05 липня 2021 року справа №234/4811/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
за участю секретаря судового засіданні Харечко О.П.,
представника позивача адвоката Чернявської О.Д.,
розглянув у відкритому судовому засідання в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 11 травня 2021 року у справі № 234/4811/21 (головуючий І інстанції Сухоручко Ю.О.) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону патрульної поліції у містах Краматорську та Слов'янську Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Неня Артема Івановича , Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції , Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 30.03.2021 року,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону патрульної поліції у містах Краматорську та Слов'янську Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Неня А.І. серії ДП18 №532310 від 30.03.2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ділянка дороги, по якій рухався позивач, є головною дорогою, яка має закруглення ліворуч, до якої справа примикає другорядна дорога, про що свідчать дорожні знаки, які містяться на ній, тому в діях позивача відсутні порушення вимог п.п. «б». п. 9.2 ПДР України, оскільки під час руху він не перестроювався, не здійснював повороту та не розвертався, а продовжував рух відповідно до напрямку головної дороги, а подання ним сигналу повороту могло бути незрозумілим для інших учасників руху.
Крім того, оскаржувана постанова не містить посилання на інші докази (пояснення свідків, речові докази, показання технічних приладів чи технічних засобів) за результатами оцінки яких відповідач встановив порушення вимог п.п. «б» п. 9.2 Правил дорожнього руху та прийшов до висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 11 травня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована доводами, аналогічними тим, що викладені в позовній заяві.
В судовому за садінні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, просила скасувати рішення суду першої інстанції.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
30.03.2021 року інспектором поліції взводу №2 роти № 4 батальйону патрульної поліції у містах Краматорську та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, лейтенантом поліції Ненею А.І. було винесено постанову серії ДП18 №532310 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно позивача ОСОБА_1 , за те, що він 30.03.2021 року, о 17.07 год., на перехресті бул. Пасова та вул. Г.Батюка, керуючи транспортним засобом «Mazda 3» державний номер НОМЕР_1 , повертаючи ліворуч на вул. Г.Батюка, не ввімкнув світловий покажчик повороту, чим порушив п. 9.2 б) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. (а.с. 14-15)
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху України , відповідачем надані належні, допустимі та достатні докази, в зв'язку з чим постанова відповідача відповідає вимогам закону. Натомість, доводи позивача є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Оцінка суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно до п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Пунктом 9.2 ПДР України встановлено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою та перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил (…) користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів (…), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В свою чергу, за правилами п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, вищезазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Аналіз вказаних норм свідчить, що доказами є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
В якості доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано наявний в матеріалах адміністративної справи відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського.
При цьому, суд апеляційної інстанції вказаний відеозапис в якості доказу не приймає, оскільки він не відображає відомостей про вчинення позивачем правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови.
Інших доказів, які б підтвердили факт порушення позивачем п. 9.2 б) ПДР відповідачем не надано, а тому, суд констатує відсутність належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення за яке його притягнуто до відповідальності.
При цьому, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до вимог ст. 74 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховних Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №357/10134/17.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Отже, факт вчинення позивачем правопорушення є недоведеним.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення пункту 9.2 б Правил дорожнього руху України, у зв'язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові серії ДП18 №532310 від 30.03.2021.
За таких обставин, суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволені позовних вимог та вважає необхідним позовні вимоги задовольнити та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд, керуючись п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково.
Предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, тому судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат відповідно ст.ст. 139-143 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 681 грн (а.с. 66) та за подачу позовної заяви у розмірі 454 грн (а.с. 9).
Керуючись ст. ст. 286, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 11 травня 2021 року у справі № 234/4811/21 - задовольнити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 11 травня 2021 року у справі № 234/4811/21 - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону патрульної поліції у містах Краматорську та Слов'янську Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Неня Артема Івановича , Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції , Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 30.03.2021 року серії ДП18 № 532310 - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону патрульної поліції у містах Краматорську та Слов'янську Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Неня Артема Івановича серії ДП18 №532310 від 30.03.2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 05 липня 2021 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення виготовлено 05 липня 2021 року.
Головуючий І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв