Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1736/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Гребенюк Т.Д.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (04112, м.Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6 літ.В, код ЄДРПОУ 20033533)
до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м.Харків, вул.Донця-Захаржевського, 6/8, код ЄДРПОУ 30035289)
про стягнення коштів у розмірі 84 881, 30 грн.
без виклику учасників справи
06.05.2021 до Господарського суду Харківської області звернулося Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “УНІКА” (далі - позивач або ПрАТ “СК “УНІКА”) до Акціонерного Товариства “Страхова Компанія “МЕГА-ГАРАНТ” (далі - відповідач або АТ “СК “МЕГА-ГАРАНТ”) із позовною заявою про стягнення заборгованості у розмірі 84 881, 30 грн. та судового збору 2270, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті №245001/4088/0003462 від 24.10.2019, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тому, відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter 316, реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 84 881, 30 грн. Також просить стягнути витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6 000, 00 грн. та судовий збір.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №922/1736/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України та докази направлення відзиву позивачу.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6102255349324 ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2021 року у справі № 922/1694/21 вручено уповноваженому представнику відповідача - 13.05.2021 року.
Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 28.05.2021 року (включно).
На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
24.10.2019 року між ПрАТ "СК "УНІКА" та ТОВ “Порше Лізинг Україна” укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті №245001/4088/0003462 (надалі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.9-14). Франшиза за Договором становить 19 251, 54 грн.
07.09.2020 року в м.Києві по вул.Шептицького, 4-А стався страховий випадок за участю застрахованого позивачем автомобіля Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 316, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 316, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.10.2020 року визнано винним водія Mercedes-Benz Sprinter 316, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 (а.с.18).
Відповідно до рахунку ТОВ “АВТОДІМ АНТЛАНТ-М” №СНС4402475 від 07.09.2020 року вартість ремонту згідно калькуляції Аудатекс №00372329 від 08.09.2020 транспортного засобу Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 88 944, 03 грн. без ПДВ; 106 732, 84 грн. з ПДВ (а.с. 23).
Відповідно до ремонтної калькуляції №00372329 від 08.09.2020 року вартість ремонту застрахованого позивачем транспортного засобу становить 88 944, 03 грн. без ПДВ; 106 732, 84 грн. з ПДВ (а.с.24-27).
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 87 481, 30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №171639 від 15.09.2020 року (а.с. 29). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується й наявним в матеріалах справи страховим актом №00372329 від 14.09.2020 року (а.с. 28).
За розрахунками позивача, сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача на його користь становить 84 881, 30 грн. у розмірі ліміту відповідальності за шкоду заподіяну майну за полісом №АР/004568800 з врахуванням франшизи у розмірі 2 600, 00 грн.
У матеріалах справи також наявна адресована відповідачу заява ПрАТ “СК “УНІКА” від 02.10.2020 року № 3387 про виплату страхового відшкодування, в якій позивач просив АТ “СК “МЕГА-ГАРАНТ” відшкодувати йому сплачену суму страхового відшкодування у розмірі 87 481, 30 грн.
Проте відповідачем вищенаведена заява була залишена без задоволення.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на його користь страхового відшкодування у розмірі 84 881, 30 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 08.10.2020 рокуу справі №755/14120/20 (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п. 13.1. Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілій (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Отже, суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування і правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК та стаття 27 Закону України "Про страхування".
Судом встановлено, що відносини між АТ “СК “МЕГА-ГАРАНТ”, як страховиком та власником автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 316, реєстраційний номер НОМЕР_2 , як страхувальником врегульовані полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/004568800.
Таким чином, до спірних правовідносин є обґрунтованим застосування ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування".
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації ОСОБА_1 транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 316, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 14 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
З урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування (п. 21.1. ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Таким чином, для визначення складових витрат, які підлягають відшкодуванню саме страховиком цивільно-правової відповідальності, в даному випадку підлягають застосуванню саме спеціальні норми пункту 22.1 статті 22 та статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Тобто, наведеними положеннями встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Норма частини 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже, така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 910/22886/16 від 01.02.2018 року.
Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення №171639 від 15.09.2020 року, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування (ТОВ «АВТОДІМ АТЛАНТ-М») сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, у розмірі 87 481, 30 грн.
Згідно частини 2 підпункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза відповідно до Полісу АО/004568800 становить 2 600, 00 грн.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з власником автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 316, реєстраційний номер НОМЕР_2 , полісу страхування цивільно-правової відповідальності №АО/004568800, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 316, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Враховуючи викладене, зважаючи на положення ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з огляду на те, що полісом №АО/004568800 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 130 000,00 грн. і франшизу в сумі 2 600, 00 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації ОСОБА_1 транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 316, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 84 881, 30 грн.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 84 881, 30 грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи:
- копії договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2019, укладеного між ПрАТ «СК «УНІКА» та Адвокатським бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» та додатку №1 до нього;
- копії ордеру серія АІ №1083623 від 01.01.2021, виданого АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» адвокату Лисову О.О. на представництво інтересів ПрАТ «СК «УНІКА» в Господарському суді Харківської області на підставі договору №1/20ю від 31.12.2020; свідоцтва серія КС №5225/10 від 08.10.2014 про право ОСОБА_2 на заняття адвокатською діяльністю.
- копію рахунку №67 від 23.04.2021 на суму 6000,00 грн;
- копію акту надання послуг №67 від 23.04.2021 по договору № 1/20ю від 31.12.2020 на суму 600,00 грн.;
- копію платіжного доручення №2183 від 27.04.2021 на суму 6000,00 грн оплати за надання правової допомоги згідно договору № 1/20ю від 31.12.2020 згідно рах. №67 від 23.04.2021.;
- розрахунок заявлених витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що 31.12.2020 між ПрАТ "СК "Уніка" (далі - клієнт) та Адвокатським бюро "Адвокатське бюро Олександра Лисова "Еквіт" (далі - бюро) укладено договір № 1/20ю про надання правової допомоги, за умовами якого бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, в тому числі, але не виключно:
- надання правової допомоги під час досудового розслідування та в судах всіх рівнів у кримінальних провадженнях, що прямо чи опосередковано стосуються інтересів клієнта, в т.ч. здійснення захисту інтересів та інше;
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань;
- складання документів правового характеру (звернень, заяв, скарг, листів, пропозицій, запитів та ін.) та процесуальних документів (відзивів, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);
- представництво та захист інтересів клієнта в судах усіх рівнів та інстанцій, будь-яких органах державної влади, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, НАБУ, прокуратури, ДБР, САП, СБУ, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, експертних установах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань із усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні по справі положеннями чинних в Україні ГПК, ЦПК, КПК, КУпАП та КАС України.
Відповідно до розділу 4 цього договору, ціна наведеної угоди складається з вартості юридичних послуг, що зазначаються в додатковій угоді до цього договору. Така угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін. Вартість наданої юридичної допомоги бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту відповідний рахунок. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5-ти днів з моменту отримання клієнтом рахунку від бюро. За результатами надання юридичної допомоги складається акт прийому-передачі наданих послуг, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті прийому-передачі наданих послуг вказується обсяг наданої бюро юридичної допомоги, її вартість та ідентифікація.
Пунктами 6.1 та 6.2 означеного правочину встановлено, що цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов і його підписання сторонами, а його дія припиняється 31.12.2021.
Пунктом 1 (№ п/п 2) додатку № 1 до цього договору встановлено, що клієнт доручає бюро надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників клієнта за цивільним або господарським судочинством за страховим актом від 15.09.2020 року №00372329.
Після одержання матеріалів (справ) від клієнта останній зобов'язаний здійснити оплату послуг протягом 5 робочих днів на рахунок бюро в розмірі 6 000,00 грн. за кожну справу з переліку в безготівковій формі на підставі виставленого рахунку бюро, яке в свою чергу має здійснити такий чіткий перелік дій по кожній окремій справі, про що в подальшому звітує клієнту та на вимогу останнього надсилає (надає) на його поштову (юридичну) адресу підтверджуючі документи та звіт про виконану роботу.
Зі змісту акту надання послуг від 23.04.2021 року №67 до договору про надання правової допомоги від 31.12.2020 року № 1/20ю, складеного Адвокатським бюро "Адвокатське Бюро Олександра Лисова "Еквіт" та ПрАТ "СК "Уніка", вбачається, що на підставі вказаного вище договору адвокатським бюро були надані наступні види правової допомоги, а саме :
1) повний збір, аналіз та ознайомлення з усіма документами по страховій справі (вартістю 2 000,00 грн.);
2) дослідження та оцінка переданих клієнтом до бюро документів на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні, обрання способу захисту інтересів клієнта (вартістю 1 000,00 грн.);
3) написання та подання позовної заяви до суду та копію відповідачу (вартістю 3 000,00 грн.).
У наведеному вище акті визначено, що загальна вартість робіт (послуг) складає 6 000,00 грн., а клієнт претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Вказаний акт містить підписи уповноважених осіб сторін договору про надання правової допомоги від 31.12.2020 року № 1/20ю та відтиски печаток зазначених юридичних осіб.
Судом встановлено, що згідно з платіжним дорученням від 27.04.2021 року № 2183 ПрАТ "СК "Уніка" на підставі виставленого йому рахунку від 23.04.2021 року № 67 перерахувало на рахунок Адвокатського бюро "Адвокатське Бюро Олександра Лисова "Еквіт" грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн. з призначенням платежу: "Надання прав. допомоги зг. дог. № 1/20ю від 31.12.2020р по справі №28411 Стр. акт 00372329, згідно рах № 67 від 23.04.21 р Без ПДВ".
У матеріалах справи також наявна копія ордеру від 01.01.2021 року серії АІ № 1083623 на надання правової допомоги на представництво інтересів позивача адвокатом Лисовим О.О., виданого Адвокатським бюро "Адвокатське Бюро Олександра Лисова "Еквіт".
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 6 000,00 грн, судом враховано, що вартість послуг визначена за погодженням адвокатом з клієнтом, послуги адвоката були реально надані позивачу, що підтверджується матеріалами справи.
За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотання від сторони відповідача до суду не надходило.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи № 922/1736/21, і розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, співмірним зі складністю позову, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, і, відповідно, та з огляду на те, що позов задоволено у повному обсязі, наявні підстави для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного Товариства “Страхова Компанія “МЕГА-ГАРАНТ” (ідентифікаційний код 30035289, адреса: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (ідентифікаційний код 20033533, адреса: 04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6 літ. В) страхове відшкодування у розмірі 84 881, 30 грн., витрати на професійну правничу допомогу - 6 000,00 грн. та судовий збір - 2270,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "05" липня 2021 р.
Суддя Т.Д. Гребенюк