05 липня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1305/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову проведення перерахунку його пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Чернівецької області №18/130 вих-20 від 10 березня 2020 року, викладену у листі №2400-0207-8/8526 від 13 березня 2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, визначеної у довідці Прокуратури Чернівецької області №18/130 вих-20 від 10 березня 2020 року, з 13 грудня 2019 року без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за період з 01.01.2020 року.
Позов обґрунтовано тим, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (чинної станом на день призначення пенсії) довічно у розмірі 90% від чинної на час призначення пенсії заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури. Періодично розмір пенсії позивача перераховувався, а у 2020 році прокуратурою Чернівецької області видано позивачу довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), яка є підставою для проведення позивачу перерахунку його пенсії. Разом з цим, відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Чернівецької області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення). Вказані дії позивач вважає такими, що обмежують його право на перерахунок пенсії.
Ухвалою суду від 31 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області копію пенсійної справи позивача.
Ухвалою суду від 31 серпня 2020 року зупинено провадження в адміністративній справі №600/1305/20-а до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №560/2120/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Відповідач, заперечуючи проти позову, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказував, що вимога позивача здійснити перерахунок пенсії з розрахунку 90% є безпідставною, оскільки норми статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон №1789-XII) втратили чинність. Положення Закону №1789-XII, на підставі яких позивачу призначено пенсію, були змінені. Так, відповідно до Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08 липня 2011 року пенсія з 01 жовтня 2011 року обчислювалась у розмірі 80%, з 01 травня 2014 року у розмірі 70% (відповідно до Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII від 27 березня 2014 року), а з 01 січня 2015 року 60% від заробітної плати (відповідно до Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28 грудня 2014 року). Крім цього, звертав увагу на те, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. З урахуванням наведеного, однією з умов обчислення пенсії працівникам прокуратури є визначення її в розмірі 60% від тих складових заробітної плати, які склалися на момент виникнення права на перерахунок. Підставою для відмови в перерахунку пенсії позивачу слугувало те, що після 13 грудня 2019 року не відбулось підвищення посадових окладів працівників прокуратури, яке б слугувало підставою для перерахунку пенсії, а не наявність чи відсутність інформації про сплату єдиного внеску. Інформація в довідці від 10 березня 2020 року №18-130вих-20 зазначена станом на вересень 2017 року, тобто за період до прийняття Рішення Конституційного Суду України, а тому відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року на підставі складових заробітку, визначених станом на 06 вересня 2017 року. Зазначив про необґрунтованість вимог позивача про проведення перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру, оскільки положеннями Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI, яким внесено зміни до Закону №1789-XII та Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, встановлено максимальний розмір пенсії, який не повинен перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Поряд з цим, Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 не визнавались неконституційними положення законодавства щодо застосування визначеного максимального розміру пенсії, передбаченого Законом України "Про прокуратуру". З урахуванням викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач подав до суду відповідь на відзив. Однак указану суд не бере до уваги, оскільки відповідно до змісту частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначені особливості розгляду даної категорії справ, у цій справі заявами по суті справи є позов та відзив.
Ухвалою суду від 05 липня 2021 року поновлено провадження у даній справі.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% від середнього заробітку відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.
10 березня 2020 року прокуратурою Чернівецької області видано довідку №18-130вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, згідно з якою на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за нормами, чинними на 06 вересня 2017 року за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу прокуратури Чернівецької області становить 36723,44 грн.
11 березня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою, в якій він просив зробити перерахунок пенсії на підставі зазначеної вище довідки.
Однак листом №2400-0207-8/8256 від 13 березня 2020 року відповідачем, з посиланням на положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру», які визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року, відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, оскільки Кабінетом Міністрів України не визначено механізму перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Разом з цим, зазначено, що перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів працівників прокуратури після 13 грудня 2019 року, які є підставою для перерахунків пенсії за вислугу років.
Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до адміністративного суду із цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає таке.
Згідно зі статтями 1, 3, 8 Конституції України людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні - в соціальній і правовій державі, в якій визнається і діє принцип верховенства права.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих на час призначення пенсії позивачу визначався статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII (далі - Закон №1789-XII).
За приписами частини першої статті 50-1 Закону № 1789-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Окрім цього, приписами вказаної статті Закону №1789-XII визначалось, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону №1789-XII, на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
У подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) до статті 50-1 Закону №1789-XII внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим самим Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
При цьому, положення статті 50-1 Закону №1789-XII щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VI не зазнали змін. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
Так, згідно з частинами тринадцятою та вісімнадцятою статті 50-1 Закону №1789-XII (в редакції Закону №3668-VI) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Надалі Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 70 відсотків місячного заробітку.
14 жовтня 2014 року прийнято Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-XII.
Разом з цим, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано статтею 86 Закону від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (в первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
Разом з цим, Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року (далі - Закон від №76-VIII) до частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону №1789-XII (в редакції Закону №3668-VI) та до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII внесено зміни, зокрема, вказані частини викладено в однакових редакціях: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №76-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру". При цьому, законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Проте судом установлено, що Кабінет Міністрів України впродовж наразі не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Ним не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Фактично, відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено частиною 18 статті 50-1 Закону №1789-XII, а потім частиною 20 статті 86 Закону від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (зі змінами згідно Закону №76-VIII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідного перерахунку.
Варто зазначити, що бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка полягає у неприйнятті ним порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури була предметом розгляду у судах.
Так, постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У пункті 54 вказаної постанови Верховний Суд зазначав, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом від 14 жовтня 2014 року №1697-VII покладено саме на відповідача, що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України.
Проте рішення суду у справі №826/8546/18 фактично Кабінетом Міністрів України не виконано.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі пенсії позивача.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що рішенням Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно частиною 2 статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абзац 6 пункт 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі №1-31/2000 від 14 грудня 2000 року про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення №7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року, є втрата чинності із 13 грудня 2019 року норм частини 20 статті 86 Закону №1697-VII.
Конституційний Суд України в пункті 3 вказаного рішення по справі №7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року установив такий порядок виконання ухваленого Рішення:
- частина 20 статті 86 Закону від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина 20 статті 86 Закону від 14 жовтня 2014 №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
У своєму рішенні Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону. Частина двадцята статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України. Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури. До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Отже, з 13 грудня 2019 року (дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(II)/2019) частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII діє в первинній редакції, і вказаною нормою, яка підлягає застосуванню, визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача як на підставу для відмови в перерахунку пенсії відсутність визначеного Кабінетом Міністрів України умов і порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратур" №657 (далі - Постанова №657) від 30 серпня 2017 року, яка набрала законної сили 06 вересня 2017 року, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько-слідчим працівникам.
Отже, вказана постанова є підставою для проведення перерахунку пенсії за вислугу років позивача.
Тобто протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (до 13 грудня 2019 року), позивач мав право на перерахунок пенсії на підставі зазначеної вище Постанови, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України. Однак у зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019 відновлено право на перерахунок пенсії працівниками прокуратури, а тому позивач має право на такий перерахунок у тому числі на підставі Постанови №657.
Доводи відповідача про те, що після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-(ІІ)/2019 (після 13 грудня 2019 року) нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, на підставі чого він не вбачає підстав для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13 грудня 2019 року норма частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Крім цього, суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що після 13 грудня 2019 року не відбулось підвищення посадових окладів працівників прокуратури, яке б слугувало підставою для перерахунку пенсії, оскільки на момент прийняття Конституційним Судом України рішення №7-(ІІ)/2019 вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року.
До того ж, Постанова №657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Таким чином, з 13 грудня 2019 року особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VII мають право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657). Такі пенсії перераховуються з 13 грудня 2019 року.
Отже, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури на підставі Постанови №657 та ухваленням Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019, позивач набув право на перерахунок пенсії, починаючи з 13 грудня 2019 року.
При цьому, відсутність спеціального механізму проведення перерахунку пенсії працівникам прокуратури не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України.
Отже, відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, діяв не на підставі Конституції та законів України, що дає підстави для висновку про протиправність оскаржуваної відмови.
Відтак, суд зобов'язує відповідача здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії позивачу за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII на підставі довідки прокуратури Чернівецької області №18-130вих-20 від 10 березня 2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Разом з цим, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача про здійснення перерахунку його пенсії на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратури" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, оскільки, як зазначено вище, така норма втратила чинність. Перерахунок пенсії прокурорських працівників повинен здійснюватись на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, яка на даний момент є чинною.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% від заробітної плати, визначеної у довідці Прокуратури Чернівецької області №18/130вих-20 від 10 березня 2020 року, з 13 грудня 2019 року без обмеження граничного розміру пенсії суд зазначає наступне.
Діюча редакція частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені вище положення не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02 травня 2018 року (справа №704/87/17), від 03 квітня 2018 року (справа №361/4922/17) та від 15 травня 2019 року (справа №554/4191/17), від 21 листопада 2019 року (справа №161/14321/16-а), від 21 травня 2020 року (справа №554/10510/16-а).
Посилання позивача на порушення статті 22 Конституції України є безпідставними, адже відповідні положення законів не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що ключовим правовим питанням у даній справі, щодо якого фактично й виник цей спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до Постанови №657.
Отже, питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зауважує, що відповідач наразі не приймав рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Разом з цим, варто зауважити, що в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому. Натомість, на даний час права позивача в зазначеній вище частині, на переконання суду, не порушені.
Отже, суд приходить до висновку про відмову задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% від заробітної плати, визначеної у довідці Прокуратури Чернівецької області №18/130вих-20 від 10 березня 2020 року, з 13 грудня 2019 року без обмеження граничного розміру пенсії, оскільки такі заявлені передчасно.
При вирішенні цієї справи в частині вказаних вище позовних вимог судом враховані висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 14 вересня 2020 року у справі №560/2120/20 (пункти 59-63), яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року залишено без змін.
Верховний Суд також вказав, що висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ або статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019.
Дослідивши матеріали даної справи, з огляду на її суб'єктний склад та аналогічність підстав виникнення цього спору, враховуючи норми, якими врегульовано спірні відносини, та зважаючи на зміст заявлених вимог, суд приходить до висновку, що дана справа відповідає вказаним вище ознакам типової справи, для якої зразковим є рішення у справі №560/2120/20.
Частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за весь період, починаючи з 01 січня 2020 року, то така не підлягає задоволенню, оскільки також є передчасною та може бути реалізована лише після здійснення перерахунку пенсії позивача та чіткого визначення відповідних сум. Крім цього, суд звертає увагу на необґрунтованість вказаної вимоги у позовній заяві.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частин першої, третьої, сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією №57 від 25 серпня 2020 року.
Проте, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 420,40 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань останнього.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241-246, 250, 263, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, оформлене листом №2400-0207-8/8256 від 13 березня 2020 року, про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII на підставі довідки прокуратури Чернівецької області №18-130вих-20 від 10 березня 2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 05 липня 2021 року.
Повне найменування учасників процесу: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (місто Чернівці, площа Центральна, будинок 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя О.П. Лелюк