Справа № 600/967/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
05 липня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про скасування рішення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Буковинської митниці Держмитслужби, в якому просив:
1.1. Скасувати рішення Буковинської митниці Держмитслужби від 31.08.2020 року про коригування митної вартості товарів №UA408020/2020/000009/2.
2. В обґрунтування позову зазначив, що незважаючи на наявність достатніх відомостей і підстав для числового визначення задекларованої митної вартості, відповідач протиправно застосував вимоги ч.6 ст.54 МК України, оскільки в даному випадку відсутні обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, та не доведено факт невірного проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості, або неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу, або надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Буковинської митниці Держмитслужби від 31.08.2020 року про коригування митної вартості товарів №UA408020/2020/000009/2.
3.2. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Буковинської митниці Держмитслужби судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
4. Буковинська митниця Держмитслужби / надалі - апелянт /, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5. Скаржник апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у рішенні суду першої інстанції не зроблено жодного аналізу відзиву відповідача на позов, не прийнято до уваги жодного доводу митного органу та не зазначено в рішенні про підстави для коригування митної вартості, які були у митного органу.
6. Апелянт зазначив, що при аналізі поданих до митного оформлення документів виявлені розбіжності, які викликали у митного органу обґрунтовані сумніви щодо повноти, правильності та коректності інформації, зазначеної у вказаних документах. Зокрема, у п.4.1 поданого для митного оформлення контракту зазначено, що оплата здійснюється продавцем у відповідності до рахунку фактури (інвойс). Однак, у вступній частині контракту йдеться про покупця - фірму CARLO PORTE TRADING S.R.L. в особі директора Воісо Alexandria, та покупця в особі директора ОСОБА_1 . Апелянт звертає увагу суду на те, що суб'єкт ЗЄД (повивач) - ФОП ОСОБА_2 , та його контрагент також ОСОБА_3 , що також є обставиною, яка викликала обґрунтовані сумніви в митного органу.
7. Крім цього, до поданої автотранспортної накладної б/н від 21.08.2020 у графі 5 зазначено інвойс №0001 від 19.08.2020, а згідно графи 44 митної декларації та у інвойсі зазначено № СРТЕ 0001 від 19.08.2020.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 02.10.2017 року зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с.19).
9. Позивачем 19.05.2020 року укладено контракт №10 від 19.05.2020р. з фірмою "CARLO PORTE TRADING S.R.L" (с.Негостіна, Сучавського повіту, Румунія) в особі директора ОСОБА_4 , предметом якого продаж (поставка) товару: дверні ручки, дверні блоки з фурнітурою, замки, коробки та ін. комплектуючі. Згідно з п.5 контракту №10 поставка товару здійснюється автотранспортом за рахунок Продавця. Згідно з п. 11 контракту №10 сторонами є Продавець: " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в особі директора ОСОБА_4 , та Покупець - П.П. ОСОБА_1 (позивач) (а.с.12-13).
10. 28.08.2020 року, Спільне українсько-чеське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "PST Україна», уповноважене позивачем на підставі договору доручення від 25.08.2020р. №16/2020, подало в інтересах позивача для митного оформлення електронну митну декларацію UA408020/2020/020476, відповідно до якої було задекларовано вантаж «ручки для міжкімнатних дверей з недорогоцінних металів, що використовуються у будівлях - 2240 комплектів", "замки врізні для міжкімнатних дверей, з недорогоцінних металів, без ручок (не містять радіобладнання у своєму складі) - 450 штук", "замки врізні циліндрові для міжкімнатних дверей, з недорогоцінних металів, не укомплектовані циліндрами та ручками (не містять радіобладнання у своєму складі) - 300шт.", з кодами УКТЗЕД 8302411000, 8301401900, 8301401100 (а.с.8-9).
11. Також, разом з митною декларацією UA408020/2020/020476 посередником було подано інші документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів (а.с.8-29).
12. Рішенням Буковинської митниці Державної митної служби України від 31.08.2020 року №UА408000/2020/000006/2 позивачу відмовлено у визнанні заявленої митної вартості товарів та скореговано рівень митної вартості товарів з 3745,60 євро до 9371,32 євро за 6 (резервним) методом митної вартості (а.с.10).
13. У графі 33 вказаного рішення викладено обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості. А саме: "Відповідно до ч.3 ст.53 МК України документи, які підтверджують митну вартість, містять розбіжності, а саме у п.4 п.п 4.1 поданого до митного оформлення контракту від 19.05.2020 №10 зазначено, що оплата за товар здійснюється Продавцем у відповідності до рахунку фактури (інвойс).
14. Також, зазначено, що відповідно до контракту не зазначено продавця товару, проте зазначено два покупця CARLO PORTE TRADING S.R.L. та ФОП ОСОБА_5 в особі ОСОБА_1 . Відповідно до поданої автотранспортної накладної б/н від 21.08.2020p у графі 5 зазначено Інвойс №0001 від 19.08.2020, а відповідно до графи 44 митної декларації та у самому Інвойсі зазначено № СРТЕ 0001 від 19.08.2020.
15. Згідно ч.3 ст.53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст.54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
- договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
16. Також, відповідно до ч.6 ст.53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.
17. Декларантом було подано:
- копію балансу румунської компанії SC СARLO PORTE TRADING SRL, б/н від 31.05.2020р, не враховано, оскільки неможливо співставити товари по даній поставці (артикул, модель, колір, тощо),
- копію імпортного інвойсу від китайського підприємства з цінами закупки №18А7314 від 14.12.2018р. не враховано, оскільки неможливо співставити товари по даній поставці (артикул, модель, колір, тощо),
- копію імпортної румунської декларації № 19ROIS2700І0011630 від 02.02.2019р., не враховано, оскільки неможливо співставити товари по даній поставці (артикул, модель, колір, тощо),
- копію касового чеку №31 від 01.02.2019р., не враховано, оскільки неможливо співставити даний чек з даною поставкою,
- копію сертифікату походження №G183301229540002 від 28.12.2018р., даний сертифікат не враховано, оскільки він не містить числових значень щодо вартості товару
- копію декларації Т1, №19ROCT190000049025 від 30.01.2019р. оскільки вона на містить числових значень щодо вартості товару.
18. Копії платіжних доручень б/н від 06.12.2018, б/н від 31.12.2018., які мають посилання на контракт №RО710TРV410000939468US01, який не було подано, у зв'язку з чим неможливо перевірити числові значення.
19. Також було враховано всесвітню мережу інтернет".
20. У рішенні митного органу також зазначено, що декларантом не подано запитувані документи, а саме:
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
21. Враховуючи вищезазначене, в оскаржуваному рішенні вказано, що відповідно до ч.6 ст.54 МК України заявлена митна вартість товарів не могла бути визнана митним органом. Митну вартість визначено за резервним методом. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість:
- товару №1 МД №UА100300/2020/416710 від 25.08.2020 «Фурнітура з недорогоцінних металів, що використовується для дверей будівель (Ручки), без передавачів або приймачів. Країна походження - Китай. Торговельна марка - LINDE, MVM», рівень митної вартості 7,25дол/кг;
- товару №2 МД №UA100040/2020/185325 від 10.08.2020 «Замки з недорогоцінних металів, використовуються для дверей будівель, не містять у своєму складі електричних частин, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Замок врізний". Країна виробництва: CN, Виробник: MATRIZE, рівень митної вартості 5,59 дол/кг;
- товару №3 МД №UA100300/2020/416063 від 14.08.2020 «Замки циліндрові врізні, з недорогоцінних металів, використовуються для дверей будівель, без передавачів або приймачів:» Країна походження - Китай. Торговельна марка - LINDE, рівень митної вартості 5,71 дол/кг.
22. Висновок: подання нової митної декларації за ціною товарів, зазначених в Рішенні про коригування митної вартості.
23. Згідно картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2020/00136 митним органом повідомлено Спільному українсько-чеському підприємству ТОВ "PST Україна», що уповноважене позивачем на здійснення митних формальностей, про відмову у митному оформленні товарів за результатами перевірки митної декларації UA408020/2020/020476 (а.с.11).
24. У зв'язку із зазначеним, позивачем подано нову митну декларацію №UA408020/2020/020732 від 01.09.2020 року (а.с.6-7).
25. Позивач вважає протиправним рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів. За таких обставин останній звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
26. Позивач зазначає, що ним подано для митного оформлення електронну митну декларацію UA408020/2020/020476, відповідно до якої було задекларовано вантаж «фурнітура для дверей», з кодами УКТЗЕД 8302411000, 8301401900, 8301401100. Вказував, що відповідач не погодився з задекларованою ним митною вартістю та здійснив її корегування, визначивши її на рівні 9371,32 євро, незважаючи на те, що підприємцем був поданий пакет документів, визначений ст.53 МК України та митну вартість за першим методом визначення митної вартості підтверджено відповідно до вимог ст.58 МК України. Позивач зазначив, що незважаючи на наявність достатніх відомостей і підстав для числового визначення задекларованої митної вартості, відповідач протиправно застосував вимоги ч.6 ст.54 МК України, оскільки в даному випадку відсутні обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, та не доведено факт невірного проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості, або неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу, або надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
27. Доводи апелянта зазначені в пунктах 4-7 цього рішення.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
28. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Згідно з ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
30. Відповідно до ч.1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
31. Частиною 1 ст. 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
32. Положеннями ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
33. Частинами 1 та 2 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
34. Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 цієї статті.
35. Згідно з ч. 5 ст. 52 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
36. За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
37. Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
38. Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
39. Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
40. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.
41. Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, зважаючи на таке.
42. Відповідно до ч. 1ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
43. Тобто, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
44. Однак, пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу повинні застосовуватися методи, закріплені положеннями п. 2 ч. 1ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.
45. Згідно із ч. 1ст. 58 МК України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
46. При цьому основний метод не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2ст. 58 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.
47. Відповідно до ч. 2ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1ст. 58 цього Кодексу.
48. Згідно з ч. 3ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 цього Кодексу.
49. Відповідно до ч.1ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до переліку даних документів, наведеного в частині другій даної статті, такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
50. Згідно із ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
51. Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
52. Тобто, із змісту ст. 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
53. Частиною 5ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
54. Згідно із ч. 6ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
55. Відповідно до ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
56. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежі.
57. Як вбачається з матеріалів справи разом із митною декларацією позивачем було надано апелянту ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення (основний), зокрема:
- контракт №10 від 19.05.2020;
- пакувальний лист від 19.08.2020;
- рахунок фактура від 19.08.2020;
- автотранспортна накладна від 21.08.2020;
- декларація про походження товару від 19.08.2020;
- митну декларацію 20RОІS2700Е0047756 (а.с.21).
58. В свою чергу, в ході аналізу поданих документів у митного органу виникли сумніви щодо повноти, правильності та коректності інформації, зазначеної у таких документах, тому, на підставі ч.3 ст.53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст.54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
- договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
59. Апелянт в обґрунтування сумнівів щодо повноти, правильності та коректності інформації, зазначеної у вказаних документах пояснює, що вони виникли у зв'язку з тим, що при аналізі поданих до митного оформлення документів виявлені розбіжності. Так, апелянтом зазначено, що у п.4.1 поданого для митного оформлення контракту зазначено, що оплата здійснюється продавцем у відповідності до рахунку фактури (інвойс). Однак, у вступній частині контракту йдеться про покупця - фірму CARLO PORTE TRADING S.R.L. в особі директора Воісо Alexandria, та покупця в особі директора ОСОБА_1 . Крім того, відповідач зазначив, що у поданій автотранспортної накладній б/н від 21.08.2020 у графі 5 зазначено інвойс №0001 від 19.08.2020, а згідно графи 44 митної декларації та у інвойсі зазначено № СРТЕ 0001 від 19.08.2020.
60. Разом з тим колегія суддів розділяє висновки суду першої інстанції, що такі помилки є несуттєвими та не можуть впливати на порядок розрахунку митної вартості товару, що декларується.
61. З приводу тієї обставини, що суб'єкт ЗЄД (повивач) - ФОП ОСОБА_2 , та його контрагент також ОСОБА_3 , яка також викликала обґрунтовані сумніви в митного органу, суд зазначає, що будь-яких застережень щодо походження контрагента в цілях визначення митної вартості товару, що декларується, Митний кодекс України не містить. Суд наголошує, що сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
62. Попри зазначене, декларантом (позивачем) на вимогу митного органу було додатково подано:
- копію балансу румунської компанії SC СARLO PORTE TRADING SRL, б/н від 31.05.2020р.;
- копію імпортного інвойсу №18А7314 від 14.12.2018р.;
- копію імпортної румунської декларації №19ROIS2700І0011630 від 02.02.2019р.;
- копію касового чеку №31 від 01.02.2019р.;
- копію сертифікату походження №G183301229540002 від 28.12.2018р.;
- копію декларації Т1 №19ROCT190000049025 від 30.01.2019р.;
- копії платіжних доручень б/н від 06.12.2018, б/н від 31.12.2018.
63. При цьому, надані позивачем документи в ході консультації не враховані митним органом, оскільки, на думку останнього, вони не містять числових значень щодо вартості товару.
64. У зв'язку з чим, апелянт відмовив у визнанні заявленої позивачем митної вартості товарів та прийняв рішення про коригування такої.
65. Однак, на переконання суду, матеріали справи свідчать про те, що декларантом надано митному органу в повній мірі пакет документів, який підтверджує числові та кількісні значення поставки.
66. В свою чергу, митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню заявленого позивачем до декларування товару за основним методом визначення митної вартості, в тому числі і скасування спірного рішення.
67. Відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів посилання на належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
68. При цьому, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
69. Аналогічна правова позиція викладена Верховний Судом в постанові від 25 лютого 2020 року по справі № 260/118/19.
70. З огляду на викладене, прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
71. Серед доводів апеляційної скарги апелянт наголошує на пропуск строку звернення до суду позивачем.
72. Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
73. Позивач оскаржує рішення Буковинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA408020/2020/000009/2 від 31.08.2020 року.
74. З позовом до суду першої інстанції позивач звернувся 02.03.2021 року ( трек-номер поштового відправлення 5803203142343), тобто в межах строку визначено ч.2 ст.122 КАС України.
75. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
76. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
77. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
78. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
79. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
80. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
81. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
82. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.