ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.07.2021Справа № 910/17684/20
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомДепартаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юнекс Консалтинг"
прозастосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом стягнення 100 184 грн 25 коп.
Представники:
від позивача:Філімончук І.М. - самопредставництво
від відповідача:не з'явились
12.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнекс Консалтинг" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом стягнення 100 184 грн 25 коп.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що додаткова угода № 1 про зменшення обсягів закупівлі до договору про закупівлю послуг за державні кошти від 23.08.2018 № 23/08-8в є нікчемною в частині ціни договору, оскільки суперечить частині четвертій статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", відтак, надміру сплачені кошти в сумі 100 184 грн 25 коп. підлягають поверненню позивачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.
25.11.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 відкрито провадження у справі № 910/17684/20, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.01.2021.
14.01.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив, заява про вступ у справу та клопотання про витребування доказів.
У підготовчому засіданні 14.01.2021 судом оголошено перерву до 15.02.2021.
19.01.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про направлення процесуальних документів на електронну пошту.
10.02.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.
15.02.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та направлення процесуальних документів на відповідну адресу.
У підготовчому засіданні 15.02.2021 суд, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.03.2021.
Судове засідання, призначене на 25.03.2021, не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 судове засідання призначено на 01.07.2021.
Представник відповідача у судове засідання 01.07.2021 з розгляду справи по суті не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання не подав, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.
У судове засідання 01.07.2021 з розгляду справи по суті з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
У судовому засіданні 01.07.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
23.08.2018 між Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнекс Консалтінг" (учасник за договором) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 23/08-8в (далі - договір), відповідно до умов якого учасник зобов'язується у 2018 році надати замовнику послуги, зазначені в п. 1.2 цього Договору, а замовник - прийняти і оплатити зазначені послуги.
Відповідно до пункту 1.2. договору найменування послуг: розробка технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель міста Києва по об'єктах комунальної власності, що знаходяться на балансі ПрАТ "АК "Київводоканал" (в тому числі лот 8: у Солом'янському районі міста Києва). Код ДК 021:2015 - 71350000-6 (Науково-технічні послуги в галузі інженерії). Послуги за цим Договором надаються в обсязі відповідно до технічного завдання, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1).
У пунктах 3.1, 3.2 Договору сторони погодили, що ціна цього Договору, відповідно до рішення тендерного комітету замовника від 09.08.2018 протокол № 5-Інв/Київводканал, становить 448 647,00 грн, в тому числі ПДВ - 74 774,50 грн. Протокол погодження договірної ціни (Додаток № 2) є невід'ємною частиною Договору і є підставою для розрахунку.
Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання взятих замовником зобов'язань (пункт 10.1. договору).
У Додатку № 1 до Договору сторони погодили технічне завдання, в тому числі перелік земельних ділянок для розробки технічної документації із землеустрою, а в Додатку № 2 до Договору - Протокол погодження договірної ціни.
14.12.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору (далі - додаткова угода), відповідно до якої сторони дійшли згоди зменшити ціну договору, викладену в п. 3.1 Договору, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", шляхом викладення пункту 3.1 Договору в новій редакції, а саме ціна Договору становить 249 733,27 грн з ПДВ, а також внесли зміни до пункту 3 Технічного завдання в Додатку № 1 до Договору шляхом зазначення облікових кодів, адрес та орієнтовної площі трьох земельних ділянок по лоту 8 у Солом'янському районі міста Києва.
На виконання умов Договору, позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти в сумі 249 733 грн 27 коп. в якості оплати за розробку технічної документації щодо інвентаризації земельних ділянок, про що свідчить платіжне доручення № 16 від 21.12.2018.
Позивач вказує, що за результатами проведеного ним аналізу Договору, встановлено, що істотні умови Договору були змінені та відрізняються від змісту тендерної пропозиції за результатами проведеного аукціону, що призвело до завищення вартості послуги по одній земельній ділянці із розробки технічної інвентаризації земель міста Києва по об'єктам комунальної власності, що перебувають на балансі ПрАТ "АК "Київводоканал", в результаті чого, на думку позивача, ним було надмірно сплачено відповідачу грошові кошти в сумі 100 184,25 грн (49 849,67 грн х 3) - (83 244,42 грн х 3).
За таких обставин позивач вважає, що укладення додаткової угоди про зменшення обсягів закупівлі вчинено з недодержанням частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та зазначена додаткова угода є нікчемною в частині ціни договору, а надміру сплачені грошові кошти в сумі 100 184,25 грн відповідач повинен повернути позивачу.
Позивач вказує, що звертався до відповідача із претензією від 29.04.2020 № 05703-8142, копія якої наявна в матеріалах справи, відповідно до якої вимагав відшкодувати матеріальну шкоду (збитки) на суму 100 184,25 грн, заподіяні внаслідок зайвої сплати послуг, що фактично не надані.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про підряду.
Відповідно до частини1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У відповідності до частини1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1 - 8 частини 4 цієї статті.
Позивач стверджує, що умови додаткової угоди в частині ціни за одиницю виконаної відповідачем роботи відрізняються від змісту тендерної пропозиції відповідача, що є порушенням ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки пунктами 1 - 8 частини 4 цієї статті не передбачено можливості зміни істотних умов договору, а саме ціни договору в бік збільшення, відтак позивач вважає, що Додаткова угода була укладена з недодержанням ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та є нікчемною в частині ціни Договору, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний повернути позивачу надмірно сплачені ним грошові кошти в сумі 100 184,25 грн.
Частинами 1 - 5 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно зі статтею 37 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним, зокрема, у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України).
Отже, підставою нікчемності правочину за результатами закупівлі є невідповідність умов договору змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Тільки порушення цього припису тягне за собою нікчемність правочину, недійсність якого не слід визнавати у суді.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1 - 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Суд звертає увагу, що уклавши додаткову угоду сторони погодили всі істотні її умови та самі визначили взаємні зобов'язання.
Як вбачається зі змісту тендерної пропозиції № 03/06 від 06.08.2018, відповідач погодився виконати умови замовника та договору про закупівлю на суму 448 647,00 грн.
Відповідно до п. 3.3 Договору ціна Договору може бути зменшена в залежності від реального фінансування видатків замовника, про що він зобов'язаний повідомити учасника. Зазначені зміни оформлюються додатковою угодою до Договору.
У підп. 6.2.2 пункту 6.2 Договору закріплено право замовника зменшувати обсяг закупівлі послуг та ціну Договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до Договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у листі від 29.11.2018 № 05710-25507, у зв'язку із зменшенням фінансування, пропонував відповідачу проаналізувати стан виконання договорів з метою подальшої доцільності надання послуг та у разі необхідності внести відповідні зміни до договорів шляхом оформлення додаткових угод.
У відповідності до умов Договору сторонами було укладено Додаткову угоду, якою зменшено ціну Договору, викладену в п. 3.1 Договору, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", до 249 733,27 грн з ПДВ, а також внесено зміни до пункту 3 Технічного завдання в Додатку № 1 до Договору.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.
Зі змісту Додаткової угоди та листа позивача від 29.11.2018 № 05710-25507 вбачається, що підставою для її укладення було зменшення фінансування видатків позивача на виконання відповідачем обумовлених у Договорі робіт (послуг).
Отже, суд погоджується з доводами відповідача про те, що Додаткова угода була підписана посадовими особами позивача, в момент її укладення жодних заперечень щодо її умов та/або невідповідності вимогам законодавства позивач не висував, вказана додаткова угода була зареєстрована та взята на облік органом казначейства, про що свідчить штамп ГУ ДКСУ у м. Києві від 17.12.2018, крім того, у листі від 22.01.2019 № 05710-1431 позивач підтвердив вчасне та якісне виконання відповідачем робіт за Договором.
При цьому, суд встановив, що ціну Договору, в результаті укладення Додаткової угоди, зменшено до 249 733,27 грн.
У свою чергу, тендерною документацією та тендерною пропозицією відповідача не передбачено визначення одиниці виміру робіт (послуг за договором), а також визначення середньої вартості робіт (послуг) та поділу предмета закупівлі в межах лоту 8, вартості виконання робіт (надання послуг) на складові частини (одиниці робіт) в залежності від кількості земельних ділянок, їх розміру (площі).
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач не довів факту невідповідності умов Додаткової угоди приписам ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", відтак правові підстави вважати укладену сторонами Додаткову угоду нікчемним правочином та застосування наслідків нікчемного правочину у суду відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнекс Консалтинг" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом стягнення 100 184 грн 25 коп. відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено: 05.07.2021
Суддя Н.Б.Плотницька