ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 липня 2021 року м. Київ №826/4857/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:
головуючого судді Костенка Д.А., суддів: Донця В.А., ОСОБА_1 Ю.Т.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Міністерства оборони України (далі - Міноборони) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Міноборони і ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Київський МВК), який реорганізовано у Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 07774420), в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу по інвалідності ІІ групи;
2) зобов'язати Міноборони призначити та виплати позивачу одноразову грошову допо-могу по інвалідності ІІ групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, а саме 243600 грн.
У зв'язку із припиненням повноважень судді, в провадженні якого перебувала дана адміністративна справа і не була ним розглянута, та згідно з протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями вищевказана адміністративна справа передана на розгляд судді Костенку Д.А.
До судового засідання сторони не прибули у зв'язку з чим та згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.
Підстави позову. У 2014р. позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку з чим у 2015р. він звернувся до Київського МВК із заявою про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військово-службовців та членів їх сімей". Заява позивача була направлена Київським МВК до Департаменту фінансів Міноборони, яким повернуто документи і зазначено про відсутність у позивача права на отримання допомоги, що, на думку позивача, не відповідає вимогам законодавства і порушило його право на вказану допомогу. Зокрема позивач послався на Закон України "Про ратифікацію Протоколу до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14 лютого 1992 року", на підставі якого він має право на допомогу.
Міноборони подало заперечення, в яких просить відмовити в позові з таких підстав: - адміністративний суд не може підміняти собою орган державної влади і перебирати його повноваження; - заява позивача на розгляд Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби не передавалась, відповідні пропозиції не формувались, протокол не складався і Міністру оборони України для прийняття рішення не подавались; - позивачем не надано доказів проходження військової служби в Збройних Силах України або в іншому утвореному відповідно до законів України військовому формуванню, або в резерві; позивач проходив військову службу в Російській Федерації, з якою відповідні міждержавні угоди щодо виплати грошової допомоги не укладались; - додані ксерокопії документів поганої якості не можуть бути допустимими і достовірними доказами у справі.
Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач проходив військову службу у період із серпня 1967р. по вересень 1995р. у Збройних Силах Союзу РСР та у подальшому Російської Федерації. У період з 25.08.1984 по 10.08.1985 приймав участь у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан.
Дані обставини визнаються сторонами і підтверджуються копіями довідки Солом'ян-ського районного у м. Києві військового комісаріату від 11.12.2014 №70, виписки із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 09.08.1995 №154 (по стройовій частині).
Згідно з копією довідки до акта огляду МСЕК від 05.12.2014 Серія АВ №0421132 позивачу встановлено 24.11.2014 по 01.12.2016 ІІ групу інвалідності у зв'язку із пораненням та захворюванням пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби в районах, де велись бойові дії.
Позивач звернувся до Київського МВК із заявою від 08.10.2015 про виплату однора-зової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, копія якої наявна у справі.
Листом Київського МВК від 13.10.2015 №9912, копія якого наявна у справі, заяву позивача і документи до неї направлено до Департаменту фінансів Міноборони.
Листом Київського МВК від 18.01.2016 №ВСЗ/36, копія якого наявна у справі, позивачу повідомлено про повернення листом Департаменту фінансів Міноборони від 23.12.2015 №248/3/6/4074 документів без реалізації та повідомив, що відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виплата одноразової грошової допомоги здійснюється військовослужбовцям Збройних Сил України, а також особам, на яких поширюється чинність цього Закону. Зазначено, що позивач проходив військову службу в Збройних силах Російської Федерації, з якою не укладалось міждержавних угод про здійснення виплат одноразової грошової допомоги.
Спірні правовідносини виникли у сфері соціального захисту військовослужбовців та стосуються призначення і виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності.
Законом України від 07.06.2001 №2495-III "Про ратифікацію Протоколу до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14 лютого 1992 року" ратифіковано вказаний Протокол із застереженням: "З урахуванням законодавства України".
Статтею 1 цього Протоколу передбачено, що на громадян, які проходили військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР та які переведені (зараховані) на військову службу в Збройні Сили, інші війська, інші військові формування та органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, при їх переїзді на постійне місце проживання з однієї Держави Співдружності до іншої поширюються права та пільги, гарантії та компенсації, встановлені законодавством та іншими нормативними правовими актами для військовослужбовців Держави Співдружності, обраної для постійного проживання.
Згідно з п. 1 ст. 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час розгляду заяви позивача) (далі - Закон №2011) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослуж-бовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Підпунктом 4 п. 2 ст. 16 Закону №2011 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Отже, згідно із ст. 1 вищевказаного Протоколу, ратифікованого законом України, на позивача поширюються права та пільги, гарантії та компенсації, встановлені Законом №2011.
