про відмову у забезпеченні позову
Справа № 500/3752/21
05 липня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Кременецької районної організації профспілки працівників освіти і науки про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Кременецької районної організації профспілки працівників освіти і науки до Кременецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
Кременецька районна організація профспілки працівників освіти і науки через представника адвоката Мужа В.В. звернулася до суду з позовом до Кременецької міської ради, у якому просить визнати протиправним та скасування рішення Кременецької міської ради від 03.06.2021 № 1397 «Про перепрофілювання (зміну типу) та назви Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області на Чугалівську початкову школу Кременецької міської ради Тернопільської області».
Станом на 05.07.2021 питання про відкриття провадження у справі не вирішено.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити позов шляхом заборони Кременецькій міській раді та всім державним реєстраторам суб'єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської, районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб'єктам державної реєстрації, вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, а саме перепрофілювання (зміну типу) та назви Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Кременецької міської ради від 03.06.2021 № 1397 «Про перепрофілювання (зміну типу) та назви Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області на Чугалівську початкову школу Кременецької міської ради Тернопільської області» вирішено змінити тип навчального закладу із закладу середньої освіти на початкову, що відповідно порушує права працівників цього закладу освіти, зокрема в частині виплати заробітної плати (зменшення посадових окладів), звільнення тощо. Профспілковий орган не був повідомлений за три місяці про реорганізацію закладу освіти. До вирішення даної справи судом реорганізація даної школи буде завершена і відповідні зміни будуть внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі оскаржуваного рішення.
Крім того, у випадку задоволення позову під час навчального процесу виконати рішення суду не буде можливим, оскільки начальний процес не переривається (ч. 2 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту»: «У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов'язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти»). У разі реорганізації закладу освіти з середньої освіти на дошкільну, частина педагогічних працівників підлягатиме звільненню, що у випадку задоволення позову унеможливить або значно утруднить поновлення їхніх прав.
Інформація, з приводу якої прийнято оспорюване у справі рішення, підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а таке внесення відомостей може не лише утруднити, але й унеможливити виконання ймовірного судового рішення та вплинути на інтереси позивача, на якого законом покладено обов'язок захищати права працівників (членів профспілки).
Представник позивача зазначає, що такий спосіб забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій прямо передбачений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.08.2020 у справі № 907/73/19.
Розгляд заяви про забезпечення позову проведено без повідомлення учасників справи.
Аналізуючи доводи заяви про забезпечення позову та наявні докази, суд приходить до таких висновків.
Частиною першою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Вищезазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження. Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.
У зв'язку з цим суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
Частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити про те, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
У контексті співмірності суди також повинні перевіряти не тільки співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, а й надавати оцінку порушеному праву позивача, про захист якого він просить.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає не лише можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Статтею 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Предметом дослідження у межах спірних правовідносин є правомірність рішення Кременецької міської ради від 03.06.2021 № 1397 «Про перепрофілювання (зміну типу) та назви Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області на Чугалівську початкову школу Кременецької міської ради Тернопільської області».
Відповідно до цього рішення вирішено перепрофілювати (зміна типу) та змінити назву Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області на Чугалівську початкову школу Кременецької міської ради Тернопільської області з 01.07.2021.
Відділу освіти Кременецької міської ради визначено: внести зміни до Статуту та подати на розгляд Кременецькій міській раді Статут Чугалівської початкової школи Кременецької міської ради Тернопільської області, здійснити організаційно-правові заходи, передбачені чинним законодавством у зв'язку із перепрофілюванням (зміна типу) та назви.
Директору Чугалівської початкової школи Кременецької міської ради Тернопільської області визначено після затвердження Статуту Чугалівської початкової школи Кременецької міської ради Тернопільської області повідомити та подати державному реєстратору необхідні документи для внесення до Єдиного державного реєстру відповідних записів.
Отже, спір у даній справі виник з правовідносин, пов'язаних з реорганізацією навчального закладу, позов подано Кременецькою районною організацією профспілки працівників освіти і науки (яка має статус позивача у справі) на захист прав, свобод та інтересів трудових прав працівників Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області.
Звертаючись до суду із цією заявою про забезпечення позову Кременецька районна організація профспілки працівників освіти і науки вказує, що кінцевою метою заявника є скасування, на його думку, протиправного рішення засновника Кременецької міської ради та захист прав працівників Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області, так як це призведе до зменшення заробітної плати працівників, їх звільнення.
Отже, оскаржуване рішення Кременецької міської ради від 03.06.2021 № 1397 «Про перепрофілювання (зміну типу) та назви Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області на Чугалівську початкову школу Кременецької міської ради Тернопільської області» не стосується безпосередньо позивача Кременецької районної організації профспілки працівників освіти і науки, воно прийняте щодо юридичної особи Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області.
