ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.07.2021Справа № 910/4654/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Державної служби статистики України, м. Київ
до Державного підприємства «Інформаційно-аналітичне агентство», м. Маріуполь
про стягнення 190 603,02 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Державна служба статистики України (далі - Держстат/позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Інформаційно-аналітичне агентство» (далі - Держаналітінформ/відповідач) про стягнення 190 603,02 грн, у тому числі: 175 976,75 грн - основного боргу, 6 834,38 грн - інфляційних втрат та 7 791,89 грн - 3% річних у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором про відшкодування витрат на утримання приміщень № 23 від 17.02.2012.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.03.2021 позовну заяву Державної служби статистики України залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.
16.04.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.04.2021 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.
Приписами статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
17.02.2012 між Державною службою статистики України (далі - Держстат) та Державним підприємством «Інформаційно-аналітичне агентство» (далі - Держаналітінформ) укладено договір про відшкодування витрат на утримання приміщення № 23.
Відповідно до п. 1.1. договору (в редакції додаткової угоди № 2) Держстат забезпечує обслуговування будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 3, загальною площею 4 434,2 кв.м.
Згідно п. 1.2. договору (в редакції додаткової угоди №2) Держаналітінформ користується приміщеннями, площею 453,3 кв.м., що знаходяться на його балансі, розміщені на першому поверсі будівлі, відповідно до плану розміщення, що додається до цього договору.
Пунктом 1.3. договору (в редакції додаткової угоди №6) передбачено, що Держаналітінформ на підставі виставлених актів відшкодовує Держстату витрати за теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електроенергію, послуги з енергосервісу, податки та збори відповідно до чинного законодавства - пропорційно до займаних площ та/або за показниками приладів обліку.
В п. 2.1. договору визначено, що Держстат зобов'язується, в тому числі: виконувати весь комплекс робіт, пов'язаних з обслуговування та утриманням будівлі в межах єдиних енергетичних та комунальних мереж; забезпечити надання Держаналітінформ послуг за діючими розцінками і тарифами; щомісячно надавати Держаналітінформу акти про відшкодування витрат на утримання приміщень протягом 5 робочих днів після отримання розрахункових документів, які підтверджують фактичне отримання послуг.
У відповідності до п. 2.3.4. договору Держаналітінформ зобов'язується на підставі виставлених актів на розрахунковий рахунок Держстату відшкодовувати вартість спожитих послуг.
Додатковою угодою № 7 від 03.03.2021, сторони погодили внести зміни до п. 2.3.4. договору, відповідно до якого Держаналітінформ зобов'язується на підставі виставлених актів на розрахунковий рахунок Держстату відшкодовувати вартість спожитих послуг протягом 10 календарних днів.
З матеріалів справи вбачається, що Держаналітінформ належним чином свої зобов'язання за договором не виконувало, вартість спожитих послуг відшкодовувало не у повному обсязі, внаслідок чого станом на 01.11.2020 у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 175 976,75 грн, що також підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про погашення заборгованості за договором про відшкодування витрат на утримання приміщення № 23 від 07.02.2012.
Відповідач у відповідях на ці претензії не заперечував про наявність заборгованості, проте зазначав, що унеможливлений погасити борг у зв'язку із відсутністю замовників та введенням карантину.
Отже, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості за договором № 23 від 17.02.2012 у розмірі 175 976,75 грн, а також 3% річних в сумі 7 791,89 грн та інфляційних втрат у розмірі 6 834,38 грн, нарахованих на суму боргу за період з 03.06.2018 по 01.11.2020.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про відшкодування витрат на утримання приміщення №23 від 17.02.2012, відповідно до якого відповідач зобов'язався відшкодовувати позивачу витрати за теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електроенергію, послуги з енергосервісу, податки та збори відповідно до чинного законодавства - пропорційно до займаних площ та/або за показниками приладів обліку.
Разом з тим, відповідач належним чином свої зобов'язання за цим договором не виконував, внаслідок чого станом на 01.11.2020 у Держаналітінформ утворилась заборгованість в сумі 175 976,75 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків та визнається відповідачем у листі № 21/02-06 від 08.02.2021.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Так, у відповідності до п. 2.3.4. договору Держаналітінформ зобов'язується на підставі виставлених актів на розрахунковий рахунок Держстату відшкодовувати вартість спожитих послуг.
Додатковою угодою № 7 від 03.03.2021, сторони погодили внести зміни до п. 2.3.4. договору, відповідно до якого Держаналітінформ зобов'язується на підставі виставлених актів на розрахунковий рахунок Держстату відшкодовувати вартість спожитих послуг протягом 10 календарних днів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлені акти у період з квітня 2018 року по серпень 2020 року включно, які відповідачем в повному обсязі неоплачені.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що Державним підприємством «Інформаційно-аналітичне агентство» порушено умови договору про відшкодування витрат на утримання приміщення №23 від 17.02.2012 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення позовних вимог позивача.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 7 791,89 грн та інфляційні втрати в сумі 6 834,38 грн, нараховані на суму боргу за період з 03.06.2018 по 01.11.2020.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що в їх розрахунку позивачем допущено арифметичну помилку, проте, заявлені суми 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки їх розмір не перевищує суми, обчислені судом.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Державної служби статистики України задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Інформаційно-аналітичне агентство» (87501, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Перша Слободка, будинок 107; ідентифікаційний код 31108394) на користь Державної служби статистики України (01601, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 3; ідентифікаційний код 37507880) 175 976 (сто сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн 75 коп. - основного боргу, 7 791 (сім тисяч сімсот дев'яносто одну) грн 89 коп. - 3% річних, 6 834 (шість тисяч вісімсот тридцять чотири) грн 38 коп. - інфляційних втрат та 2 859 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн 05 коп. - судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук