про залишення позовної заяви без руху
22 червня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/2689/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у м. Херсоні ради, Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
ОСОБА_1 ( далі - позивач, ОСОБА_1 ) від імені якого діє адвокат Плахотнюк С.О. ( далі - представник позивача) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації (далі - відповідач-1), Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ( далі - відповідач-2) у якому просить:
- визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Корабельної районної у м. Херсоні ради (код ЄДРПОУ: 37542197) та Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ: 05392743) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій - в меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
- зобов'язати Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ: 05392743) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) недоплачену частину щорічної грошової допомоги до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій в розмірі 6800 грн.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суддею встановлено наступне.
Частиною 3 статі 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як встановлено суддею, у резолютивній частині позову представник позивач просить поновити позивачеві строк звернення до суду з даним позовом, обґрунтовуючи тим, що на час виникнення у позивача права на отримання відповідної суми грошової допомоги і порушення такого відповідачами - позивач перебував на військовій службі, що перешкоджало йому у зверненні з даним позовом до суду, що підтверджується довідкою про проходження служби від 09.06.2021 року та довідкою від 07.06.2021 року, виданих ТВО начальника штабу Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку, підполковником І.Кухарем. При цьому, вказує, що цивільне законодавство містить правило, за яким перебіг такого строку зупиняється на відповідний період, проте, КАС України не містить аналогічної норми, що на його думку не відміняє поважності пропуску звернення до суду за таких обставин.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для поновлення строку звернення до суду, суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом спору у даній справі є протиправність дій відповідачів та зобов'язання Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної грошової допомоги до 5 травня 2020 року, як учаснику бойових дій, в розмірі 6800 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року) щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Частиною 1 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Частиною 4 ст. 17-1 вказаного Закону передбачено, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З огляду на вказані приписи цього Закону виплата допомоги до 5 травня є періодичним платежем, який виплачується щорічно, а отже, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру і в разі незгоди має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які, на її думку, стали підставою для заниження розміру отримуваної нею допомоги.
Відтак, 30 вересня відповідного поточного року це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.
Дана позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 по справі № 607/7919/17.
Таким чином, перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати саме з 30 вересня відповідного року.
Суд зазначає, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
З цього слідує, що право на звернення до суду з вказаним позовом у позивача виникло з наступного після 30 вересня 2020 року дня, тобто 01 жовтня 2020 року, а закінчується відповідно 31 березня 2021 року.
Натомість, позивач звернувся до суду 14.06.2021 р., тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як встановлено суддею, в обґрунтування поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду представник позивача вказує на перебування ОСОБА_1 на військові службі, тобто у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
Як вбачається з довідки ТВО начальника штабу Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку підполковника І.Кухарем від 07.06.2021 року, полковник ОСОБА_1 з 20.04.2015 по теперішній час займає посаду начальника Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку у м. Херсоні, протягом 6 років.
На думку судді, перебування позивача на незмінній посаді протягом 6 років у місті Херсоні, навіть у разі переведення Херсонського зонального відділу Військової служби на воєнний стан, не можу слугувати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При цьому, поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Суд зазначає, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Натомість, представником позивача не надано доказів на підтвердження об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 звернутися до суду з даним позовом у визначений законом строк, тобто з 01.10.2020 р. по 31.03.2021 р.
Таким чином, суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позов у зв'язку з тим, що підстави, вказані у даному клопотанні, визнані судом неповажними.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відтак, представнику позивача пропонується вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частини 1 та 6 ст. 120 КАС України).
Враховуючи, що 19.06.2021 - 21.06.2021 р. включно є вихідними та святковими днями, питання щодо залишення позову без руху вирішено 22.06.2021, тобто у перший після них робочий день.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до частини 3ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись статтями160-162,169,241-243,248 КАС України, суддя -
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/2689/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна