29 червня 2021 р. Справа № 818/54/17
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2020, головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, м. Суми, повний текст складено 27.11.20 року по справі № 818/54/17
за позовом ОСОБА_1
до Державної казначейської служби України треті особи Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач, ДКСУ), 3-тя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому, просить визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України, що полягає у невиконанні судового рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справі №6а/577/145/13; зобов'язати Державну казначейську службу України негайно перерахувати кошти на рахунок ОСОБА_1 по відповідному виконавчому документу; нарахувати та виплатити компенсацію за порушення строку виконання судового рішення за увесь час прострочення з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми; зобов'язати Державну казначейську службу України надати звіт щодо виконання судового рішення Конотопського міськрайонного суду №6а/577/145/13; прийняти рішення про накладення на керівника Державної казначейської служби України штрафу за наслідками розгляду наданого звіту у розмірі 300 мінімальних заробітних плат; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 половину суми накладеного штрафу; зобов'язати Державну казначейську службу виплатити вказану у судовому рішенні суму.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.11.2010 по справі №2а-3509/2010 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду у м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Ухвалою Конотопського міськрайонного суду по справі №6а/577/145/13 від 05.11.2013 було змінено спосіб виконання постанови суду. На виконання ухвали суду від 05.11.2013 було видано виконавчий лист від 13.11.2013 року. ОСОБА_1 14.11.2013 звернулася до Державної казначейської служби України з заявою про примусове виконання виконавчого листа Конотопського міськрайонного суду Сумської області виданого 13.11.2013у справі №6а/577/145/13 про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі на користь ОСОБА_1 перераховану пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 01.01.2010 по листопад 2010 р. включно з урахуванням здійснених за ці періоди виплат в сумі 1785 грн. Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача надати звіт щодо виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області суду по справі №6а/577/145/13 та застосування штрафних санкцій, позивач мотивує з посиланням на статтю 267 КАС України. В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що рішення Конотопського міськрайонного суду по №6а/577/145/13 від 05.11.2013 залишається невиконаним, тоді як перерахування коштів мало бути виконано протягом трьох місяців з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2020р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа - Головне управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Зобов'язано Державну казначейську службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за порушення строку перерахування коштів згідно ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05.11.2013 у справі №6а/577/145/13. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державною казначейською службою України подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважає, що вказане судове рішення в частині задоволення позовних вимог суперечить вимогам закону, оскільки при його винесенні судом зроблені помилкові висновки та невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Вказує, що 30.03.2017 Казначейством перераховано на рахунок ОСОБА_1 кошти у сумі 1 785,00 грн. згідно із судовим рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справі № 6а/577/145/13. Після виплати Казначейством основної суми 25.05.2017 було прийнято рішення про нарахування та виплату компенсації на користь ОСОБА_1 у сумі 167,40 грн. Звертає увагу суду на те, що виконати рішення раніше тобто поза чергою, є неможливим, оскільки це призведе до перевищення повноважень працівників Казначейства та порушення принципу рівності стягувачів перед законом, адже будуть порушені права осіб, які подали виконавчі листи до Казначейства раніше, ніж Позивач. Законодавством України не передбачено будь-яких виключень, які можуть вплинути на зміну черговості при виконанні виконавчих документів у таких категоріях справ. Зазначає, що перерахування коштів стягувачам із затримкою відбувається виключно у зв'язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбаченими у Законах про Державний бюджет України обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями. Таким чином, Казначейство вважає, що ухвалене рішення суду винесене без неповного з'ясування обставин, що мають істотне значення по справі, оскільки питання перерахування коштів на користь позивача відповідно до рішення про виплату компенсації від 25.05.2017 № 61 залежить від визначеного у законі про Державний бюджет України на відповідний рік обсягу коштів за КПКВК 3504040, суми коштів за виконавчими документами, що надійшли і підлягають виконанню за цією програмою, та від затвердженого Міністром фінансів України розпису виконання бюджету. Враховуючи вищевикладене, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 по справі № 818/54/17 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Позивач та третя особа в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені заздалегідь та належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржено.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в межах розгляду даної справи, постановою Верховного суду від 13.08.2020 було постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі №818/54/17 скасовано, адміністративну справу №818/54/17 направлено на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду. Ухвалою суду від 04.09.2020 прийнято до провадження справу №818/54/17, замінено третю особу управління Пенсійного фонду в м. Конотопі та Конотопському районі правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою суду від 17.09.2020 суд перейшов до розгляду справи № 818/54/17 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче провадження, визначено, що розгляд справи проводити колегією у складі трьох суддів. Ухвалою суду від 21.10.2020 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.11.2010 №2а-3509/2010 (а.с.8т.1), що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області (а.с.9т.1) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність УПФ України у м. Конотоп щодо невиконання приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо непроведення ОСОБА_1 , як "дітям війни", перерахунку пенсії зі збільшення її на 30% мінімальної пенсії за віком та здійснити дії щодо здійснення відповідних виплат. Зобов'язано УПФ України у м. Конотоп здійснити перерахунок пенсії. Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 05.11.2013 по справі №6а/577/145/13, задоволено заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання постанови Конотопського міськрайонного суду від 25.11.2010 у справі №2а-3509/10. Даною ухвалою суду було передбачено стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі за рахунок бюджетних призначень на користь ОСОБА_1 перераховану пенсію з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.2010 по листопад 2010 включно з урахуванням здійснених за ці періоди виплат в сумі 1785 грн. (а.с.10 т.1).
14.11.2013р. ОСОБА_1 звернулася до Державної казначейської служби України з заявою про примусове виконання виконавчого листа Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05.11.2013 у справі № 6а/577/145/13 (а.с.12т.1).
В подальшому, позивач зверталася до Конотопського управління Державної казначейської служби України з запитами, в яких просила надати інформацію про дату виплати належних їй коштів по виконавчому листу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05.11.2013 у справі № 6а/577/145/13 (зворотній бік а.с.17,19т.1).
Листом від 19.12.2013 Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області повідомило позивача про те, що виконавчий документ направлено до Державної казначейської служби України для подальшого розгляду (а.с.16т.1).
Конотопське управління Державної казначейської служби України 03.02.2016 просило ОСОБА_1 повідомити про чинність та стан виконання ухвали Конотопського міськрайонного суду від 05.11.2013 у справі №56а/577/145/13 про заміну способу виконання рішення від 25.11.2010 в справі №2а-3509/2010 (а.с.19).
На час звернення та надходження 13.01.2017 позову до суду, виконавчий лист по справі №6а/577/145/13 фактично залишався невиконаним, що стало підставою для звернення до суду позивача з даним позовом.
Разом із тим, під час нового розгляду представником відповідача надано суду докази виконання судового рішення від 05.11.2013 по справі №2а-3509/2010 після прийняття судом 31.01.2017 постанови під час первісного розгляду даної справи, а саме платіжне доручення від 27.03.2017 №1 (а.с.11т.2).
Таким чином станом на час розгляду справи по суті при новому розгляді виконавчий лист по справі №6а/577/145/13 на виконання ухвали суду від 05.11.2013 фактично є виконаним, позивачу перераховано кошти в сумі 1785 грн. (а.с.11-12 т.2).
Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволення позову, а саме щодо зобов'язання Державної казначейської служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за порушення строку перерахування коштів згідно ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05.11.2013 у справі №6а/577/145/13.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у строк передбачений ч. 1 ст. 5 Закону від 05.06.2012 №4901-VI не було перераховано позивачу кошти за рішенням суду, а тому позивач має право на отримання компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, однак, суду не було надано доказів про прийняття рішення про виплату позивачу зазначеної компенсації за період прострочення.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст. 129, 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічна норма закріплена в ст. 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, усі судові рішення, які набрали законної сили, підлягають виконанню усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, в тому числі й відповідачем у справі.
Відповідно до положень ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, процесуальним законом передбачено певну послідовність дій, які позивачу необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Тобто, якщо позивач вважав, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаних судових рішень порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звернутись до суду, в порядку статті 383 КАС України, із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Судовим розглядом встановлено, що, як вбачається зі справи № 818/674/17 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України, в якому просила суд, в тому числі зобов'язати Державну казначейську службу України нарахувати та виплатити їй компенсацію за порушення строку виконання судового рішення по справі № 6а-577/145/13 від 05.11.2013 Конотопського міськрайонного суду Сумської області за весь час прострочення, з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три проценти річних від простроченої суми.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2017р. по справі № 818/674/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Зобов'язано Державну казначейську службу України виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасне виконання виконавчого листа, виданого Конотопським міськрайонним судом Сумської області 13.11.2013 по справі №6а-577/145/13, нараховану рішенням Державної казначейської служби України від 25.05.2017 №61. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017р. апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2017р. по справі № 818/674/17 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2017р. по справі № 818/674/17 залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 12.02.2019р. касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Касаційну скаргу Державної казначейської служби України залишено без задоволення. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди залишено без змін.
Постанова Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2017р. по справі № 818/674/17 набрала законної сили 11.10.2027р.
Отже, предмет та підстави позову (в оскаржуваній частині), визначені позивачем у цій справі, є тотожними предмету та підставам позову, за наслідком розгляду якого ухвалено судове рішення по справі № 818/674/17, що набрало законної сили та яким суд надав оцінку й дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді даної справи, позивачем повторно заявлені вимоги щодо нарахувати та виплатити компенсації у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за порушення строку перерахування коштів згідно ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05.11.2013 у справі №6а/577/145/13, які вже розглядались в межах справи № 818/674/17.
Тобто, є рішення суду , яке набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Умовами застосування п.4 ч. 1 ст. 238 КАС України для закриття провадження є:
- тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають);
- остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про відмову у відкритті провадження чи закриття провадження);
- набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що постанова чи ухвала, яка набрала законної сили, постановлена за позовом, який є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Пунктом 4 ч.1 ст.78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Частиною 1 ст. 319 КАС України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що за наявності постанови Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2017р. по справі № 818/674/17 яка набрала законної сили з тотожного спору, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, слід рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 по справі № 818/54/17 скасувати в частині задоволення позову щодо зобов'язання Державної казначейської служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за порушення строку перерахування коштів згідно ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05.11.2013 у справі №6а/577/145/13 та в цій частині провадження по справі закрити, згідно ст. 319 КАС України.
З урахуванням зазначеного те, що вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, будь які доводи осіб, які беруть участь у справі щодо суті справи, не впливають на вирішення справи по суті.
Щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, колегія суддів зазначає наступне.
Апеляційна скарга доводів з приводу не правомірності прийняття судом першої інстанції рішення в частині відмови в задоволенні позову не містить, а позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржене.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи помилково застосовані норми процесуального права, а тому, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 315 КАС України, рішення суду першої інстанції, в частині задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про закриття провадження по справі, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 по справі № 818/54/17 скасувати в частині задоволення позову щодо зобов'язання Державної казначейської служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за порушення строку перерахування коштів згідно ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05.11.2013 у справі №6а/577/145/13.
В цій частині провадження по справі закрити. .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 05.07.2021 року