просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
29 червня 2021 року м. Харків Справа № 913/234/21
Провадження № 3/913/234/21
Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Пати А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом
Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 12 860 271 грн 64 коп.
в присутності представників учасників справи:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради про стягнення боргу за договором постачання природного газу від 01.10.2019 № 6183/1920-БО-20 в сумі 11 663 174 грн 25 коп., 3% річних в сумі 364 743 грн 82 коп., інфляційних втрат в сумі 832 353 грн 57 коп., всього 12 860 271 грн 64 коп.
На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що за договором постачання природного газу від 01.10.2019 № 6183/1920-БО-20 протягом жовтня 2019 року-вересня 2020 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 11 663 174 грн 25 коп., за який відповідач у встановлений договором строк не розрахувався. У зв'язку з простроченням оплати отриманого природного газу позивач відповідно до ст. 625 ЦК України нарахував 3% річних в загальній сумі 364 743 грн 82 коп. та інфляційні втрати в загальній сумі 832 353 грн 57 коп.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 29.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/234/21, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до розгляду в підготовчому провадженні на 25.05.2021.
Відповідач відзивом від 20.05.2021 № 406, який одержано судом 24.05.2021, визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та зазначив, що не мав можливості добровільно виконувати договір № 6183/1920-БО-20 з огляду на те, що державним виконавцем в рамках виконавчих проваджень № 61235480 та № 61286313 постановами від 14.02.2020 та 20.02.2020 був накладений арешт на розрахункові рахунки підприємства, що унеможливлює проведення розрахунків за вказаним договором, оскільки усі кошти, які поступають на рахунки підприємства, Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Рубіжанським міським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) примусового направляються на погашення боргу за відповідними рішеннями суду.
Крім того, відповідач з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.03.2020 № 902/417/18, просить зменшити розмір нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.
Сторони правом на участь у судовому засіданні 25.05.2021 не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені завчасно 05.05.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Ухвалою суду від 25.05.2021 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 08.06.2021 та встановлено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
01.06.2021 на адресу суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив від 26.05.2021 № 39/5-3896-21, в якій останній зазначає, що з огляду на приписи п. 5.3 договору відповідач мав можливість сплатити заборгованість своїми коштами, тим самим міг вплинути на стан розрахунків. Відповідач не обмежений у способах та шляхах виконання своїх зобов'язань, зокрема, шляхом перенесення оплати, залучення кредитних коштів, зменшення власних витрат тощо.
Проти клопотання позивача про зменшення розміру нарахованих 3% річних та інфляційних втрат відповідач заперечує, у зв'язку з тим, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Також позивач у відповіді на відзив стосовно зменшення 3% річних та інфляційних втрат посилається на позицію Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 05.06.2020 у справі № 922/3578/18.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив від 03.06.2021 № 445, які надійшли на адресу суду 08.06.2021, виклав свою позицію щодо неможливості своєчасного перерахування коштів за отриманий природний газ та права суду на зменшення 3% річних та інфляційних втрат.
Сторони правом на участь у судовому засіданні 08.06.2021 не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Ухвалою суду від 08.06.2021 закрито підготовче провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 29.06.2021.
Сторони правом на участь у судовому засіданні 29.06.2021 не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що 01.10.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради укладено договір № 6183/1920-БО-20 постачання природного газу та додаткові угоди від 22.10.2019 № 1, від 12.11.2019 № 2, від 09.12.2019 № 3, від 20.12.2019 № 4, від 28.01.2020 № 5, від 24.02.2020 № 6, від 23.03.2020 № 7, від 30.04.2020 № 8, від 22.05.2020 № 9, від 22.06.2020 № 10, від 22.07.2020 № 11, від 31.07.2020 № 12, від 25.08.2020 № 13, від 22.09.2020 № 14 (аркуші справи 11-34).
Відповідно до п. 1.1 договору Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - позивач у справі, постачальник за договором, зобов'язалося поставити Комунальному спеціалізованому теплозабезпечуючому підприємству "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради - відповідачу у справі, споживачу за договором, природний газ, а споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.
За умовами п. 2.1 договору постачальник передає споживачу у жовтні 2019 року - квітні 2020 року замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 3025,0 тис.куб. метрів, в тому числі по місяцях (тис. куб.м.): жовтень - 60,0; листопад - 620,0; грудень - 700,0; січень - 700,0; лютий - 500,0; березень - 400,0, квітень - 45,0.
Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п. 2.1 цього договору, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених п. 1.2 цього договору. Споживач самостійно визначає обсяги, зазначені у п. 2.1 цього договору, і несе відповідальність за правильність їх визначення (п. 2.2 договору).
Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі, протягом відповідного розрахункового періоду, але не пізніше останнього робочого дня розрахункового періоду. Для цього споживач зобов'язаний своєчасно надати постачальнику два екземпляри належним чином оформленої додаткової угоди (п. 2.4 договору).
