Справа № 120/3801/21
Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
30 червня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Смілянця Е. С.
за участю:
секретаря судового засідання: Бень Я.О.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Гука Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання протиправними дій Вінницького міськвиконкому щодо відмови поліпшити його житлові умови відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби і статус ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист»; зобов'язання Вінницького міськвиконкому виконати конституційну норму Закону України «Про статус ветеранів військової служби і статус ветеранів внутрішніх справ та їх соціальний захист» та надати у власність ОСОБА_1 займану ним житлову площу та передбачену ЖК України додаткову площу.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для вирішення справи, та необґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі.
Відзив відповідача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.170 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З матеріалів справи встановлено, що оскаржувана ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року прийнята на підставі п.2 ч.1 ст.170 КАС України, оскільки судом першої інстанції встановлено, що 18.02.2021 ОСОБА_1 звертався до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до того самого відповідача, про той самий предмет і з тих самих підстав у справі №120/1316/21-а, і ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №120/1316/21-а.
Згідно з п.2 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Отже, умовами застосування вказаної вище підстави для відмови у відкритті провадження є тотожність спору (сторони, предмет, підстави) та вирішення такого спору, шляхом прийняття рішення суду, постанови суду або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Ч.1 ст.241 КАС України передбачено, що судовими рішеннями є:
1) ухвали;
2) рішення;
3) постанови.
За змістом п.2 ч.1 ст.170 КАС України перелік судових рішень, за наявності яких суд відмовляє у відкритті провадження, є вичерпним. В той же час ухвала про відмову у відкритті провадження у справі в цьому переліку відсутня.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Водночас, суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу не на підставі, передбаченій п.2 ч.1 ст.170 КАС України.
З урахуванням вищенаведеного, оскільки п.2 ч.1 ст.170 КАС України передбачає вичерпний перелік підстав, з яких суд може відмовити у відкритті провадження у справі, посилання суду першої інстанції на ухвалу суду про відмову у відкритті провадження у справі №120/1316/21-а у спорі між тими ж самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав є необґрунтованим.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 р.).
У Рішенні у справі "Bellet проти Франції" від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відмова у відкритті провадження у справі з підстави, яка не передбачена чинним процесуальним законодавством, обмежує право позивача на доступ до суду, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі не відповідають встановленим у справі обставинам, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та не підлягає оскарженню відповідно до ст.328 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 05 липня 2021 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Смілянець Е. С.