05 липня 2021 р. Справа № 440/7603/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 (головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко) по справі № 440/7603/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в здійсненні законного перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату основної державної пенсії ОСОБА_1 на підставі прямої дії ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно відсотку втрати працездатності 70% починаючи з 07 травня 2019 року;
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 року у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що він, як військовослужбовець, під час проходження дійсної строкової служби, приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, внаслідок чого став особою з інвалідністю, а тому дана справа, що переглядається, не може вважатися типовою.
Вважав, що судом першої інстанції помилково надано перевагу підзаконному нормативному акту - Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як нормативного акта вищої юридичної сили.
Зазначає, що відповідно до прямої дії ч.3 ст. 59 Закону № 796-XII розмір його державної пенсії по інвалідності з втратою працездатності у розмірі 70% , починаючи з 07.05.2019р. виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 року повинен складати 14605,50 гривень (4173*5*70%) , а з 1 січня 2020 року - 16530,50 гривень (4723*5*70%), проте відповідач проводить виплату пенсії в меншому розмірі.
Вважав, що єдиною умовою для проведення обчислення пенсії по інвалідності є ступінь втрати працездатності інваліда, а не застосування будь-яких коефіцієнтів заробітних плат чи формул, які обмежують розмір пенсії, а тому при обчисленні пенсії повинен застосовуватись п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року і наступних років помножений на відсоток втрати працездатності.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просив залишити її без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2021р. без змін. Зазначає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, та встановлені обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС І категорії, інвалідом 2 групи, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію відповідно до ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_1 від 15.10.2014р. та серії НОМЕР_2 від 18.03.2019 (а.с.13)
ОСОБА_1 , під час проходження строкової військової служби, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 30 квітня по 02 червня 1986 року, внаслідок чого позивачу встановлено II групу інвалідності безстроково у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням військового обов'язку під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №206958 від 22.09.2014р.
07.05.2019 позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та її виплату виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, проте відповідачем остання не була розглянута.
За наслідками судового оскарження позивачем бездіяльності пенсійного органу, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2019р. по справі №440/1959/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області у формі листа від 16.05.2019 №3510/02-24 про відмову здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 07.05.2019.
Зобов'язано Миргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 07.05.2019.
14.05.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, з урахуванням змін в законодавстві, що відбулися з 01.10.2017, зокрема викладення ч.5 ст.59 Закону № 796-ХІІ в новій редакції, якою встановлено, що пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням осіб, обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Не погодившись із бездіяльністю пенсійного органу, позивач оскаржив її до суду, за наслідками судового розгляду рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року по справі № 440/3091/20 позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 14 травня 2020 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 травня 2020 року щодо здійснення перерахунку пенсії та надати позивачу відповідь по суті порушеного питання.
На виконання рішення суду, ГУ ПФУ в Полтавській області прийняло рішення №17 від 25.09.2020р., яким повідомило що за результатами розгляду заяви від 14 травня 2020 року, ОСОБА_1 проведено перерахунок та виплату пенсії, відповідно до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням вимог рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року № 440/1959/19. У зв'язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати 01 січня 2020 року до 4 723 грн здійснювати перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 14 травня 2020 року недоцільно, оскільки середньомісячний заробіток, визначений з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2019 рік зменшується, а відповідно розмір державної пенсії по інвалідності буде зменшуватись. (а.с.29)
Позивач не погоджуючись із відмовою ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як норми прямої дії, звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно, в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством. Безпосередньо ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не передбачає обов'язку при розрахунку пенсії застосовувати відсоток втрати працездатності пенсіонера, крім того, нормами зазначеного законодавства, а також Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 не встановлено необхідність обчислення пенсії по інвалідності виключно з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Отже, при розгляді заяви позивача, пенсійним органом правомірно при розрахунку пенсії застосовано постанову Кабінету Міністрів України №1210, яка визначає механізм обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та прийнята з метою практичної реалізації норми закону, зокрема, частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відтак, в частині визначення порядку обчислення пенсії нормі закону не суперечить.