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.8 договору).
Постачальник не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає споживачу один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта (п. 3.10 договору).
Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді (п. 3.11 договору).
Ціна (без урахування тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється відповідно до вимог Положення (із змінами) та інших нормативно-правових актів і визначається в Прейскуранті на природний газ із ресурсів Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" під час виконання компанією обов'язків постачати природний газ споживачам, які підпадають під дію спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, покладних на компанію відповідно до ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу". Прейскурант розміщується на офіційному веб-сайті постачальника. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності). У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства та/або тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, вони є обов'язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін (п. 4.1 договору).
Ціна за 1000 куб.м. природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту (п. 4.2 договору).
Ціни на природний газ, зазначені в прейскуранті, є обов'язковими за цим договором з моменту введення їх в дію (з дати, зазначеної у відповідному прейскуранті). Споживач самостійно відслідковує інформацію щодо цін на відповідний розрахунковий період (місяць постачання) і вважається повідомленим про зміну цін з дати розміщення інформації на веб-сайті постачальника, але не пізніше дати введення їх в дію, або з дати направлення на електронну адресу споживача проекту додаткової угоди, інформаційного повідомлення тощо (п. 4.3 договору).
Загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (п. 4.4 договору).
Згідно з п. 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 17,8% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
У пункті 9.3 договору сторони врегулювали, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п'ять років.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).
Додатковою угодою від 22.10.2019 № 1, зокрема, доповнено п. 4.2 розділу 4 договору п.п. 4.2.1 у наступній редакції: "4.2.1.Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року складає 4 272,7604 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 5 127,3125 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 - 157,19 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн. за 1000 куб.м. на добу. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 429,9504 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5 315,9405 грн. за 1000 куб.м.".
Додатковою угодою від 12.11.2019 № 2 доповнено п. 4.2 розділу 4 договору п.п. 4.2.2 у наступній редакції: "4.2.2.Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року складає 4 899,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 5 878,80 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 - 157,19 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн. за 1000 куб.м. на добу. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5 056,19 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 6 067,43 грн. за 1000 куб.м.".
Додатковою угодою від 09.12.2019 № 3 доповнено п. 4.2 розділу 4 договору п.п. 4.2.3 у наступній редакції: "4.2.3.Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року складає 4 276,6958 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 5 132,035 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 - 157,19 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн. за 1000 куб.м. на добу. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 433,8858 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5 320,663 грн. за 1000 куб.м.".
Додатковою угодою від 20.12.2019 № 4 доповнено п. 4.2 розділу 4 договору п.п. 4.2.4 у наступній редакції: "4.2.4.Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року складає 5 500,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 6 600,00 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 - 157,19 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн. за 1000 куб.м. на добу. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5 657,19 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 6 788,63 грн. за 1000 куб.м.".
Додатковою угодою від 28.01.2020 № 5 викладено з 01.01.2020 у наступних редакціях:
- пункти 4.1 та 4.2 розділу 4 договору: "4.1. Ціна (без урахування тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється відповідно до вимог Положення (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 17) та інших нормативно-правових актів і визначається в Прейскуранті на природний газ із ресурсів Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" під час виконання компанією обов'язків постачати природний газ споживачам, які підпадають під дію спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, покладних на компанію відповідно до ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу". Прейскурант розміщується на офіційному веб-сайті постачальника. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності). У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства та/або тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, вони є обов'язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін.
4.2.Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року за цим договором складає 4 650,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 5 580,00 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 124,16 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 774,16 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 5 728,99 грн.";
- п. 7.2 розділу 7 договору: "7.2.У разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 14,2% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.".
Додатковою угодою від 24.02.2020 № 6 викладено з 01.02.2020 п. 4.2 розділу 4 договору у наступній редакції: "4.2.Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року за цим договором складає 3 948,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 4 737,60 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 124,16 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 072,16 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 4 886,59 грн.".
Додатковою угодою від 23.03.2020 № 7 викладено з 01.03.2020 п. 4.2 розділу 4 договору у наступній редакції: "4.2.Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року за цим договором складає 3 396,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 4 075,20 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 124,16 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3 520,16 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 4 224,19 грн.".
Додатковою угодою від 30.04.2020 № 8, зокрема:
- доповнено п. 2.1 розділу 2 договору абзацом у наступній редакції: "Постачальник передає споживачу у травні-вересні 2020 року замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 7,5 тис.куб. метрів, в тому числі по місяцях: травень - 1,52; червень - 1,47; липень - 1,52; серпень - 1,52; вересень - 1,47.
- викладено з 01.04.2020 п. 4.2 розділу 4 договору у наступній редакції: "4.2.Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року за цим договором складає 2 897,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 3 476,40 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 124,16 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3 021,16 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 3 625,39 грн.";
- викладено п. 11.1 розділу 11 договору у наступній редакції: "11.1.Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 вересня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.".
Додатковою угодою від 22.05.2020 № 9 викладено з 01.05.2020 п. 4.2 розділу 4 договору у наступній редакції: "4.2.Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року за цим договором складає 2 275,72 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 2 730,86 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 124,16 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 2 399,88 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 2 879,85 грн.".
Додатковою угодою від 22.06.2020 № 10 викладено з 01.06.2020 п. 4.2 розділу 4 договору у наступній редакції: "4.2.Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 червня 2020 року по 30 червня 2020 року за цим договором складає 2 142,28 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 2 570,736 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 124,16 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 червня 2020 року по 30 червня 2020 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 2 266,44 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 2 719,73 грн.".
Додатковою угодою від 22.07.2020 № 11 викладено з 01.07.2020 п. 4.2 розділу 4 договору у наступній редакції: "4.2.Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 липня 2020 року по 31 липня 2020 року за цим договором складає 2 297,530 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 2 757,036 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 124,16 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 липня 2020 року по 31 липня 2020 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 2 421,69 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 2 906,03 грн.".
Додатковою угодою від 25.08.2020 № 13 викладено з 01.08.2020 п. 4.2 розділу 4 договору у наступній редакції: "4.2.Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року за цим договором складає 2 979,160 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 3 574,992 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 124,16 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3 103,32 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 3 723,98 грн.".
Додатковою угодою від 22.09.2020 № 14 викладено з 01.09.2020 п. 4.2 розділу 4 договору у наступній редакції: "4.2.Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 вересня 2020 року по 30 вересня 2020 року за цим договором складає 4 318,990 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 5 182,788 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 124,16 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 вересня 2020 року по 30 вересня 2020 року природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 443,15 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 5 331,78 грн.".
На виконання зобов'язань за договором позивач протягом жовтня 2019 року - вересня 2020 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 11 663 174 грн 25 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (аркуші справи 44-55):
- від 31.10.2019 № б/н на суму 249 897 грн 84 коп. (за жовтень 2019 року);
- від 30.11.2019 № б/н на суму 2 370 284 грн 92 коп. (за листопад 2019 року);
- від 31.12.2019 № б/н на суму 3 324 214 грн 38 коп. (за грудень 2019 року);
- від 31.01.2020 № б/н на суму 2 836 044 грн 28 коп. (за січень 2020 року);
- від 29.02.2020 № б/н на суму 2 095 042 грн 81 коп. (за лютий 2020 року);
- від 31.03.2020 № б/н на суму 688 744 грн 07 коп. (за березень 2020 року);
- від 30.04.2020 № б/н на суму 26 864 грн 16 коп. (за квітень 2020 року);
- від 31.05.2020 № б/н на суму 11 997 грн 48 коп. (за травень 2020 року);
- від 30.06.2020 № б/н на суму 10 965 грн 94 коп. (за червень 2020 року);
- від 31.07.2020 № б/н на суму 12 106 грн 51 коп. (за липень 2020 року);
- від 31.08.2020 № б/н на суму 15 514 грн 12 коп. (за серпень 2020 року);
- від 30.09.2020 № б/н на суму 21 497 грн 74 коп. (за вересень 2020 року).
Відповідач за поставлений природний газ у встановлені п. 5.1 договору строки не розрахувався.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем договірних зобов'язань зі своєчасної оплати природного газу за період з жовтня 2019 року по вересень 2020 року позивачем відповідно ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних в сумі 364 743 грн 82 коп. та інфляційні втрати в сумі 832 353 грн 57 коп.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.
У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Договір від 01.10.2019 № 6183/1920-БО-20, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 530 Цивільного кодексу України врегульовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачу природного газу у період з жовтня 2019 року по вересень 2020 року і наявність заборгованості в сумі 11 663 174 грн 25 коп., яка визнана відповідачем, і станом на день розгляду справи ним не погашена, тому суд вважає позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 11 663 174 грн 25 коп. обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 364 743 грн 82 коп. та інфляційні втрати в сумі 832 353 грн 57 коп., у тому числі:
- за зобов'язаннями жовтня 2019 року: 3% річних за період з 26.11.2019 по 28.02.2021 в сумі 9 448 грн 18 коп.; інфляційні втрати за період з грудня 2019 року по лютий 2021 року в сумі 18 007 грн 54 коп.;
- за зобов'язаннями листопада 2019 року: 3% річних за період з 27.12.2019 по 28.02.2021 в сумі 83 576 грн 58 коп.; інфляційні втрати за період з січня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 175 894 грн 16 коп.;
- за зобов'язаннями грудня 2019 року: 3% річних за період з 28.01.2020 по 28.02.2021 в сумі 108 489 грн 72 коп.; інфляційні втрати за період з лютого 2020 року по лютий 2021 року в сумі 239 555 грн 83 коп.;
- за зобов'язаннями січня 2020 року: 3% річних за період з 26.02.2020 по 28.02.2021 в сумі 85 816 грн 29 коп.; інфляційні втрати за період з березня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 213 525 грн 10 коп.;
- за зобов'язаннями лютого 2020 року: 3% річних за період з 26.03.2020 по 28.02.2021 в сумі 58 414 грн 19 коп.; інфляційні втрати за період з квітня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 139 856 грн 08 коп.;
- за зобов'язаннями березня 2020 року: 3% річних за період з 28.04.2020 по 28.02.2021 в сумі 17 340 грн 64 коп.; інфляційні втрати за період з травня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 40 146 грн 47 коп.;
- за зобов'язаннями квітня 2020 року: 3% річних за період з 26.05.2020 по 28.02.2021 в сумі 614 грн 71 коп.; інфляційні втрати за період з червня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 1 480 грн 84 коп.;
- за зобов'язаннями травня 2020 року: 3% річних за період з 26.06.2020 по 28.02.2021 в сумі 244 грн 04 коп.; інфляційні втрати за період з липня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 636 грн 08 коп.;
- за зобов'язаннями червня 2020 року: 3% річних за період з 28.07.2020 по 28.02.2021 в сумі 194 грн 30 коп.; інфляційні втрати за період з серпня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 651 грн 10 коп.;
- за зобов'язаннями липня 2020 року: 3% річних за період з 26.08.2020 по 28.02.2021 в сумі 185 грн 73 коп.; інфляційні втрати за період з вересня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 744 грн 52 коп.;
- за зобов'язаннями серпня 2020 року: 3% річних за період з 26.09.2020 по 28.02.2021 в сумі 198 грн 58 коп.; інфляційні втрати за період з жовтня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 872 грн 15 коп.;
- за зобов'язаннями вересня 2020 року: 3% річних за період з 27.10.2020 по 28.02.2021 в сумі 220 грн 55 коп.; інфляційні втрати за період з листопада 2020 року по лютий 2021 року в сумі 983 грн 70 коп.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає, що він є арифметично вірним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв'язку чим вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у заявлених позивачем сумах.
Разом з тим, відповідач у відзиві на позовну заяву посилаючись на своє на скрутне фінансове становище та позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.03.2020 № 902/417/18, просив суд зменшити розмір нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З аналізу положень ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), в той час як 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Відтак, у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
При цьому, під час вирішення клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат, суд не враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, оскільки, по-перше, у вказаній постанові жодним чином не йшлося про можливість зменшення на підставі ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України інфляційних втрат.
По-друге, Велика Палата у справі № 902/417/18 виходила з критеріїв розумності, справедливості та пропорційності з огляду на очевидну неспіврозмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання. Отже, Велика Палата Верховного Суду допустила з урахуванням конкретних обставин справи, а саме - встановлення процентної ставки річних на рівні 40% та 96% і її явної невідповідності принципу справедливості. Нарахована у справі № 902/417/18 сума річних була більшою за суму основного боргу.
В той час як у справі № 913/234/21 річні нараховані на рівні 3%, тобто в розмірі, визначеному у ст. 625 ЦК України.
Отже, обставини справи, які мають юридичне значення для зменшення загального розміру відсотків річних у справі № 902/417/18 є відмінними від обставин справи, яка розглядається. Зокрема, суд звертає увагу, що співвідношення між сумою простроченого зобов'язання чи загальною сумою зобов'язання та розміром нарахованих штрафних санкцій у цих двох справах суттєво різниться. У справі № 902/417/18 нарахована сума річних складає приблизно суму основного боргу, а у справі, що розглядається, 3% від суми основної заборгованості.
Таким чином, справа № 902/417/18 не є подібною зі справою № 913/234/21.
Враховуючи викладене, стягненню підлягає 12 860 271 грн 64 коп., у тому числі: борг в сумі 11 663 174 грн 25 коп., 3% річних в сумі 364 743 грн 82 коп., інфляційні втрати в сумі 832 353 грн 57 коп.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача в сумі 192 904 грн 07 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1.Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради про стягнення 12 860 271 грн 64 коп. задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради, місцезнаходження: вул. Іванова, будинок 157, м. Рубіжне, Луганська область, 93000, ідентифікаційний код 33515421 на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, будинок 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720 борг в сумі 11 663 174 грн 25 коп., 3% річних в сумі 364 743 грн 82 коп., інфляційні втрати в сумі 832 353 грн 57 коп., судовий збір в сумі 192 904 грн 07 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
4.Повне рішення складено - 05.07.2020.
Суддя А.В. Секірський