30 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/2054/21 пров. № А/857/9572/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,
з участю секретаря Михальської М.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Станько В.В.,
представника відповідача Махник А.І.,
представника відповідача Грицевич Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Хома О.П.,
час ухвалення рішення - 13.04.2021 року,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - не вказано,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Львівської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1), Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при ЛОДА, оформлене протоколом № 26 від 26.01.2021 року про відмову позивачу у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та видачі посвідчення категорії 1 серії А; зобов'язання регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян при ЛОДА надати статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видати позивачу посвідчення категорії 1 серії А учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується належними і допустимими доками, які відповідачами та судом не взято до уваги.
Позивач та її представник в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали з мотивів, викладених в ній, просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідачів у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили, зазначивши, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що позивач, працюючи лікарем-лаборантом Щирецької міської лікарні Пустомитівського району Львівської області, з 12.06.1986 року по 27.06.1986 року була відряджена для роботи в Поліський район Київської області на виконання наказів Львівського облздороввідділу від 29.05.1986 року № 14-с та головного лікаря Пустомитівської центральної райлікарні від 11.06.1986 року № 87-к.
Відповідно до довідки управління охорони здоров'я ЛОДА від 04.08.1992 року № 1876/15П позивач з 12.06.1986 року по 27.06.1986 року надавала медичну допомогу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в Поліській АЕС ЦРЛ.
Львівська обласна ЛКК по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності внаслідок аварії на Чорнобильській АЄС на засіданні 07.09.1992 року № 4 за результатами розгляду заяви позивача дала заключення про те, що наявні у неї захворювання пов'язані з аварією на ЧАЕС, що підтверджено експертним заключенням від 09.09.1992 року.
Позивачу 10.12.1992 року видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 рр. та громадянина, захворювання яких пов'язане із наслідками Чорнобильсьої катастрофи (категорія 1) Серія А № 003869.
Позивачу 07.08.1997 року також видано вкладку № НОМЕР_1 до посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_2 «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
23.09.2019 року позивач звернулася з заявою на ім'я начальника управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації з проханням повторно розглянути її справу на засіданні комісії для видачі посвідчення учасника ліквідатора ЧАЕС у зв'язку із незгодою з попереднім рішенням комісії.
Відповідно до витягу з протоколу № 17 засідання регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян при ЛОДА від 24.01.2020 року, позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 серії А.
Позивач оскаржила вказане рішення в судовому порядку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 року у справі № 380/6327/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при ЛОДА від 24.01.2020 року № 17 про відмову у наданні позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видачі посвідчення категорії 1 серії А. Зобов'язано регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при ЛОДА повторно розглянути на засіданні комісії заяву позивача про видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 серії А.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 року у справі № 380/6327/20 відповідачем 2 16.01.2021 року скеровано регіональній комісії на розгляд рішення суду з вимогою повторно розглянути заяву позивача «Про видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 серії А». Разом із вказаною вимогою долучено пакет документів.
Відповідно до витягу з протоколу № 26 від 26.01.2021 року, регіональною комісією прийнято рішення про відмову у наданні позивачу статусу ліквідатора наслідків на ЧАЕС та видачі посвідчення категорії 1 серії А учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
При цьому, відповідно до витягу з протоколу № 18 засідання регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при ЛОДА від 19.02.2020 року позивачу погоджено заміну посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_3 на посвідчення категорії 1 серія Б. Заміна посвідчення здійснена на виконання Постанови № 511.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Ст. 10 Закону № 796 встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986 - 1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, в тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 11 Закону № 796 до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 14 Закону № 796 до категорії 1 належать особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
З аналізу вищенаведеного слідує, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вважаються громадяни, які працювали у зоні відчуження, а потерпілими від Чорнобильської катастрофи є громадяни, які працювали за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач, як лікар-лаборант, з 12.06.1986 року по 27.06.1986 року надавала медичну допомогу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в Поліській АЕС ЦРЛ, розташованій у смт. Поліське Поліського району Київської області.
П. 1 постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно з додатком №1.
Відповідно до вказаного Переліку смт. Поліське Поліського району Київської області не відноситься до зони відчуження, а входить до зони безумовного (обов'язкового) відселення.
Перелік місць за межами зони відчуження, де за урядовими завданнями у 1986-1987 роках виконувались роботи в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором), пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1996 року № 1391 (далі - Постанова № 1391).
Згідно до затвердженого Постановою № 1391 переліку, Поліська центральна районна лікарня Київської області входить до закладів, де були розгорнуті спеціальні підрозділи для надання першої медичної, невідкладної та протирадіаційної допомоги евакуйованим із зони відчуження і громадянам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження.
Постановою № 1391 також затверджено Перелік виробництв, видів робіт, а також професій та посад осіб, які працювали за межами зони відчуження на роботах в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором), пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, до якого віднесено приймальні, спеціалізовані і спеціально створені відділення медичних і науково-дослідних установ, перепрофільовані медичні заклади, виїзні бригади (загони) та посаду лікаря-лаборанта.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надання медичної допомоги лікарем-лаборантом у Поліській центральній районній лікарні Київської області у червні 1986 року є роботою за межами зони відчуження на роботах в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором), пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Позивач звертає увагу суду на те, що вона проходила військову службу у військовій частині № НОМЕР_4 , яка здійснювала виїзди в зону відчуження та надає анкету-запит на підтвердження проходження військової служби.