Колегія суддів, за наслідками розгляду апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ч.3 ст. 54 Закону №796-ХІІ умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Статтею 59 Закону №796-ХІІ урегульовано порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ ( в редакції Закон України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, що діє з 01.10.2017 ) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності , що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст.54,57 і 59 Закону №796-ХІІ врегульовано Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 (надалі - Порядок №1210).
Відповідно до п.9-1 Порядку №1210, з урахуванням змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року №851, за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:
П = Зс х Кзс х (Кв : 100%),
де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:
Кзс = (Зп (мін) х 5) : Зс1,
де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(II)/2019 словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст. 59 Закону №796-XII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року №543 абзац перший пункту 9-1 Порядку №1210 викладено в такій редакції: "За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:".
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачу призначена та виплачується пенсія відповідно до ст.54 Закону № 796, на підставі постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 , починаючи з 07.05.2019 виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня відповідного року, розрахована за формулою, згідно п.9-1 Порядку № 1210
При перерахунку пенсій по інвалідності позивачу в 2019 р. за нормами Закону № 795 застосовано розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2019 ( 4173 грн.) та показник середньої заробітної плати по Україні за 2018 р. ( 7 810,88 грн.)
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсій, визначений з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 ( 4173 грн.) за наведеною формулою становить 11 765, 20802.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсій, визначений з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 ( 4723 грн.) за наведеною формулою становить 11 298, 92.
У зв'язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати 01.01.2020 до 4 723 грн. при здійсненні перерахунку пенсії, в порядку п.9-1 Порядку № 1210 , середньомісячний заробіток, визначений з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2020 рік (9 205,19) зменшується.
Приймаючи рішення, за наслідками звернення позивача, пенсійний орган зазначив, що перерахунок пенсії проводити недоцільно, оскільки розмір державної пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 796, визначений з урахуванням ступеня втрати професійної працездатності буде зменшуватися.
Отже, як вірно зазначив суд, діями пенсійного органу не порушено права, свободи та інтереси позивача.
Також судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач фактично не погоджується з застосуванням пенсійним органом при перерахунку пенсії формули, зазначеної в постанові № 1210, та також просить врахувати 70% втрати працездатності , визначеної у довідці МСЕК про встановлення групи інвалідності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 затверджено Порядок № 1210, пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796-XII.
Перерахунок пенсії позивача з 07.05.2019 р. проведений за формулою, що передбачена пунктом 9-1 Порядку № 1210, які не скасовані та є чинними.
Застосування формули, передбаченої Порядком № 1210, при обчисленні розміру пенсії узгоджується зі змістом ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Тобто, за Законом України 796-XII умови, порядок призначення пенсії по інвалідності визначаються актами Кабінету Міністрів України (ч. 3 ст. 54), і розмір пенсії може бути обчислений, з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
При цьому, Закон України 796-XII не містить положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачать проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
У Рішенні №3-рп/2012 від 25.01.2012 року Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов'язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.
Також, у постанові від 21.04.2021 у справі №520/12609/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що Законом № 796-XII умови, порядок призначення пенсії по інвалідності визначаються актами Кабінету Міністрів України (частина 3 статті 54), і розмір пенсії може бути обчислений із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача, з 07.05.2019 проводити виплату пенсію в розмірі 70 процентів від п'ятикратного розміру заробітної плати встановленої станом на 01 січня поточного року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
З матеріалів справи не вбачається, що позивачу пенсійним органом було зменшено відсоткове значення пенсії.
Особливістю вчинення дій суб'єктом владних повноважень на виконання його владних управлінських функцій є те, що такі дії можуть вчинятись виключно на підставі та у межах повноважень, встановлених Конституцією та законами України, тобто виключають право діяти в інший спосіб.
Таким чином, обставини цієї справи виключають можливість кваліфікації форми правової поведінки відповідача як протиправної.
Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316,321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 по справі № 440/7603/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова