Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
01 липня 2021 рокуСправа № 912/1326/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/1326/21 від 05.05.2021
за позовом: Керівника Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:
Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, код ЄДР 04364905, вул. Шевченка, 23, с. Соколівське, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 27641
до відповідача: Фермерського господарства "Таранухи Ірини Василівни" (далі - ФГ "Таранухи Ірини Василівни"), код ЄДР 43013950, вул. Набережна, 1, с. Оситняжка, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 27610
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 ), РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про визнання права власності, витребування земельної ділянки
від прокуратури - Лагода О.В., посвідчення №058764 від 17.12.2020;
від позивача - Болотських А.Ю., розпорядження №35-к від 16.04.2019 та положення №3096 від 30.01.2020;
від відповідача - участі не брали;
від 3-ї особи - участі не брали.
У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Соколівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області до ФГ "Таранухи Ірини Василівни", у якій містяться вимоги:
- визнати за Соколівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04364905, вул. Шевченка, 23, с. Соколівське, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл.) право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення індивідуального садівництва загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер земельної ділянки 3522587200:02:000:5330, що розташована на території Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області;
- витребувати у фермерського господарства "Таранухи Ірини Василівни" (код ЄДРПОУ 43013950, Кіровоградська обл., Кропивницький район, с. Оситняжка, вул. Набережна, 1) на користь Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04364905, вул. Шевченка, 23, с. Соколівське, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл.) земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення індивідуального садівництва загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер земельної ділянки 3522587200:02:000:5330 вартістю 256 630,00 грн, що розташована на території Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що громадянка ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522587200:02:000:5330, яка перебувала в комунальній власності об'єднаної територіальної громади Соколівської сільської ради, з порушенням законодавчої процедури, передбаченої Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування"; в подальшому 29.04.2020 право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку припинено у зв'язку з внесенням останньої у вигляді внеску засновника до Статутного капіталу ФГ "Таранухи Ірини Василівни". Отже, ФГ "Таранухи Ірини Василівни" отримало вказану земельну ділянку в особи, яка не мала права її отримувати та відчужувати.
Ухвалою від 05.05.2021 господарський суд відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 03.06.2021 - 14:30, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .
Копії ухвали про відкриття провадження у справі отримані сторонами: прокурор та позивач - 07.05.2021, третя особа - 12.05.2021, проте позивач та третя особа не скористалися своїм правом на висловлення власної позиції щодо поданого позову.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 05.05.2021, направлена на адресу відповідача, яка зазначена прокурором у позові та є адресою місцезнаходження ФГ "Таранухи Ірини Василівни" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадський формувань.
Поштовий конверт із вкладенням - копія ухвали від 05.05.2021, повернутий органом поштового зв'язку із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", поштовий штемпель містить дату - 13.05.2021.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, днем вручення відповідачу копії ухвали від 05.05.2021 є 13.05.2021.
П'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов сплив 28.05.2021.
Ухвалою від 03.06.2021 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №912/1326/21 до судового розгляду по суті на 01.07.2021 - 11:30 год.
Поштовий конверт із вкладенням - копія ухвали від 03.06.2021, направлений на адресу відповідача повернутий органом поштового зв'язку із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", поштовий штемпель містить дату - 10.06.2021.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення відповідачу копії ухвали від 03.06.2021 є 10.06.2021.
Отже, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.
Поштовий конверт, яким третій особі надсилалася ухвала від 03.06.2021 повернувся до суду з відміткою "За закінченням терміну зберігання".
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).
Крім того, суд зауважує, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана третьою особою, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про розгляд даної справи.
Враховуючи все вищевикладене, відповідач та третя особа вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.
Щодо повноважень Керівника Кропивницької окружної прокуратури представляти інтереси Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області з даним позовом, господарський суд враховує таке.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі №912/2385/18 (п. 37-43).
Прокурор завчасно 23.03.2021 направив Соколівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області листа №12.51-78-134ВИХ-21 від 22.03.2021 (а.с. 41-44), у якому зазначає про необхідність вжиття заходів до захисту інтересів держави, зокрема, звернення із позовом до суду про визнання права власності, витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації права на земельну ділянку. Про вжиття чи невжиття відповідних заходів прокурор просив повідомити до 08.04.2021.
В матеріалах справи відсутні відомості реагування Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на лист керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області.
Відтак, Керівник Кропивницької окружної прокуратури має підстави для представництва Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області в суді та для подання позову, що є предметом даної справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив таке.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3522587200:02:000:5330 з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва перебувала у приватній власності ОСОБА_1 на підставі рішення Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 24.10.2014 №1936 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".
Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 03.10.2019, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 33555839.
За інформацією Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 20.01.2021 за вих. №02-41/99 рішення сільської ради від 24.10.2014 №1936 не стосується ОСОБА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 3522587200:02:000:5330, цим рішенням затверджено технічну документацію та передано у власність земельну ділянку за іншим кадастровим номером та іншій особі.
У зв'язку з цим, Кропивницькою окружною прокуратурою за фактом використання завідомо підробленого рішення з метою набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522587200:02:000:5330 зареєстровано кримінальне провадження №12020120020000013 від 07.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в жовтні 2014 року засідання сесії Соколівської сільської ради проводилися, однак рішення №1936 сільською радою приймалося стосовно передачі іншої земельної ділянки з кадастровим номером 3522587200:02:000:5329 у власність ОСОБА_2 , а не у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3522587200:02:000:5330.
Зазначене підтверджується інформацією ради №02-41/99 від 20.01.2021, Журналом реєстрації рішень сільської ради за 2014 рік.
Враховуючи, що суду не надано доказів правомірного набуття гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки кадастровий номер 3522587200:02:000:5330, господарський суд погоджується із твердженням прокурора, що ОСОБА_1 , набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522587200:02:000:5330 з порушенням законодавчої процедури, передбаченої Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
За ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, рішення органу місцевого самоврядування є обов'язковою передумовою для набуття фізичною або юридичною особою права власності/користування на земельну ділянку комунальної власності.
Оскільки рішення Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 24.10.2014 №1936 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", яке в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено як підстава набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 0,1200 га з кадастровим номером 3522587200:02:000:5330, сільською радою не приймалося, його не можна вважати підставою для набуття права власності особою на спірну земельну ділянку.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ст. 21 ЦК України).
За приписами ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Водночас, оскільки рішення №1936 від 24.10.2014 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", яким надавалася у власність ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером 3522587200:02:000:5330 Соколівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області взагалі не приймалося, відсутня необхідність визнання такого рішення незаконним (недійсним).
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За ч. 1 ст. 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно із ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з відомостями, розміщеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстру іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку припинено 29.04.2020 у зв'язку з внесенням останньої у вигляді внеску засновника до Статутного капіталу ФГ "Таранухи Ірини Василівни".
При цьому, ФГ "Таранухи Ірини Василівни" отримало вказану земельну ділянку в особи, яка, з огляду на вказані обставини, не мала права її отримувати та відчужувати.
Отже, зважаючи на положення ч. 2 ст. 16, ст. 392 ЦК України, ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України, оскільки відповідачем не визнається право власності позивача на спірну земельну ділянку, наявні підстави для визнання права власності за Соколівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення індивідуального садівництва загальною площею 0,1200 га з кадастровим номером 3522587200:02:000:5330, що розташована на території Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Витребування майна від добросовісного набувача залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим правочином. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №916/2130/15, від 06.03.2019 у справі №911/3158/17.
Незаконність дій осіб при набутті права власності на земельну ділянку площею 0,1200 га для ведення індивідуального садівництва, не може оцінюватися як воля власника спірного нерухомого майна - територіальної громади на вибуття майна із його володіння.
Тобто, воля територіальної громади як власника земель може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування - Соколівської сільської ради Кропивницького району, які відповідають вимогам законодавства, інтересам держави і суспільства.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного суду України від 15.03.2017 у справі №916/2130/15, від 05.10.2016 у справі №916/2129/15, від 25.01.2017 у справі №916/2131/15, у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 № 916/2130/15.
При цьому власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (п. 38 постанови ВП ВС від 21.08.2019 по справі №911/3681/17).
Статтями 330, 388 ЦК України визначено, що право власності на майно, яке було передане за угодами щодо його відчуження поза межами волі власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути в нього витребуване.
ФГ "Таранухи Ірини Василівни" набуто право на вказану земельну ділянку безвідплатно, у зв'язку з чим застосуванню підлягає ч. 3 ст. 388 ЦК України, згідно якої якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
У справі, яка розглядається, також право власності дійсного власника презюмуються і не припиняються із втратою ним цього майна, а тому права держави підлягають захисту шляхом пред'явлення віндикаційного позову до відповідача.
Також, за змістом ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Земельна ділянка площею 0,1200 га кадастровий номер 3522587200:02:000:5330 до незаконного вибуття у приватну власність згідно оскаржуваного рішення знаходиться в межах с. Соколівка Кропивницького району та згідно ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 83 Земельного кодексу України перебувала у комунальній власності.
Оскільки передумовою набуття права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку стало рішення Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яке радою не приймалося, інтереси держави підлягають захисту шляхом витребування цієї земельної ділянки на користь територіальної громади.
Незаконне набуття відповідачем права власності на ці землі позбавляє Український народ загалом та територіальну громаду зокрема (ст. 13 Конституції України) правомочностей власника землі, що передбачені Конституцією та законами України (ст.ст. 14, 19 Конституції України).
Враховуючи викладене, земельна ділянка площею 0,1200 га (кадастровий номер 3522587200:02:000:5330), що розташована на території Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, підлягає витребуванню у добросовісного набувача ФГ "Таранухи Ірини Василівни".
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.07.2017 по справі №278/3 862/14-ц.
Згідно з положеннями абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З огляду на вказане у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов'язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16.
З огляду на відсутність правових підстав для набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку, остання не набула права власності на неї.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного рішення Сільради, без заявлення вимоги про визнання його недійсним, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 15.10.2019 у справі №911/3749/17.
Отже, саме визнання права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки у ФГ "Таранухи Ірини Василівни" є належним способом захисту інтересів територіальної громади у вказаній справі.
Враховуючи викладене позов Керівника Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Соколівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати за Соколівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04364905, вул. Шевченка, 23, с. Соколівське, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл.) право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення індивідуального садівництва загальною площею 0,120 га, кадастровий номер земельної ділянки 3522587200:02:000:5330, що розташована на території Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області;
Витребувати у Фермерського господарства "Таранухи Ірини Василівни" (код ЄДР 43013950, вул. Набережна, 1, с. Оситняжка, Кропивницький район, Кіровоградська обл., 27610) на користь Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04364905, вул. Шевченка, 23, с. Соколівське, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл.) земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення індивідуального садівництва загальною площею 0,120 га, кадастровий номер земельної ділянки 3522587200:02:000:5330, що розташована на території Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Стягнути з Фермерського господарства "Таранухи Ірини Василівни" (код ЄДР 43013950, вул. Набережна, 1, с. Оситняжка, Кропивницький район, Кіровоградська обл., 27610) на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 6 119,45 грн (реквізити отримувача: 25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, код ЄДР 02910025, Банк Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA848201720343100001000004600).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити сторонам та третій особі.
Повне рішення складено 05.07.2021.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.