Колегія суддів зазначає, що вказана анкета не підтверджує факт роботи в зоні відчуження, а є тільки запитом щодо позивача, надісланого в архівну установу для підтвердження певного факту.
Крім того, згідно справки архіву штабу Київського воєнного округу в нижньому правому куті запиту, документів, необхідних для наведення довідки щодо запитуваних питань в архівах округу немає. Тому не можна вважати підтвердженим факт роботи позивача в зоні відчуження.
Даючи оцінку довідці Пустомитівської ЦРЛ від 28.07.2008 року № 1312, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що така підтверджує роботу позивача лікарем-лаборантом у Поліській ЦРЛ Київської області, відрядженій на підставі наказу № 87-к від 11.06.1986 року, а також проведену у 3-х кратному розмірі оплату праці в 30 км зоні за фактично відпрацьовані 3 дні.
Однак вказана довідка не містить населеного пункту, в якому позивачем було відпрацьовано 3 дні в 30 км зоні, а також посилання на первинні документи (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження.
Інші документи, наявні в матеріалах справи, які свідчать про роботу позивача в зоні відчуження, зокрема в Буда-Варовичах, Вільчі, Поліському Київської області суд не бере до уваги, оскільки згідно постанови КМУ № 106 від 23.07.1991 року вказані населені пункти не відносяться до зони відчуження, а відносяться до зони безумовного (обов'язкового) відселення.
Крім того, відповідно до наказу Міністерства оборони України № 322 від 08.09.1997 року військові частини № НОМЕР_4 та № 55064 з 08.06.1986 року по 23.08.1986 року та з 10.05.1986 року по 20.12.1987 року відповідно дислокувалася у с. Вільча та Буда-Варовичі Поліського району Київської області, яке входило до зони безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення.
В матеріалах справи також міститься заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких позивач працювала з 12 по 28 червня 1986 року у військовій частині НОМЕР_5 (заява громадянина Романишина) і НОМЕР_4 (заява громадянки Степаненко). Враховуючи що обидва свідки засвідчили роботу позивача в один і той самий час в різних військових частинах в різних населених пунктах, колегія суддів не бере ці покази до уваги.
Відповідно до ст. 15 Закону № 796 підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами, а підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Оскільки позивачем не надано належних доказів роботи (служби) у зоні відчуження, суд не може вважати доведеним факт участі позивача у безпосередній ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За таких умов, позивач відноситься до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Щодо різних статусів позивача у виданому їй посвідченні та вкладці до нього, апеляційний суд зазначає наступне.
Позивачу первинно видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 рр. та громадянина, захворювання яких пов'язане із наслідками Чорнобильсьої катастрофи (категорія 1) Серія А № 003869.
Вказане посвідчення видано на підставі Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затв. постановою Кабінету Міністрів УРСР від 18.06.1991 року № 44 (далі - Постанова № 44).
Відповідно до п. 3 Постанови № 44 громадянам, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення синього кольору, серія А - учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і громадянина, захворювання яких пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, згідно вказаного порядку посвідчення категорії 1 серії А видавались:
- учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- громадянам, захворювання яких пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 3 Постанови Кабінету міністрів України від 20.01.1997 року № 51 «Про затвердження порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Постанова № 51), інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
До посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, додається вкладка за встановленим зразком (додаток № 11). Зазначене
посвідчення без вкладки з 1 січня 1997 р. вважається не дійсним.
На виконання вищевказаних норм, відповідач видав позивачу до посвідчення вкладку встановленого зразка, де у відповідній графі зазначив конкретну категорію осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до якої віднесено позивача, а саме - потерпілий від Чорнобильської катастрофи.
Згідно експертного висновку та довідки МСЕК захворювання позивача пов'язане з аварією на ЧАЕС.
Таким чином, позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи щодо якої встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Станом на час видання позивачу посвідчення Серії НОМЕР_2 , Порядком № 44 визначалось, що громадянам, віднесеним до категорії 1, видається одне посвідчення - синього кольору, серія А учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і громадянина, захворювання яких пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Вірним є зауваження суду першої інстанції, що нормами чинного законодавства встановлено обов'язкову підставу для встановлення статусу «учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» - рішення комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Проте, таке рішення відносно позивача відсутнє.
В матеріалах справи є рішення Комісії зі спірних питань визначення статуту осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2008 року (витяг з протоколу № 12) та від 26.02.2009 року (витяг з протоколу № 17) про відмову у визначенні статуту учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивачу у зв'язку із відсутністю первинних документів 1986 року, які підтверджують факт виконання робіт безпосередньо у зоні відчуження, а також дані про конкретне місце виконання робіт у зоні відчуження.
Суд також звертає увагу, що регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при ЛОДА на засіданні 19.02.2020 року прийняла рішення про погодження заміни посвідчення позивачу категорії 1 серія НОМЕР_3 на посвідчення Категорія 1 серія Б, що підтверджено витягом з протоколу № 18.
Посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (категорія 1) серії Б синього кольору видаються особам з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою (абз. 3 п. 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затв. постановою КМУ 11.07.2018 року № 551).
За встановлених обставин є правомірним рішення про заміну позивачу наявного у неї посвідчення на посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (категорія 1) серії Б синього кольору.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308,310,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі № 380/2054/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді В. Я. Качмар
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 05 липня 2021 року.