Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"24" червня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/81/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна"
до відповідача Селянського (фермерського) господарства "Нектар"
про стягнення заборгованості в сумі 529 203,46 грн
Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.
В засіданні приймали участь:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Селянського (фермерського) господарства "Нектар" про стягнення заборгованості в сумі 529 203, 46 грн., а саме: 383 564,87 грн. основної заборгованості, 13 226,85 грн. пені та 132 411,74 грн. неустойки.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Адама Україна" вказує, що 28.04.2020 відповідачем видано аграрну розписку, зареєстровану в реєстрі аграрних розписок № 4200, на користь ТОВ "Агрозахист Донбас", за якою у СФГ "Нектар" виникло безумовне зобов'язання сплатити кредитору грошові кошти в розмірі 446 326,09 грн.
Також, позивач вказує, що 28.04.2020 первісним кредитором було вчинено індосамент (передавальний напис) на Аграрній розписці, за яким право первісного кредитора передано на користь ТОВ "Адама Україна". Відтак, до позивача перейшли всі права кредитора за вказаною Аграрною розпискою.
На виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем здійснено часткові оплати на загальну суму 81 836,45 грн.
Враховуючи невиконання СФГ "Нектар" зобов'язань за Аграрною розпискою, ТОВ "Адама Україна" звернулось до суду з даним позовом, в якому просить стягнути суму основної заборгованості в розмірі 383 564,87 грн., а також пеню в розмірі 13 226,85 грн. та неустойку в розмірі 132 411,74 грн.
Ухвалою суду від 09.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.03.2021.
22.02.2021 до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій вказано, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості, а саме: 04.02.2021 в розмірі 19 000,00 грн. та 10.02.2021 в розмірі 5 500,00 грн. Відтак, ТОВ "Адама Україна" просить зменшити розмір позовних вимог на 24 500,00 грн. та визначити позовні вимоги в розмірі 359 064,87 грн. основна заборгованість, 13 226,85 грн. пеня та 132 411,74 неустойка.
22.02.2021 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 24.02.2021 задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 02.03.2021 підготовче засідання відкладено на 08.04.2021.
10.03.2021, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
08.04.2021 на офіційну електронну пошту суду від голови СФГ "Нектар" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що адвокат відповідача має погане самопочуття, кашель та підвищену температуру та перебував в контакті з особою, в якої підтверджено захворювання на COVID-19.
Ухвалою суду від 08.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 10.05.2021 та відкладено підготовче засідання на 06.05.2021.
12.04.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
12.04.2021 до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій вказано, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості, а саме: 01.04.2021 в розмірі 10 000,00 грн. та 07.04.2021 в розмірі 12 000,00 грн. Відтак, ТОВ "Адама Україна" просить зменшити розмір позовних вимог на 22 000,00 грн. та визначити позовні вимоги в розмірі 337 064,87 грн. основна заборгованість, 13 226,85 грн. пеня та 132 411,74 неустойка.
Ухвалою суду від 12.04.2021 задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 06.05.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 08.06.2021.
07.05.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 12.05.2021 задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
08.06.2021, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Судове засідання 08.06.2021 не відбулось у зв'язку з неможливістю налагодження коректної роботи системи відеоконференцзв'язку EasyCon.
Ухвалою суду від 08.06.2021 розгляд справи по суті відкладено на 24.06.2021.
24.06.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку на подання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 24.06.2021 відмолено в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку на подання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
24.06.2021, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшла заява про надання додаткового часу на примирення та зменшення штрафних санкцій.
Так, представник СФГ "Нектар" вказує, що відповідачем визнаються позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, у зв'язку з чим ним добровільно оплачено частину заборгованості.
Також, представник відповідача вказує, що кредиторська заборгованість виникла з незалежних від нього обставин (через несприятливі умови відбулася значна загиль урожаю). Відтак, враховуючи добровільне погашення заборгованості перед кредитором просить зменшити суму санкцій на 95 %.
В обґрунтування клопотання про відкладення вказує, що має намір укласти мирову угоду з позивачем та для добровільного погашення заборгованості.
У судове засідання 24.06.2021 сторони не забезпечили явку уповноважених сторін, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи по суті.
Щодо поданого клопотання про відкладення суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов'язкової участі учасників справи.
З огляду на належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання, відповідно до ст. 202 ГПК, відсутні підстави для відкладення судового засідання, а неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.
При цьому, судом враховується, що провадження у даній справі порушено 09 лютого 2021 року та сторонам було надано достатньо часу для подання доказів.
Крім того, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного розгляду справи та вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними документами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються подана позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд прийшов до наступних висновків.
28.04.2020 Селянським (фермерським) господарством "Нектар" (надалі - боржник) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (надалі - первісний кредитор) видано Фінансову аграрну розписку, що посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Онищак Наталією Мирославівною, за реєстровим №1037 та зареєстровану в Реєстрі аграрних розписок за №4200 (надалі - Аграрна розписка, а.с. 31 - 34).
Згідно п. 1 Аграрної розписки, вона видається боржником на виконання ним зобов'язань за договором поставки № КС 39/20 від 14.04.2020, укладеного між боржником і кредитором.
Відповідно до п. 2 Аграрної розписки на дату видачі цієї Аграрної розписки безумовне зобов'язання боржника сплатити кредиторові грошові кошти становить 446 326,09 грн., що розраховане за формулою, що наведена в останній.
Боржник зобов'язаний сплатити кредитору грошові кошти у сумі, визначеній в порядку передбаченому п. 2 цієї Аграрної розписки, на рахунок кредитора в строк не пізніше 15 жовтня 2020 року. Боржник зобов'язаний здійснити оплату за цією Аграрною розпискою шляхом перерахування грошових коштів згідно з вимогами пунктів 2 та 3 цієї Аграрної розписки в безготівковій формі на рахунок кредитора НОМЕР_1 , АТ "Креді Агріколь Банк", Київ, або на інший рахунок, вказаний письмово кредитором на його офіційному бланку до настання дати, вказаної в п. 3 цієї Аграрної розписки, що є місцем сплати грошових коштів.
Відповідно до пункту 7 Аграрної розписки, в забезпечення зобов'язань за аграрною розпискою боржник передає в заставу майбутній врожай сої 2020 року (надалі - майбутній врожай) з земельних ділянок, що зазначені в п. 44 цієї Аграрної розписки. На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції в загальному обсязі не менше 66,976 тон (далі - предмет застави), що буде вирощений на зазначених земельних ділянках, та зберігатиметься за адресою: ТОВ "Захід - Агро МХП" (80560, Буський р-н, сит. Красне, вул. Колеси, 9), ТОВ "Радивилівський елеватор" (35500, Рівненська область, Радивилівський, м. Радивилів, вул. Паркова, 28), ТОВ "Традекс Агрі" (35705, м. Здолбунів, вул. Івана Гонти, 3).
Вартість предмету застави на дату видачі цієї Аграрної розписки сторони визначили в 556 836,45 грн. (п. 8 Аграрної розписки).
Пунктом 9 Аграрної розписки визначені забезпечені вимоги, а саме:
і) оплати боржником коштів кредитору, у сумі яка визначається в порядку передбаченому п. 2 цієї Аграрної розписки;
іі) відшкодування витрат кредитора на дорощення майбутнього врожаю та/або усунення порушень технології вирощування продукції;
ііі) відшкодування витрат кредитора на вчинення виконавчого напису нотаріуса, та примусове виконання такого виконавчого напису;
іv) сплати штрафних санкцій, як це передбачено в чинному законодавстві та цій Аграрній розписці.
Згідно п. 10 Аграрної розписки, у разі недостатності предмету застави, зазначеного у п. 7 цієї Аграрної розписки, для повного погашення за рахунок такої сільськогосподарської продукції зобов'язань боржника, предметом застави за цією Аграрною розпискою стає майбутній врожай будь - якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується в 2020 році або буде вирощуватись боржником в наступних роках на вказаній в цій Аграрній розписці земельних ділянках - до повного виконання зобов'язань боржника за цією Аграрною розпискою. У разі відсутності в натурі предмета застави, кредитор має право на задоволення своїх вимог за рахунок іншого майна боржника.
У відповідності до п. 10.1 Аграрної розписки, якщо боржник і кредитор окремо не домовляться про інше, у разі загибелі посівів, майбутній врожай з яких є предметом застави за цією Аграрною розпискою, застосовуються наслідки, передбачені ст. 7 Закону України "Про аграрні розписки".
Загибеллю посівів на земельних ділянках, зазначених в Аграрній розписці, вважається наявність сформованої врожайності культури на рівні менше 30 % (тридцять відсотків) від загальної очікуваної кількості врожаю, яка становить 23,00 ц/га, що визначається за біологічним методом згідно методики визначення господарської урожайності основних сільськогосподарських культур, а також наявність на хоча б одній окремій земельній ділянці на 50 (п'ятдесят відсотків) менше рослин на одиницю площі (гектар) ніж це є звичайним показником для регіону місцезнаходження такої земельної ділянки.
Пунктом 27 Аграрної розписки встановлено, що кредитор має право передавати права за Аграрною розпискою лише ТОВ "Адама Україна" код ЄДРПОУ 36138418 без окремої згоди боржника. Зміна боржника за аграрною розпискою не передбачена.
Відтак, 28 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" права за Фінансовою аграрною розпискою № 4200 (а.с. 35).
Вказаний Додаток до Фінансової аграрної розписки №4200 посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Онищак Н.М. 28.04.2020 та внесено до реєстру за № 1038.
Також, 28 квітня 2020 року між ТОВ "Агрозахист Донбас" (первісний кредитор) та ТОВ "Адама Україна" (новий кредитор) підписано Акт приймання - передачі права кредитора за Аграрною розпискою № 4200, що видана Селянським (фермерським) господарством "Нектар" (а.с. 37).
28 квітня 2020 ТОВ "Адама Україна", як новий кредитор, направило для СФГ "Нектар" повідомлення про відступлення права вимоги за Аграрною розпискою та вказано нові реквізити для оплати платежів на виконання взятих на себе зобов'язань (а.с. 39).
Вказане повідомлення направлене 30.04.2020 засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомлення про вручення з описом вкладення у цінний лист та отримане боржником 07.05.2020.
Враховуючи відступнення прав кредитора на користь ТОВ "Адама Україна", у СФГ "Нектар" виник обов'язок сплати всіх належних платежів за Аграрною розпискою новому кредитору - ТОВ "Адама Україна".
Як зазначає позивач, СФГ "Нектар" здійснило часткову оплату на загальну суму 81 836,45 грн., а саме: 28.09.2020 в розмірі 26 836,45 грн., 19.11.2020 в розмірі 20 000,00 грн. та 22.12.2020 в розмірі 35 000,00 грн.
Відповідач відзиву не надав, проте в заяві від 24.06.2021 представник вказав, що позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості визнають повністю.
В матеріалах справи наявна довідка №210138/0401-1 від 21.01.2021, що видана Акціонерним товариством "Сітібанк" для ТОВ "Адама Україна" та якою підтверджено часткову оплату заборгованості СФГ "Нектар" за Аграрною розпискою в розмірі 81 836,45 грн., а саме: 28.09.2020 в розмірі 26 836,45 грн., 19.11.2020 в розмірі 20 000,00 грн. та 22.12.2020 в розмірі 35 000,00 грн.
У поданій позовній заяві ТОВ "Адама Україна" вказував, що станом на день подачі позову заборгованість відповідача становить 383 564,87 грн.
Під час розгляду справи в суді відповідачем частково погашено заборгованість перед позивачем, а саме:
- 03.02.2021 в розмірі 19 000,00 грн. (а.с. 136);
- 10.02.2021 в розмірі 5 500,00 грн. (а.с. 135);
- 01.04.2021 в розмірі 10 000,00 грн. (а.с. 134);
- 07.04.2021 в розмірі 12 000,00 грн. (а.с. 133);
- 22.06.2021 в розмірі 100 000,00 грн. (а.с. 132).
Всього в розмірі 146 500,00 грн.
При прийнятті рішення в частині стягнення суми основного боргу, суд зазначає наступне.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є Аграрна розписка.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу положень ст. 526 ЦК України, що кореспондується з ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок регулюються Законом України "Про аграрні розписки". Цей Закон визначає порядок їх реєстрації та спрямований на створення правових, економічних, організаційних умов функціонування цих документів.
Стаття 1 Закону України "Про аграрні розписки" встановлює, що аграрна розписка - це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.
Боржник за аграрною розпискою це особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов'язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах.
Кредитор за аграрною розпискою це фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов'язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов'язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.
Судом встановлено, що первісний кредитор за даною Аграрною розпискою - ТОВ "Агрозахист Донбас" відступив своє право вимоги на користь ТОВ "Адама Україна".
Відтак, свої зобов'язання за Аграрною розпискою у вигляді сплати грошових коштів СФГ "Нектар" повинне виконувати на користь ТОВ "Адама Україна".
Згідно ст. 5 Закону України "Про аграрні розписки" фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов'язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості.
У відповідності до п. 2 Аграрної розписки на дату видачі цієї Аграрної розписки безумовне зобов'язання боржника сплатити кредиторові грошові кошти становить 446 326,09 грн., що розраховане за формулою, що наведена в останній.
Боржник зобов'язаний сплатити кредитору грошові кошти у сумі, визначеній у порядку передбаченому п. 2 цієї Аграрної розписки, на рахунок Кредитора у строку не пізніше 15 жовтня 2020 року.
Проте, відповідачем лише частково оплачено заборгованість - в розмірі 81 836,45 грн.
В подальшому, під час провадження справи в суді, СФГ "Нектар" оплатило 146 500,00 грн. заборгованості за Аграрною розпискою, що підтверджується поданими представником позивача заявами про зменшення позовних вимог та наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 55-56, 95, 132 - 136).
