"24" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/520/21
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Гут С.Ф.
При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства "Турбоатом" до відповідача Державного підприємства "Одеський нафтопереробний завод" про стягнення 2 475 352,00 грн,
01.03.2021 р. позивач - Акціонерне товариство "Турбоатом" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (зареєстрована ГСООО за вх. № 539/21) до відповідача - Державного підприємства "Одеський нафтопереробний завод" про стягнення 2 000 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.03.2021 р., зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/520/21, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 30.03.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2021 р. відкладено підготовче засідання на 22.04.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.04.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 11.05.2021 р.
06.05.2021 р. Акціонерне товариство "Турбоатом" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою (зареєстрована ГСОО за вх. № 12388/21) про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Державного підприємства "Одеський нафтопереробний завод" 2 000 000,00 грн основного боргу, 236 000,00 грн пені, 140 000,00 грн штрафу, 19 352,00 грн 3% річних та 80 000,00 грн інфляційних втрат. У підготовчому засіданні 11.05.2021 р. вказану заяву прийнято судом до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2021 р. відкладено підготовче засідання на 25.05.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.05.2021 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/520/21 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.06.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.06.2021 р. відкладено розгляд справи на 24.06.2021 р.
Представники сторін в судове засідання 24.06.2021 р. не з'явились. Акціонерне товариство "Турбоатом" про судове засідання повідомлено належним, адже його представник приймав участь в судовому засіданні 03.06.2021 р. Ухвали Господарського суду Одеської області, надіслані Державному підприємству "Одеський нафтопереробний завод" на адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду не врученими з відмітками поштової установи про «відсутність адресата», «адресат вибув», тощо.
З урахуванням змісту ч.7 ст.120 та п.5 ч.6 ст.242 ГПК України та відсутності повідомлення від відповідача про іншу адресу ухвали суду вважаються врученими належним чином, а Державне підприємство "Одеський нафтопереробний завод" - повідомленим про судові засідання.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч.1 ст.9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень).
В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
24.06.2021 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст.240 ГПК України, підписано вступну та резолютивну частини рішення без їх проголошення.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, суд встановив:
Акціонерне товариство "Турбоатом" (далі - АТ "Турбоатом") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Одеський нафтопереробний завод" (далі - ДП "ОНПЗ") про стягнення (з урахуванням прийнятої до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог) 2 475 352,00 грн заборгованості, з яких 2 000 000,00 грн основного боргу, 236 000,00 грн пені, 140 000,00 грн штрафу, 19 352,00 грн 3% річних та 80 000,00 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог АТ "Турбоатом" посилається на приписи ст.ст.525,526,629 ЦК України та ст.193 ГК України, умови договору від 20.09.2018 р. № 01/18 про надання поворотної фінансової допомоги та додаткових угод до нього, платіжні доручення про перерахування грошових коштів, письмову вимогу від 15.02.2021 р. вих. № 01/03/27-86 про повернення фінансової допомоги, тощо.
Відповідач письмовий відзив на позов не подав та жодного разу не скористався наданим ст.42 ГПК України правом на участь у засіданнях суду, з огляду на що розгляд справи здійснено за відсутності його представника та за наявними у ній доказами.
20.09.2018 р. між АТ "Турбоатом" (Позикодавець) та ДП "ОНПЗ" (Позичальник) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 01/18 (Договір), згідно якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором (п.1.1 Договору).
Поворотна фінансова допомога (надалі допомога) - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана у користування на визначений строк відповідно до даного Договору… (п.1.2 Договору).
Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмір 2 000 000 (два мільйони) гривень 00 коп. без ПДВ (п.2.1 Договору).
Перерахування грошових коштів здійснюється Позикодавцем на поточний рахунок Позичальника (п.2.3. Договору).
Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 30.03.2019 р. (п.3.1 Договору).
Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позикодавця в установі банку (п.3.2 Договору).
Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за даним Договором відповідно до чинного законодавства України (п.4.1 Договору).
У випадку несвоєчасного повернення поворотної фінансової допомоги у строки, передбачені пунктом 3.1 Договору, Позичальник на вимогу Позикодавця сплачує останньому пеню у розмірі 0,1 % від суми прострочення за кожен день прострочення. При простроченні повернення наданої фінансової допомоги більше ніж на 30 днів Позичальник додатково сплачує Позикодавцю штраф у розмірі 7 % від суми прострочення. Крім того, на Позичальника покладається відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, щодо повернення суми наданої фінансової допомоги з урахуванням встановленого індексу інфляції та сплатою трьох відсотків річних від простроченої суми (п.4.2. Договору).
Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань за Договором. Договір може бути розірвано за домовленістю Сторін (п.8.1 Договору).
Всі зміни та доповнення до даного Договору укладаються в письмовій формі та підписуються обома Сторонами (п.8.2 Договору).
Додатковою угодою від 25.03.2019 р. № 1 до Договору викладено п.3.1 останнього в наступній редакції: «Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31.12.2019 р.».
Додатковою угодою від 28.12.2019 р. № 2 до Договору викладено п.3.1 останнього в наступній редакції: «Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31.12.2020 р.».
Договір та додаткові угоди до нього підписано уповноваженими представниками, скріплено печатками контрагентів.
На виконання умов договору АТ "Турбоатом" як Позикодавцем перераховано ДП "ОНПЗ" як Позичальнику 2 000 000,00 грн, в підтвердження чого надано відповідні платіжні доручення, а саме: від 25.09.2018 р. № 7499 на суму 500 000,00 грн, від 09.10.2018 р. № 8062 - 500 000,00 грн, від 05.11.2018 р. № 8851 - 250 000,000 грн, від 11.12.2018 р. № 10055 - 250 000,00 грн, від 26.11.2018 р. № 9518 - 250 000,00 грн, від 30.11.2018 р. № 210 - 250 000,00 грн.
Не повернення перерахованих ДП "ОНПЗ" коштів у обумовлені умовами Договору строки спричинила звернення АТ "Турбоатом" до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписами ч.ч.1,2 ст.20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір про надання поворотної фінансової допомоги.
При цьому АТ "Турбоатом" як Позикодавцем виконано належним чином взяті на себе обов'язки за Договором та перераховано грошові кошти на загальну суму 2 000 000,00 грн, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення платіжними дорученнями.
В свою чергу ДП "ОНПЗ" як Позичальник в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,1049 ЦК України, ст.193 ГК України та умов Договору грошові кошти не повернуто, не дивлячись на те, що з урахуванням приписів ч.1 ст.530 ЦК України та п.3.1 Договору строк виконання зобов'язання на вказану суму настав.
Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню в сумі 2 000 000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання… Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
В свою чергу ч.1 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як вказано вище, у випадку несвоєчасного повернення поворотної фінансової допомоги у строки, передбачені пунктом 3.1 Договору, Позичальник на вимогу Позикодавця сплачує останньому пеню у розмірі 0,1 % від суми прострочення за кожен день прострочення. При простроченні повернення наданої фінансової допомоги більше ніж на 30 днів Позичальник додатково сплачує Позикодавцю штраф у розмірі 7 % від суми прострочення. Крім того, на Позичальника покладається відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, щодо повернення суми наданої фінансової допомоги з урахуванням встановленого індексу інфляції та сплатою трьох відсотків річних від простроченої суми (п.4.2. Договору).
Крім того, згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням наведеного та того, що матеріалами справи доведено факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання по поверненню грошових коштів за Договором, господарський суд перевіривши розрахунки заявлених до стягнення 140 000,00 грн штрафу, 19 352,00 грн 3% річних та 80 000,00 грн інфляційних втрат встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв'язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Стосовно заявленої до стягнення пені у розмірі 236 000,00 грн, нарахованої за період з 01.01.2021 р. по 28.04.2021 р., господарський суд зазначає, що позовна заява датована 26.02.2021 р., а відповідно до відмітки поштової установи, проставленій на відповідному конверті, АТ "Турбоатом" звернулось з позовом до суду 26.02.2021 р., відтак останнім днем нарахування пені є 25.02.2021 р.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги в частинні стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 112 000,00 грн, нарахованих на суму 2 000 000,00 грн за період з 01.01.2021 р. по 25.02.2021 р.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1,2,3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасника певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, в судове засідання відповідач не з'явився хоча заздалегідь повідомлявся про дату час та місце судового засідання.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,126,129,165,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов Акціонерного товариства "Турбоатом" до відповідача Державного підприємства "Одеський нафтопереробний завод" про стягнення 2 475 352,00 грн задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства "Одеський нафтопереробний завод" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, К.511; код ЄДРПОУ 41864238) на користь Акціонерного товариства "Турбоатом" (61037, м. Харків, просп. Московський, буд. 199; код ЄДРПОУ 05762269) 2 000 000/два мільйона/ грн 00 коп. основного боргу, 112 000/сто дванадцять тисяч/ грн 00 коп. пені, 140 000/сто сорок тисяч/ грн 00 коп. штрафу, 19 352/дев'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят дві/ грн 00 коп. 3% річних, 80 000/вісімдесят тисяч/ грн 00 коп. інфляційних втрат та 35269/тридцять п'ять тисяч двісті шістдесят дев'ять/ 85 коп. судового збору
3.В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст складено 05 липня 2021 р.
Суддя С.Ф. Гут