про повернення апеляційної скарги
05 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/1774/21 пров. № А/857/10682/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Мікули О. І.
суддів -Курильця А. Р.
Кушнерика М. П.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 140/1774/21 за адміністративним позовом Фермерського господарства "Клюське" до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Копію зазначеної ухвали скаржником отримано 08 червня 2021 року, що підтверджується відповідним документом про її отримання в матеріалах справи (отримано ГДІ ОСОБА_1 ).
30 червня 2021 року від Головного управління ДПС у Волинській області надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Клопотання мотивує тим, що відсутні кошти на оплату судового збору та ним вживаються заходи щодо сплати такого.
Суд зазначає, що, відповідно до вимог чинного законодавства, Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів для потреб сплати судового збору.
Згідно з ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Податкові служби є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, тому відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для продовження строку сплати судового збору.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 січня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У п. 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затв. постановою КМУ від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З врахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною для продовження строку на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст.7 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи наведене вище, а також розмір судового збору, який у спірних правовідносинах не є значним, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання про продовження строку для оплати судового збору необхідно відмовити.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Разом з тим, особі, яка подавала апеляційну скаргу, необхідно роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 140/1774/21 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. П. Кушнерик