станом на дату призначення позивачу пенсії (06.05.2010) у відповідності до вимог статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ позивачу призначено пенсію у розмірі 90% заробітної плати.
Враховуючи вищенаведене та встановленні обставини справи колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що при перерахунку пенсії її відсотковий розмір, на відміну від її складових, не може змінюватись.
Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що право позивача на отримання пенсії у такому відсотковому розмірі уже встановлено в постанові Сихівського районного суду м. Львова від 11.07.2016 у справі № 464/4550/16-а, що, відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, не підлягає доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа.
Таким чином, застосування відповідачем розміру відсоткового значення пенсії станом на момент проведення перерахунку є протиправним.
Згідно з частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі № 3-209/2018, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою вказаної статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Як встановлено, Львівська обласна прокуратура видала позивачу довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 23.10.2020 № 21/1291вих-20, згідно з якою розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними станом на 11.09.2020 за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора прокуратури області становить 75394,66 грн.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів констатує, що дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції станом на травень 2010 року), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, з урахуванням раніше проведених виплат, згідно з довідкою Львівської обласної прокуратури від 23.10.2020 № 21/1291вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою починаючи з 01.10.2020, є протиправними.
Крім цього, відповідач не приймав рішення щодо відмови у перерахунку пенсії, а виклав таку відмову у листі від 02.11.2020 № 1300-0308-8/88584, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову, в частині скасування відмови відповідача від 02.11.2020 № 1300-0308-8/88584.
Слід також зазначити, що питання щодо обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинне вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зауважує, що спору щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог судом першої інстанції вірно відмовлено, оскільки такі є передчасними.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року, у справі № 380/12480/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 05.07.21