ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
15.06.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/447/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.,
секретар судового засідання Феденько Н. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження
справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "ОТІС"
до відповідача: Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради
про стягнення заборгованості в сумі 92 749,14 грн, із яких: 88 244,80 грн - основний борг, 928,38 грн - 3% річних, 3 575,96 грн. - інфляційні втрати,
за участю:
від відповідача: Бойчук І.І.,
до суду подано позов приватним акціонерним товариством "ОТІС" до Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 92 749,14 грн, із яких: 88 244,80 грн - основного боргу, 928,38 грн - 3% річних, 3 575,96 грн - інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення своїх договірних зобов'язань не оплачено виконані позивачем роботи та використані матеріали, в зв'язку з чим виникла заборгованість, а тому позивач просив позов задоволити та стягнути з відповідача суму основного боргу, 3% річних та інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.05.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначити на 15.06.2021.
08.06.2021 від відповідача надійшов відзив (вх.№8681/21 від 08.06.2021), в якому відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що фінансування за даним договором здійснюється за рахунок коштів міського бюджету. При цьому, сторонами узгоджено не умови виникнення у замовника обов'язку, а порядок здійснення розрахунків, тобто умови виконання зобов'язання з вказівкою на обставини наявності фінансування. Посилаючись на те, що відбулись обставини, які не залежать від дій відповідача, просить в позові відмовити.
Представник позивача в судове засідання 15.06.2021 не з'явився, хоча не про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвалу суду від 19.05.2021 вручено 24.05.2021).
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав, викладених у відзиві, просила у позові відмовити.
Згідно ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
Слід зазначити, що позивач не скористався передбаченим Господарським процесуальним кодексом України правом на участь представника судовому засіданні.
З огляду на відсутність підстав для відкладення судового засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника позивача.
В судовому засіданні 15.06.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Після ухвалення судового рішення у справі до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№ 9416/21 від 22.06.2021), яка міститься в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд встановив таке:
08.10.2020 між Приватним акціонерним товариством "ОТІС" (позивач, підрядник) та Департаментом інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради (відповідач, замовник) укладено Договір підряду №315/20/D3015T537 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору підрядник зобов'язується виконати роботи, зазначені в п. 1.2 даного Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи.
Згідно п. 1.2 договору найменування робіт: відновлювальні роботи з ремонту ліфтів в житлових будинках №114, №116 по вул. Галицькій в м. Івано-Франківську (ДК 021:2015 - 45313000-4 - Монтаж ліфтів та ескалаторів).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.3 договору підрядник зобов'язався розпочати роботи не пізніше 7-ми (семи) календарних днів з моменту підписання цього Договору, виконати роботи з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, передбачені п.5.1 договору.
У п. 5.1 договору вказано, що роботи згідно даного договору повинні бути виконані в термін до 31. 12.2020.
На виконання умов договору позивачем підрядні роботи виконано, що підтверджується Актом приймання виконання будівельних робіт за грудень 2020. Даний Акт підписано 31.12.20200 уповноваженими представниками сторін, при цьому Акт містить відтиск печатки відповідача - Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради.
У пункті 3.1 договору сторони погодили, що сума цього договору відповідає ціні пропозиції переможця торгів є договірною і становить: 88 244,80 грн., в тому числі ПДВ: 14707,47 грн.
Відповідно до п. 3.2 договору сума бюджетних призначень на поточний рік: 88 244,80 грн в тому числі ПДВ: 14707,47 грн.
Згідно Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 від 31.12.2020 всього вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становить 88 244 грн 80 коп. Дану Довідку підписано уповноваженими представниками сторін. Крім того, на даній Довідці міститься відтиск печатки відповідача.
Позивачем надіслано адресу відповідача претензію про сплату заборгованості (вих.№44 від 16.03.2021), в якій позивач просив відповідача сплатити суму боргу в розмірі 88 244,80 грн. до 31.03.2021. В додаток позивачем додано Акт звірки на вказану суму боргу. Дану претензію відповідачем отримано 18.03.2021, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, позивачем було повторно надіслано претензію (вих.№45 від 05.04.2021) про сплату заборгованості на адресу відповідача, яку останнім отримано 05.04.2021.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 88 244,80 грн.
