номер провадження справи 4/69/21
05.07.2021 Справа № 908/1211/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЛАРК”, (69121, м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, буд. 30, кв. 59), представник позивача адвокат Піскарьов Артем Олександрович, (69001, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 9А/40)
до відповідача Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт”, (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, бул. Тінистий, буд. 12) в особі філії Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” “Клінічний санаторій “Великий Луг”, (69096, м. Запоріжжя, вул. Ленська, буд. 45)
про стягнення 43512,61 грн. заборгованості
28.04.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н від 28.04.2021 (вх. № 1287/08-07/21 від 28.04.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЛАРК”, м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт”, м. Бердянськ Запорізької області в особі філії Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” “Клінічний санаторій “Великий Луг”, м. Запоріжжя про стягнення 43512,61 грн. заборгованості за договором на постачання продуктів харчування № 37 від 01.10.2019, в тому числі: основний борг за поставлений товар в розмірі 38599,20 грн., 3 % річних в розмірі 1427,92 грн. і інфляційні втрати в розмірі 3485,49 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 28.04.2021 справу № 908/1211/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду від 05.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1211/21, присвоєно справі номер провадження 4/69/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Сторонам встановлені строки подання письмових заяв по суті спору.
Позовні вимоги ґрунтуються на ст. ст. 526, 530, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 264, 265 ГК України та договорі на постачання продуктів харчування № 37 від 01.10.2019, на підставі яких позивач просить позов задовольнити, стягнути з Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт”, м. Бердянськ Запорізької області в особі філії Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” “Клінічний санаторій “Великий Луг” основний борг за поставлений товар в розмірі 38599,20 грн., 3 % річних в розмірі 1427,92 грн. і інфляційні втрати в розмірі 3485,49 грн.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” є: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, бул. Тінистий, буд. 12, а адресою філії Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” “Клінічний санаторій “Великий Луг” є: 69096, м. Запоріжжя, вул. Ленська, буд. 45, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/1211/21 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 05.05.2021 про відкриття провадження у справі, яка 11.05.20221 отримана уповноваженою особою Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” в особі філії Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” “Клінічний санаторій “Великий Луг”, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 6900119906825).
Також, ухвала суду від 05.05.2021 про відкриття провадження у справі №908/1211/21 направлялася на адресу Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт”, яка 12.05.2021 отримана уповноваженою особою Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт”, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 6900119906876).
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 05.05.2021 у справі №908/1211/21 відповідачу запропоновано подати відзив у строк не пізніше 24.05.2021.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свою позицію у спорі не повідомив, обґрунтованих заперечень проти позову не висловив.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки судом повідомлено відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 04.06.2021 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 05.07.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
01.10.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю “ІЛАРК” (постачальник, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством “Приазовкурорт” в особі філії Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” “Клінічний санаторій “Великий Луг” (платник, відповідач у справі) укладений Договір на постачання продуктів харчування № 37 (далі за текстом - Договір).
Згідно з умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність, а Платник прийняти та оплатити продукти харчування (далі - "Товар"), визначений в асортименті та зазначений у специфікації (Додаток 1), що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною (п.1.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору ціна на Продукцію, що постачається за цим Договором, узгоджується шляхом підписання Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 60 календарних днів з дати отримання рахунку Покупцем. У разі необхідності терміново (протягом 10-ти банківських днів) отримання грошових коштів постачальником від платника вартість товару зменшується на 10%.
Згідно з п 9.1 Договору договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.12.2019.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки на постачання продуктів харчування № 37, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 38 874, 00 грн.
Факт здійснення поставки товару підтверджується видатковими накладними, а саме: - №557 від 28.10.2019 на суму 3861,60 грн.;
- №562 від 31.10.2019 на суму 7783,20 грн.;
- №570 від 04.11.2019 на суму 3861,60 грн.;
- №581 від 07.11.2019 на суму 5445,00 грн.;
- №588 від 11.11.2019 на суму 1701,60 грн.;
- № 599 від 15.11.2019 на суму 3585,60 грн.;
- №603 від 19.11.2019 на суму 3888,00 грн.;
- №610 від 22.11.2019 на суму 5485,80 грн.;
- №616 від 26.11.2019 на суму 1761,60 грн.;
- № 632 від 02.12.2019 на суму 1004,40 грн.;
- №644 від 05.12.2019 на суму 495,60 грн.