Вищенаведені положення Закону №2011 викладені у редакції Закону України від 04.07.2012 №5040-VI "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців", який набрав чинності з 01.01.2014 і згідно з п. 2 Прикінцевих положень якого встановлено, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.
У листі Київського МВК не зазначено й під час розгляду справи судом відповідачами не надано доказів, що до 01.01.2014 стосовно позивача прийнято рішення про виплату одноразо-вої грошової допомоги або він отримав замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства, тому положення ст. 16 Закону №2011 поширюються на позивача.
Згідно з п. 9 ст. 16-3 Закону №2011 порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
Згідно з п. 3 Порядку №975 (у редакції. чинній на час розгляду заяви позивача) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно з пп. 13-15 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазна-чених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповнова-женим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.
Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Порядок оформлення документів для виплати компенсаційних сум та одноразової грошової допомоги врегульовано розділом IV Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військово- службовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2014 №530 (далі - Положення №530).
Згідно з п. 4.7 Положення №530 (у редакції, чинній на час розгляду заяви позивача) документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності <...> особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міноборони обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
Згідно з п. 4.8 Положення №530 висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міноборони.
Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.
Згідно з п. 4.10 Положення №530 Департамент фінансів Міноборони доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міноборони.
Отже, згідно з вищенаведеними положеннями законодавства, чинного на розгляду заяви позивача, рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймається головним розпорядником бюджетних коштів (Міноборони) у місячний строк після надходження документів від уповноваженого органу (Київський МВК).
Як вбачається із встановлених судом фактичних обставин цієї справи, Київський МВК відповідно до вимог законодавства направив заяву позивача і документи до Департаменту фінансів Міноборони.
Враховуючи, що до повноважень Київського МВК не належить прийняття рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і фактично таких рішень цей відповідач не приймав, то у суду відсутні підстави для висновку про порушення ним вимог законодавства і права позивача на отримання допомоги, тому вимога про визнання протиправними дій цього відповідача задоволенню не підлягає.
Як вбачається із встановлених судом фактичних обставин цієї справи, заява позивача і документи направлені до Департаменту фінансів Міноборони, але головним розпорядником (Міноборони) у місячний строк не прийнято рішення про призначення або про відмову у призначенні позивачу грошової допомоги відповідно до вимог законодавства.
Лист Департаменту фінансів Міноборони, яким повернуто документи позивача без реалізації з підстав, які, як зазначив суд раніше, не відповідають Закону України від 07.06.2001 №2495-III "Про ратифікацію Протоколу до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14 лютого 1992 року" не є рішенням головного розпорядника про призначення або про відмову у призначенні грошової допомоги. Крім того, законодавством, чинним на час розгляду заяви позивача, не було передбачено повернення Департаментом фінансів Міноборони документів без реалізації.
Враховуючи, що Міноборони не приймалось рішення і не вчинялись інші дії щодо відмови у задоволенні заяви позивача, то у суду відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання таких дій протиправними.
Водночас, не прийнявши рішення про призначення або про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, цей відповідач допустив бездіяльність, яка порушила право позивача на розгляд його заяви про призначення одноразової грошової допомоги і отримання кінцевого рішення по суті порушеного позивачем питання.
З метою ефективного захисту порушеного права позивача на розгляд його заяви і поданих документів суб'єктом призначення одноразової грошової допомоги та прийняття останнім рішення по суті даного питання, суд дійшов висновку про наявність передбачених ст. 9 КАС України підстав для виходу за межі позовних вимог та:
- визнати протиправною бездіяльність Міноборони щодо не прийняття рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу;
- зобов'язання Міноборони прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.
Вимога про зобов'язання Міноборони виплатити позивачу одноразову грошову допо-могу у відповідному розмірі не підлягає задоволенню, оскільки заява позивача і документи до неї цим відповідачем не розглядались і повноваження щодо прийняття відповідного рішення останнім не були реалізовані.
З огляду на обставини справи і наведене правове регулювання, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову у зазначеній судом частині.
Інші заперечення відповідача не впливають на вирішення справи.
Позивач звільнений від сплати судового збору згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Інші судові витрати сторони не заявили, тому їх розподіл не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 139, 241-246, пп. 10 п. 1 Перехідних положень КАС України, суд
1. Задовольнити частково позов ОСОБА_2 .
2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не прийняття рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 .
3. Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 .
4. Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову в іншій частині.
Позивач: ОСОБА_2 ;
АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідачі:
1) Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки
(Київський міський військовий комісаріат);
04112, м. Київ, вул. Тимофія Шамрило, 19; код ЄДРПОУ 07774420.
2) Міністерство оброни України;
03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Головуючий суддя Д.А. Костенко
Судді: В.А. Донець
Ю.Т. Мамедова (Шрамко)