Юридична особа Чугалівська гімназія Кременецької міської ради Тернопільської області, а так само її працівники, які наділені адміністративною правоздатністю та дієздатністю, не позбавлені права самостійно захищати свої права чи інтереси, якщо вважатимуть, що ці права чи інтереси порушуються Кременецької міською радою. У свою чергу Кременецька районна організація профспілки працівників освіти і науки не наділена правом виступати від імені Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області або представляти її інтереси в адміністративному суді.
Суд зауважує, що Кременецька районна організація профспілки працівників освіти і науки є громадською організацією створеною відповідно до Конституції України та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Права та обов'язки профспілок та їх об'єднань визначаються Розділом ІІ Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Так за приписами статті 19 цього Закону профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян. Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.
Із змісту цих норм слідує, що повноваження профспілок чи їх об'єднань на представництво інтересів своїх членів при реалізації ними конституційних прав на звернення за захистом своїх до судових органів стосуються індивідуальних трудових спорів членів профспілок (їх об'єднань) та пов'язаних з ними соціально-економічних прав. Водночас у цьому провадженні Кременецькою районною організацією профспілки працівників освіти і науки індивідуально не визначено членів профспілок, права яких потребували б захисту суду у спосіб, про який просить позивач.
Щодо права профспілки представляти інтереси усього трудового колективу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №910/9010/17 сформувала правову позицію, відповідно до якої трудовий колектив не має статусу юридичної особи і не може виступати самостійним учасником господарського або цивільного процесу. Відповідно профспілка чи їх об'єднання не може виступати представником трудового колективу у судах, адже не можна представляти в суді довірителя, який не наділений процесуальною правоздатністю.
У цій постанові Великою Палатою Верховного Суду указано, що при зверненні з позовом в інтересах трудового колективу профспілка (їх об'єднання) має вважатись такою, що діє від власного імені.
Пункт 1 частини 2 статті 150 КАС України передбачає, що забезпечення позову допускається тоді, коли невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
До суду з позовною заявою та заявою про забезпечення позову звернулася профспілкова організації, оскаржуваним рішення права такої організації не порушені. Кременецька районна організація профспілки працівників освіти і науки не обґрунтовує заяву про забезпечення позову неможливістю (або ускладненістю) реалізації саме своїх прав, визначених Розділом ІІ Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
За наведених вище обставин, суд констатує, що відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову становитиме очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача Кременецької районної організації профспілки працівників освіти і науки, зумовить ситуацію, при якій захист прав стане утрудненим або неможливим, позаяк заявником не зазначено у чиїх конкретно інтересах він звертається до суду, а відтак чиї права та які саме права чи інтереси порушуються оскаржуваним рішенням Кременецької міської ради. Загальне посилання заявника на потенційну можливість порушення прав працівників закладу освіти в майбутньому не може слугувати підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 08.12.2020 у справі №640/2825/20 у подібних правовідносинах, у яких з заявою про забезпечення позову звернулася також профспілкова організація за відсутності вказівки на членів профспілки, права яких потребували б захисту суду у спосіб, про який просив позивач.
Внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичну особу на підставі рішення засновника, у зв'язку із незгодою особи, яка не є учасником спірних правовідносин, не створює безумовних підстав для застосування обраних позивачем заходів забезпечення позову.
Зазначене свідчить про непропорційність та неспівмірність заявлених заходів забезпечення позову.
Також суд зауважує, що на такі обставини вже була звернута увага судом в ухвалі від 25.06.2021 про результати розгляду аналогічної заяви про забезпечення позову, поданою Кременецькою районною організацією профспілки працівників освіти і науки 24.06.2021 до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Щодо доводів заявника в частині обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову з посиланням на постанову Верховного Суду від 26.08.2020 у справі №907/73/19, то така судом не враховується, оскільки стосується заборони вчиняти реєстраційні дії щодо юридичної особи приватного права, в той час як мова у спірній ситуації стосується реорганізації навчального закладу, відповідачем у даній справі є суб'єкт владних повноважень, а позивачем - особа, яка не є суб'єктом спірних правовідносин.
Отже, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи заявника на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви та, як наслідок, про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із вище викладених обставин, у зв'язку з чим у задоволенні заяви належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 153, 154, 156, 243, 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви Кременецької районної організація профспілки працівників освіти і науки про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Кременецької районна організація профспілки працівників освіти і науки до Кременецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено та підписано 05 липня 2021 року.
Суддя Чепенюк О.В.