Крім того, у поданих поясненнях від 24.06.2021 представник відповідача позовні вимоги в цій частині визнав повністю та підтвердив наявну заборгованість.
Враховуючи всі проплати відповідача, неоплаченими залишився основний борг в розмірі 237 064,87 грн., відтак позовні вимоги в частині стягнення основного боргу суд задовольняє в повному обсязі, а провадження в частині стягнення 146 500,00 грн. (які були оплачені під час розгляду справи) суд закриває за відсутністю предмету спору.
Беручи до уваги, що боржник неналежним чином виконав умови Фінансової аграрної розписки, позивач на підставі п. 33 та п. 34 Аграрної розписки нарахував також 13 226,85 грн. пені та 132 411,74 неустойки.
Пунктами 33 та 34 Аграрної розписки передбачені штрафні санкції за невиконання умов аграрної розписки, а саме:
- пеня у відсотках річних від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним;
- неустойка в розмірі 30 % від суми грошових коштів, які боржник має сплатити кредитору на виконання п. 2 цієї Аграрної розписки, розрахованої на дату зазначену у п. 3 цієї Аграрної розписки. Неустойка передбачена цим пунктом Аграрної розписки має бути сплачена боржником на вимогу кредитора протягом семи робочих днів з дня направлення кредитором боржнику відповідної вимоги.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені та неустойки, судом визнано його арефметично вірним, відтак вимоги в частині стягнення 13 226,85 грн. пені та 132 411,74 грн. неустойки обгрунтовані.
Відповідач подав клопотання про зменшення штрафних санкцій, у якому просив суд скористатись правом, наданим ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшивши суму пені та неустойки, які підлягають стягненню на 95%.
В обґрунтування вказує, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу СФГ "Нектар" визнає повністю, у зв'язку з чим добровільно сплачено позивачу фактичну всю суму боргу.
Також відповідач зазначає, що кредиторська заборгованість виникла з незалежних від нього обставин (через несприятливі умови відбулась значна загибель урожаю). Проте, в кінці 2021 року відповідачем очікується отримання доходів достатніх для повного погашення заборгованості перед кредитором.
Крім того, відповідач вказує, що СФГ "Нектар" частково погашало заборгованість, що вказує на добросовісну поведінку відповідача та відсутність прямого умислу в його діях.
При прийнятті рішення в частині стягнення пені та неустойки, суд зазначає наступне.
За приписами статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, за положенням частини першої статті 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанова Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №902/855/18).
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, суд враховує те, що позивач не надав суду доказів заподіяння йому збитків внаслідок прострочення сплати суми заборгованості за Аграрною розпискою.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При цьому, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
При цьому, враховуючи, що прострочення виконання зобов'язання відповідачем відбулось через обставини, що перешкоджали своєчасному виконанню обов'язків СФГ "Нектар" (несприятливі умови, що призвели до загибелі урожаю), беручи до уваги поведінку відповідача, а саме його зусилля, прикладені для виконання умов Аграрної розписки, з урахуванням обставин, що виникли, а також часткове виконання умов Аграрної розписки щодо сплати наявної заборгованості, за висновками суду свідчить про необхідність реалізувати у даному випадку надане суду право на зменшення розміру пені та неустойки.
Враховуючи вищевказане з урахуванням принципів розумності, справедливості та балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені та неустойки на 50 %, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 6 613,43 грн. пені та 66 205,87 грн. неустойки, а в частині стягнення 6 613,42 грн. пені та 66 205,87 грн. неустойки слід відмовити.
Як роз'яснено в пункті 4.3. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21 лютого 2013 року, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та покладається на відповідача в сумі 5 740,56 грн.
Також, суд звертає увагу позивача, що він має право на звернення до Господарського суду Рівненської області із заявою про повернення з Державного бюджету України оплаченого ним судового збору в розмірі 2 197,50 грн. у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення 146 500,00 грн. основного боргу.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 237- 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Нектар" (35513, Рівненська область, Радивилівський район, с. Пляшівка, код ЄДРПОУ 30491547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, офіс №4А/41, код ЄДРПОУ 36138418) 237 064,87 (двісті тридцять сім тисяч шістдесят чотири грн. 87 коп.) грн. основної заборгованості, 6 613,43 (шість тисяч шістсот тринадцять грн. 43 коп.) грн. пені, 66 205,87 (шістдесят шість тисяч двісті п'ять грн. 87 коп.) грн. неустойки та 5 740,56 (п'ять тисяч сімсот сорок грн. 56 коп.) грн. - судового збору.
3. В задоволенні позову в частині стягнення 6 613,42 грн. пені та 66 205,87 грн. неустойки - відмовити.
4. Провадження в частині стягнення 146 500, 00 грн. основного боргу - закрити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.07.2021.
Суддя А.М. Горплюк