про відмову у відкритті апеляційного провадження
05 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/872/21 пров. № А/857/10788/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Кушнерика М. П.
суддів -Курильця А. Р.
Мікули О. І.
перевіривши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 380/872/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, в тому числі і у зв'язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 16 червня 2021 року згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим індетифікатором № 7900730891411
17 червня 2021 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання з питань усунення недоліків.
Щодо строків подання апеляційної скарги, клопотання обгрунтоване тим, що наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24.03.2021 № 21 "Про завершення заходів з припинення діяльності Військової частини НОМЕР_2 " затверджено передавальний акт Військової частини НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , до правонаступника Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 . Заходи з реорганізації шляхом приєднання Військової частини НОМЕР_3 , вважати завершеними. Військову частині НОМЕР_1 визначено правонаступником всіх активів і зобов"язань Військової частини НОМЕР_3 . У зв"язку з припинення діяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ), правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) було встановлено відсутність зазначеного рішення у справі та 20 квітня 2021 подано заяву про видачу копії рішення.
Враховуючи, що у місті було запроваджено жорсткий карантин, який діяв із суботи 20 березня 2021 року до 04 травня 2021 року, під час дії якого був обмежений доступ до Львівського окружного адміністративного суду. Після послаблення карантинних обмежень та у зв"язку з навантаженням на канцелярію суду рішення було отримано 17 травня 2021 року.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Апеляційний суд зазначає, що строк звернення до суду під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України підлягає поновленню лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) вказані причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
При цьому граматичне тлумачення п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України дає підстави для висновку, що наявність сполучника "і" вказує на обов'язкову наявність двох вищенаведених умов.
Таким чином, виходячи з наведених законодавчих приписів сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення процесуального строку звернення до суду, а можливість поновлення процесуального строку визначається у взаємозв'язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від скаржника унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у п. 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії, відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу належного урядування, державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п. 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Щодо покликання апелянта на реорганізацію відповідача, то апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Разом з тим, Львівським прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) не заявлено клопотання про заміну сторони.
Апелянтом не надано доказів, як передавальний акт, яким стверджується відсутність рішення суду отриманого Мостиським прикордонним загоном, і такі відсутні в матеріалах справи. Дане розцінюється колегією суддів, як факт достовірності отримання стороною спору оскарженого рішення суду.
Колегія суддів обумовлює і ту обставину, що з 19 березня 2021 року у Львівському окружному адміністративному суді встановлено особливий режим роботи суду, в тому числі і щодо прийому кореспонденції, яка здійснювалася дистанційно за допомогою скриньки для вхідної кореспонденції розміщеної при вході в приміщення суду; а також сторони по справі могли скористатися іншими дистанційними засобами подачі документів (електронна пошта, «Електронний суд», факсимільний зв'язок, поштове відправлення або кур'єрська доставка) та отримати необхідні процесуальні документи до 04 травня 2021 року.
З наявної у справі заяви про видачу копії рішення від 20 квітня 2021 (а.с.55) вбачається, що така подана від імені ОСОБА_2 , а отримала копію рішення ОСОБА_3 17.05.2021. При цьому зазначена заява містить ідентичні підписи, як від імені ОСОБА_2 так і від імені ОСОБА_3 ..
Разом з тим, в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштвого відправлення , а саме рішення у справі № 380/872/21 із відміткою про отримання 18 березня 2021 року представником В.Хиря (а.с.54)
Зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними причинами, оскільки ним не доведено неможливість звернення до суду в інший час та яким чином карантинні заходи вплинули на неможливість звернення до суду. Таким чином, скаржником не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку оскарження.
Враховуючи те, що вказані скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, тому у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 380/872/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач М. П. Кушнерик
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула