05 липня 2021 року справа № 580/3500/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
31.05.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій щодо виплати з 01.04.2019 йому пенсії, що обмежена максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язання відповідача здійснювати з 01.04.2019 виплату йому пенсії без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.04.2019.
Додатково просив судові витрати стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
В обґрунтування зазначив, що на виконання судового рішення відповідач провів перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2019 відповідно до довідки від 16.11.2020 №ФР41951 про розмір грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії після перерахунку з 01.04.2019 відповідач обмежив 10-ма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. На звернення заявою про скасування вказаних обмежень відповідач листом відмовив, що, на його думку, порушує законодавство в сфері пенсійного забезпечення.
Ухвалою суду від 07.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Згідно з даними розписки та рекомендованого повідомлення про поштові вручення вказану ухвалу позивач та відповідач отримали 19.02.2021.
29.06.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №580/206/21, яке набрало законної сили 20.03.2021, зобов'язано з 01.04.2019 провести перерахунок ти виплату пенсії на підставі оновленої довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16.11.2020 №ФР41951 про розмір грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат. На його виконання провів перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, що підтверджується відповідними протоколами. Після перерахунку розмір пенсії з 01.04.2019 становить 14970,00грн, з 01.07.2019 - 15640,00грн, з 01.12.2019 - 16380,00грн, з 01.07.2020 - 17120,00грн, з 01.12.2020 - 17690,00грн. Відповідно до ст.2 Закону №3668, який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тому вважає, що не допустив порушень вимог закону. Просить урахувати відповідні висновки Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 у справі №580/234/19.
Всі подані сторонами докази долучені судом до матеріалів адміністративної справи.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Посвідченням серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивачу призначена пенсія з інвалідності.
Відповідно до посвідчення від 11.09.2001 серії НОМЕР_3 позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Згідно з даними перерахунку в пенсійній справі №ФР41951 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №580/206/21, що набрало законної сили 20.03.2021, відповідач здійснив 26.03.2021 перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020 та з 01.04.2021 із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 7750,00грн., оклад за військове звання - 1410,00грн., процентна надбавка за вислугу років (45%) - 4122,50грн., середньомісячна сума додаткових видів ГЗ: надбавка за умови режимних обмежень допуск Ф. 3 10%, надбавка за особливо важливі завдання %, премія 35% - 12120,80 грн (усього: 25402,80грн). Основний розмір пенсії 80% грошового забезпечення. Застосувавши обмеження 10-ма (десятьма) прожитковими мінімумами, нарахував позивачу пенсію: з 01.04.2019 у сумі 14970,00грн, з 01.07.2019 - 15640,00грн, з 01.12.2019 - 16380,00грн, з 01.07.2020 - 17120,00грн, з 01.12.2020 - 17690,00грн та з 01.04.2021 - 17690,00грн.
09.04.2021 позивач звернувся до відповідача заявою, в якій просив скасувати обмеження максимального розміру пенсії в 10 мінімальних пенсій за віком, що складає 17690,00грн, та проводити виплати без будь-яких обмежень. Додатково просив надати завірену копію протоколу останнього перерахунку його пенсії на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 у справі №580/206/21 з урахуванням оновленої довідки про грошове забезпечення.
Листом від 22.04.2021 №2519-2498/Д-03/8-2300/21 відповідач повідомив. Відповідно до Закону України від 08.07.2011 №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №580/206/21, яке набрало законної сили 20.03.2021, зобов'язано відповідача провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі оновленої довідки від 16.11.2020 №ФР41951 про розмір грошового забезпечення з урахуванням проведених раніше виплат. Зобов'язань провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром відповідно до вказаної довідки на відповідача не покладено. Оскільки внаслідок перерахунку пенсії з 01.04.2019 відповідно до рішення суду загальний розмір пенсії позивача перевищив максимальний, із вказаної дати застосовано обмеження, передбачене Законом України №3668. Для скасування обмеження максимального розміру пенсії на рівні 10-ти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб законодавчих підстав немає.
Тому позивач звернувся в суд з позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст.15 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії за вислугу років підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (далі - ЗУ №3668-VI) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.
Пунктом 2 розділу 2 "Прикінцевих та перехідних положень" вказаного Закону установлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Підпунктом 7 п.6 розділу "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ЗУ №3668-VI викладено частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.03.2019 у справі №580/234/19, аналізуючи норми абзаців 1, 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI, зазначив, що: «…Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.
Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.
Такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06 вересня 2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Суд не знаходить у такому різному ставленні правомірної, об'єктивно обґрунтованої мети.
42. При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).
Норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями частини третьої статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку».
Отже, застосування відповідачем обмеження розміру пенсії під час її перерахунку відповідає вказаному тлумаченню вказаних норм Верховного Суду.
Суд врахував, що відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень.
Згідно із Законом України від 14 листопада 2019 року №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.
Відповідно до Закону України 15 грудня 2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.
Відповідач дотримався у заявлених спірних правовідносинах зазначених норм законів та порушень прав позивача не допустив.
Отже, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо виплати з 01.04.2019 йому пенсії, що обмежена максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність та зобов'язання відповідача здійснювати з 01.04.2019 виплату йому пенсії без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.04.2019 не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Зважаючи на результат вирішеного спору та відсутність доказів понесення судових витрат позивачем, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) про:
визнання протиправними дій щодо виплати з 01.04.2019 йому пенсії, що обмежена максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язання здійснювати з 01.04.2019 виплату йому пенсії без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.04.2019.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 05.07.2021.