Справа № 560/8763/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
05 липня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляпостачбуд" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляпостачбуд" до Придністровського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділляпостачбуд" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Придністровського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанови управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області: про застосування адміністративно-господарського штрафу № 203113 від 02 липня 2020 року; про застосування адміністративно-господарського штрафу № 203111 від 02 липня 2020 року.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляпостачбуд" відмовлено.
3. Апелянт Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділляпостачбуд", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
4. Апелянт вказує, що оскільки, під час проведення зважування транспортного засобу МАЗ номерний знак НОМЕР_1 було встановлено, що навантаження на строєну вісь становить 13,25 тонн, про що вказано у акті № б/н від 10 червня 2020 року, зазначене надає можливість прийти до висновку про відсутність факту порушення з боку перевізника встановлених габаритно-вагових норм. Вказує, що при здійсненні позивачем 10 червня 2020 року перевезення вантажу із села Комарівка Славутського району Хмельницької області до міста Хмельницького, у автомобільного перевізника та водія були наявні всі необхідні документи, визначені ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області, які здійснювали перевірку відповідного транспортного засобу висловлювалася вимога про надання їм для перевірки виключно реєстраційних документів на транспортний засіб та документу на вантаж (товарно-транспортної накладної). Однак, будь-яких письмових або усних вимог про надання посвідчення водія відповідної категорії посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області не формувалася.
5. Також вказує, що за відсутності факту повідомлення відповідачем позивача про розгляд адміністративної справи, вказане тотожно позбавляло правомочності відповідача для винесення відносно позивача постанов № 203113 від 02 липня 2020 року та № 203111 від 02 липня 2020 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.06.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області було проведено перевірку транспортного засобу МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , за результатами якої складено Акт №234056 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.06.2020 (далі - Акт від 10.06.2020). В Акті від 10.06.2020 зазначено, що під час перевірки виявлено порушення: водій здійснював перевезення вантажу на договірних умовах, про що свідчить ТТН ХМБ №115069 від 10.06.2020. На час перевірки не надано посвідчення водія відповідної категорії, навантаження на строєну вісь становить 13,25 т, що на 20,45% перевищує дозволену, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”: ч. 1 абз. 16 - перевищення встановлених законодавством габаритно вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Ч. 1 абзац 3 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів перелік яких визначено ст. 48 цього закону, а саме посвідчення водія відповідної категорії. Зазначено, що водій від підпису відмовився.
7. Відповідно до Акту №032329 від 10.06.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля МАЗ та причіпа (напівпричіпа) KOEGEL, і встановлено наступні осьові навантаження: 6,0т 13,25т 20,65т при нормативно допустимих 11т 11т 22т.
8. Також, за результатами проведеного вагового контролю, посадовими особами Укртрансбезпеки складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №329 від 10.06.2020 на суму 168,84 євро.
9. Постановою Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №203113 від 02.07.2020 (далі - постанова №203113) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляпостачбуд" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000,00 грн. Вказано про допущення порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена абзацом 16 ст. 60 Закону.
10. Постановою Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №203111 від 02.07.2020 (далі - постанова №203111) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляпостачбуд" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн. Вказано про допущення порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена абзацом 3 ст. 60 Закону.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
11. Правова позиція апелянта зазначена в пунктах 3-5 цього рішення.
12. Відповідач зазначає, що працівниками Укртрансбезпеки виявлено та зафіксовано перевищення вагових норм на одиночну вісь, а саме при дозволених 11т, навантаження становило 13250 кг, що становить 20,45%. Також вказує, що рекомендованим листом повідомлено позивача про розгляд справи.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
13. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Так, постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
15. Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.
16. Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
17. Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, (далі - Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
18. Отже, з огляду на викладене, Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області та Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки під час здійснення своїх повноважень діють як суб'єкт владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.
19. Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
20. Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України "Про автомобільний транспорт".
21. Пунктом 16 Порядку №1567 передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
22. Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
23. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
24. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
25. Згідно з частиною першою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
26. Частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
27. Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
28. Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
29. Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
30. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні оскаржуваних постанов діяв в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством.
31. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
32. У Правилах проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджених постановою Кабінету міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України.
33. Згідно з п.22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
34. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
35. Відповідно до п.21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.
36. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується.
37. Як передбачено п.23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який спосіб.
38. Згідно з п.18, 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
39. Відповідно до ст.48 ЗУ "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
40. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
41. Відповідно до ст.60 вказаного закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
42. Як вбачається з матеріалів справи, що згідно довідки №028581 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10.06.2020, повна маса транспортного засобу становила 39,9 тонн, втім осьове навантаження на одиночну вісь транспортного засобу становило 13,28 т при дозволеній масі 11,00т, що свідчить про перевезення вантажу із перевищенням встановленого осьового навантаження.
43. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, щодо невірного розрахунку допустимих габаритно-вагових норм, так як абз.16 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є здійснення перевезення вантажів з перевищенням встановлених норм понад 20%. В даному ж випадку перевищення навантаження на одиночну вісь складає понад 20%.
44. Таким чином, оскільки апелянтом здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень (навантаження на одиночну вісь - понад 11 т) без спеціального дозволу, тому постанова №203113 від 02.07.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу, є обґрунтованою, підстави для її скасування, відсутні.
45. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача про не формування будь-яких письмових або усних вимог про надання посвідчення водія відповідної категорії посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області є безпідставними, оскільки жодного доказу цього позивачем до суду не надано. При цьому, суд враховує відмову водія від надання пояснень про причини порушень та відмову від підпису Акту №234056.
46. Надання апелянтом до суду копії посвідчення водія ОСОБА_1 не спростовує того факту, що на момент проведення перевірки у водія таке посвідчення було відсутнє, що має наслідком відповідальність згідно ст. 60 Закону №2344-III.
47. Аналогічна правова позиція вказана в п. 26 постанови Верховного Суду від 17 липня 2018 року по справі №802/1836/17-а.
48. Тому постанова №203111 від 02.07.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу, є обґрунтованою, а тому підстави для її скасування також відсутні.
49. Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
50. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
51. Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статтею 8 Конституції України та статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
52. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
53. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
54. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
55. З урахуванням вказаного у сукупності, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що апелянтом здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень без спеціального дозволу, відповідно, спірне рішення відповідача є правомірним та не підлягає скасуванню.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
56. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
57. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
58. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
59. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
60. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
61. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляпостачбуд" слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляпостачбуд" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.