Відповідач зобов'язань щодо оплати виконаних робіт у встановлений договором строк не виконав, внаслідок чого позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими виходячи з такого:
в силу ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої робота з переданням її результату замовникові.
За змістом ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Пунктом 3.4 договору визначено, що замовник зобов'язався прийняти в усталеному порядку та оплатити роботи.
У пункті 4.2 договору встановлено, що вартість робіт, передбачену п. 3.1 договору, замовник виплачує підряднику на основі Актів здачі-приймання робіт, після підписання таких актів.
Зазначені типові форми (типова форма N КБ-2в та типова форма N КБ-3) підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності (лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.03.2010 № 12/19-3-9-14-295 "Щодо застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві").
Перелік підтвердних документів, передбачених законодавством, залежно від сутності платежу, які надаються розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів до органів Державної казначейської служби України на стадіях реєстрації бюджетних зобов'язань, бюджетних фінансових зобов'язань та проведення платежів визначено Методичними рекомендаціями щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів, затверджених наказом Державної казначейської служби України від 29.04.2013 № 68.
Отже, безумовною підставою для здійснення розрахунків в даному випадку є: Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3).
Матеріали справи містять підписані сторонами Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року (форма № КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року (форма № КБ-3).
Таким чином, у відповідача виник обов'язок оплатити виконані роботи.
Разом з тим, відповідачем в порушення договірних зобов'язань кошти за виконані роботи не сплачено, при цьому матеріали справи не містять доказів такої сплати.
Стосовно посилання відповідача на те, що фінансування за даним договором здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, слід зазначити таке:
поняття бюджетного асигнування та бюджетного зобов'язання відповідно визначено п. 6 та 7 ст. 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України). Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
За змістом статті 48 БК України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років.
Таким чином, уклавши з позивачем договір підряду, а також прийнявши виконані роботи по них, у відповідача, як розпорядника бюджетних коштів, виникло бюджетне зобов'язання на оплату виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 БК України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України.
Пунктом 5 статті 48 БК України визначено, що Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету.
Слід зазначити, що обов'язок подання до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов'язань документів, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання чинним законодавством поставлено на розпорядника бюджетних коштів.
Однак, відповідачем не надано жодних доказів того, що ним було вчинено передбачені нормами бюджетного законодавства України дії, а саме подано необхідні документи у відповідний орган Державної казначейської служби України для реєстрації, обліку бюджетного зобов'язання та подальшої оплати виконаних позивачем робіт.
Частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Твердження відповідача про те, що сторонами узгоджено не умови виникнення у замовника обов'язку, а порядок здійснення розрахунків, тобто умови виконання зобов'язання з вказівкою на обставини наявності фінансування та посилання на те, що відбулись обставини, які не залежать від дій відповідача, не визнаються судом обґрунтованими з огляду на те, що частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що відповідач жодним чином не довів, що ним було вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання свого зобов'язання.
Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 88 244,80 грн.
Стосовно вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, слід зазначити таке:
Пунктом 12.1. договору сторони домовились, що за порушення зобов'язань, передбачених договором вони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що такі вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Стягнути з Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради (вул. Незалежності, 7, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний номер 37794186) на користь Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (вул. Чистяківська, 32, м. Київ, 03062, ідентифікаційний номер 14357579) заборгованість в сумі 92 749 (дев'яносто дві тисячі сімсот сорок дев'ять) грн. 14 коп., з яких: 88 244 (вісімдесят вісім тисяч двісті сорок чотири) грн. 80 коп. - основний борг, 928 (дев'ятсот двадцять вісім) грн 38 коп. - 3% річних, 3 575 (три тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 96 коп. - інфляційні витрати, а також 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05.07.2021.
Суддя М. А. Шіляк