Отже, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору на постачання продуктів харчування № 37 доведений відповідними видатковими накладними, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених представників позивача та відповідача скріплені печатками на вказаних видаткових накладних.
Крім того, факт отримання товару підтверджується товарно-транспортними накладними, копії зазначених документів долучені до матеріалів справи.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.
Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи передбачені Договором умови оплати, відповідач зобов'язаний повністю оплатити вартість продукції протягом 60 календарних днів з дати отримання рахунку Покупцем.
Позивачем до матеріалів справи не надані рахунки на оплату, проте, згідно ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Матеріали справи не містять, а сторонами не надано жодних претензій, щодо відсутності (неповного, несвоєчасного) надання документів на товар, питання про відмову від договору та повернення товару.
Крім того, всі вищезазначені видаткові накладні містять посилання на рахунки на оплату поставленої продукції.
Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачу відомо про існуючу заборгованість перед позивачем за спірним договором, а відтак відповідач навмисно ухиляється від оплати отриманого товару.
Виходячи із загальних положень щодо оплати товару, за договором купівлі-продажу в порядку ст. 692 ЦК України, після того як покупець прийняв товар або товаророзпорядчі документи на нього він зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар.
Отже, суд вважає строк виконання зобов'язання таким, що настав.
Як свідчать наявні матеріали цієї справи, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання належним чином та в повному обсязі не виконав, за поставлений товар не розрахувався.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк встановлений договором, або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Отже, станом на час розгляду справи за відповідачам рахується заборгованість за поставлений товар в розмірі 38 874, 00 грн., доказів часткової оплати за поставлений товар сторонами не надано.
Проте, оскільки відповідно до ст. 14 ГПК України судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за спірним Договором заявлено до стягнення 38 599,20 грн. основного боргу за поставлений товар, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.
Таким чином, стягненню підлягає основний борг за поставлений товар в розмірі 38 599,20 грн.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення 1427,92 грн. грн. 3 % річних, за період з 03.02.2020 - 28.04.2021.
Наданий розрахунок 3 % річних судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” та встановлено, що розрахунок 3% річних позивачем виконаний правильно.
Таким чином, стягненню підлягають 3 % річних в розмірі 1427,92 грн.
Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно розрахунку позивача, становить 3485,49 грн., який розрахований за період з лютого 2020 по березень 2021.
Наданий розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок втрат від інфляції грошових коштів позивачем виконаний не правильно, оскільки за період з лютого 2020 по березень 2021 індекс інфляції становить 3485,08 грн.
Таким чином, стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 3485,08 грн.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково.
Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивач в позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та просив стягнути з відповідача, а саме 4000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.
У порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України позивачем не подано доказів на підтвердження повноважень як адвоката (договору про надання правової допомоги) та виконання послуг адвокатом (фактичного надання послуг), зокрема, підписаного акту виконаних робіт із детальним розшифруванням наданих послуг та їх вартості.
Враховуючи наведене, заявлені позивачем до відповідача витрати на професійну правничу допомогу до стягнення не присуждаються.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Суд вважає за необхідне зазначити позивачу, що він має право звернутися до суду з клопотання про повернення сплаченої суми судового збору в розмірі 15, 00 грн. в порядку ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, зайво сплаченого квитанцією № 0.0.2106917258.1 від 28.04.21 в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЛАРК” до Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт”, м. Бердянськ Запорізької області в особі філії Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” “Клінічний санаторій “Великий Луг” задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт”, (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, бул. Тінистий, буд. 12) в особі філії Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” “Клінічний санаторій “Великий Луг”, (69096, м. Запоріжжя, вул. Ленська, буд. 45, код ЄДРПОУ 26317705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЛАРК”, (69121, м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, буд. 30, кв. 59, код ЄДРПОУ 30611494) 38599 (тридцять вісім тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 20 коп. основного боргу, 1427 (одну тисячу чотириста двадцять сім) грн. 92 коп. 3 % річних, 3 485 (три тисячі чотириста вісімдесят п'ять) грн. 08 коп. інфляційних втрат та 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн. 97 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В задоволенні решти позовних відмовити.
Повне судове рішення складено “05” липня 2021р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.