ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.07.2021Справа № 910/5323/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 26658,75 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - позивач) заборгованості за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АІ/7088921 в сумі 26658,75 грн., яка складається із 2827,23 грн. 3 % річних за користування чужими коштами, 11581,52 грн. інфляційних втрат та 12250 грн. пені.
Вимоги позову обгрунтовані тим, що на відповідача відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено обов'язок з відшкодування шкоди за рахунок фонду захисту потерпілих у зв'язку із недостатністю коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом, а саме ПрАТ "СК Україна".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 відкрито провадження у справі №910/5323/21 та призначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що нараховані позивачем 3% річних, інфляційні втрати є погашені відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі №910/842/18.
Крім того, відповідач зазначив, що у зв'язку з ліквідацією ПрАТ "Страхова компанія "Україна" МТСБУ на підставі п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконало зобов'язання з відшкодування шкоди.
Відповідач також вказав про сплив строку позовної давності на звернення із даним позовом.
У відповіді на відзив позивач не погодився із твердженнями відповідача щодо пропуску строку позовної давності. Позивач повідомив, що обсяг зобов'язань, які перейшли до МТСБУ у зв'язку з визнанням ПрАТ "СК "Україна" банкрутом передбачає відшкодування основної суми боргу та штрафні санкції за невиконання страховиком своїх зобов'язань.
У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю та необгрунтованістю, а також у зв'язку зі спливом строків позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
28.12.2015 року у місті Кривий-Ріг по вул. Мелешкіна відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки Daewoo Sens д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та Geely MR 7151 д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .
Відповідно до постанови Саксаганського районного суду м. Кривого-Рогу від 03.02.2016 у справі №214/533/16п 3/214/203/16 визнано винним водія транспортного Daewoo Sens д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП.
На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність автомобіля Daewoo Sens д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/7088921 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна".
Відповідно до Експертного висновку про визнання вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Geely MR 7151 д.н.з. НОМЕР_2 від 19.01.2016 зробленого судовим експертом Чившич О.П. (свідоцтво №260 від 30.05.2000) на замовлення ОСОБА_2 , визначено, що вартість матеріального збитку завданого в результаті ДТП становить 96095,28 грн.
За доводами позивача 30.12.2015 ОСОБА_2 подала до ПрАТ "СК "Україна" заяву про страхове відшкодування.
29.04.2016 між ОСОБА_2 та ФОП Шиян Д.С. було укладено Договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, на підставі якого ОСОБА_2 відступила ФОП Шиян Д.С. права вимоги в зобов'язаннях, що виникли із вищевказаного ДТП, у тому числі одержання грошового відшкодування нанесеної майнової шкоди від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ.
30.04.2016 між ФОП Шиян (клієнт) та ТОВ "Маркс.Капітал" (фактор) було укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/30-04/2016 відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов'язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до Додатку №1 до цього договору, зокрема, з договору відступлення права вимоги від 29.04.2016 (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору в силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що зобов'язаною особою (боржником) є ОСОБА_3 (п. 23 Додатку №1 до договору); страхова компанія ПрАТ "СК "УКРАЇНА"; Моторне (транспортне) страхове бюро України у порядку, передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Метою договору факторингу може бути як передача факторові права вимоги клієнта до боржника в обмін на надання клієнтові грошових коштів, так і відступлення клієнтом своєї вимоги в забезпечення виконання його зобов'язань перед фактором. Предметом договору факторингу може бути одна або декілька вимог.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що починаючи з 30.04.2016 кредитором у договірному зобов'язанні за договором страхування № АІ/7088921, яке виникло в результаті ДТП, є ТОВ "Маркс.Капітал".
Однак, ПрАТ "СК "Україна", порушуючи умови договору страхування (полісу) № АІ/7088921, не здійснило виплату грошового зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 було відкрито провадження у справі №910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна".
30.03.2018 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна", в тому числі за зобов'язанням яке виникло на підставі договору № АІ/7088921.
Позивач стверджує, що 24.04.2018 ним було подано уточнення до заяви про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" у справі №910/842/18, у тому числі за зобов'язанням яке виникло на підставі договору № АІ/7088921. Уточнення стосувалися детального розрахунку заборгованості ПрАТ "СК "Україна" перед ТОВ "Маркс.Капітал". Позивач у заяві про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" просив визнати грошові вимоги ТОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ "СК "Україна" та включити грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів у розмірі 14262000,30 грн, в тому числі за договором № АІ/7088921 на суму 77180,98 грн, з яких: 49500 грн - розмір завданого збитку, 3002,55 грн - 3 % річних, 12303,43 грн - інфляційних втрат, 12375 грн - пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/842/18 позивач визнаний конкурсним редитором ПрАТ "СК "Україна".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі №910/842/18 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, постановлено ліквідувати ПрАТ "СК "Україна" у зв'язку з неможливістю останнього виконати свої зобов'язання перед кредиторами, а також встановлено, що вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, у зв'язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.
10.09.2019 у зв'язку з ліквідацією ПрАТ "СК "Україна" позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату відшкодування в сумі суму 75658,75 грн, з яких: 49000 грн - розмір завданого збитку, 2827,23 грн. - 3 % річних, 11581,52 грн. - інфляційних втрат, 12250 грн. - пені.
20.09.2019 відповідачем було частково виконано зобов'язання за договором страхування №АІ/7088921, здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 49000 грн.
У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язання за договором страхування №АІ/7088921 у повному обсязі позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення 2827,23 грн. - 3 % річних, 11581,52 грн. - інфляційних втрат, 12250 грн. - пені.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Разом з тим, судом при дослідженні наданих позивачем до позовної заяви копії заяви про грошові вимоги №28 від 27.03.2018 та копії уточнення до заяви про грошові вимоги ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» від 27.03.2018 було встановлено, що останнім не вказано у переліку укладених договорів про надання фінансових послуг факторингу Договір №5/30-04/2016 від 30.04.2016 укладений між позивачем та ФОП Шиян Денисом Володимировичем за умовами якого до позивача перейшло право вимоги щодо отримання відшкодування за договором страхування № АІ/7088921.
Крім того, зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 №910/842/18 якою було задоволено заяви позивача з кредиторськими вимогами до ПрАТ «СК «Україна» також не вбачається в переліку договорів про надання фінансових послуг факторингу на підставі яких до ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» перейшло право вимоги по Договору №5/30-04/2016 від 30.04.2016.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З наведеного вбачається, що твердження позивача стосовно того, що грошові вимоги які виникли на підставі полісу №АІ/7088921 були внесені до реєстру кредиторів згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/842/18 не знаходять свого підтвердження.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було погашено у повному обсязі суму страхового відшкодування за полісом № АІ/7088921, тоді як статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено наступне:
- у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 2 ст. 22.1 цього Закону).
- відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну (ст. 22.2 цього Закону).
З вказаного вище слідує про відсутність підстав у задоволенні позову про стягнення з відповідача 2827,23 грн. 3 % річних за користування чужими коштами, 11581,52 грн. інфляційних втрат та 12250 грн. пені нарахованих на суму заборгованості за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АІ/7088921, за прострочення виконання обов'язку не відповідачем, а страховиком (ПрАТ «СК «Україна»).
Тобто, позивач намагається стягнути з відповідача штрафні і фінансові санкції нараховані ПрАТ «СК «Україна» за прострочення виконання зобов'язання останнім з виплати страхового відшкодування позивачу, що суперечить ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
При цьому, позивачем не доведено факт прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання з виплати страхового відшкодування на підставі визначено вище Закону на користь позивача.
Інші доводи сторін, наведені у наданих суду заявах по суті справи, письмових поясненнях, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні спору не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Судові витрати, у які позивачем включено витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Р.Б. Сташків