88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
ухвала
"01" липня 2021 р. м. Ужгород Справа № 5008/1150/2011
Суддя господарського суду Закарпатської області О.Ф. Ремецькі розглянувши заяву
За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.
За заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», м. Київ від 12.04.2021 №Б18792 (вх. №02.3.1-02/2838/21 від 16.04.2021) про видачу дублікату наказу Господарського суду Закарпатської області від 01.12.2011 у справі № 5008/1150/2011 та поновлення строку для пред'явлення його до виконання
у справі №5008/1150/2011
За позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк", м. Київ
до відповідача Фізичної особи-підприємця Валька Василя Васильовича, м. Ужгород
про стягнення 156645,97 дол. США заборгованості, що в гривневому еквіваленті становить 1248640,69 грн., у тому числі 121482,92 дол. США кредитного боргу, 32992,69 дол. США боргу по відсотках та 2170,36 дол. США пені (згідно з заявою про уточнення позовних вимог від 07.11.2011)
За участю представників:
від позивача (заявника) - Мартиняк Віталій Васильович, довіреність № 83 від 04 серпня 2020 року
від відповідача (боржника) - Маркусь Михайло Іванович, адвокат, ордер АО № 1033607 від 01 липня 2021 року
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2011 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12.12.2011) у справі № 5008/1150/2011 позов Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" задоволено та присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця Валька Василя Васильовича на його користь 156645,97 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 1248640,69 грн. заборгованості, у тому числі 121482,92 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 968352,50 грн. кредитного боргу, 32992,69 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 262988,03 грн. боргу по відсотках та 2170,36 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 17300,16 грн. пені, а також 12486,41 грн. відшкодування витрат по оплаті держмита, 236 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На примусове виконання вказаного рішення 01.12.2011 господарським судом було видано відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2021 замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» у справі № 5008/1150/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Валько Василя Васильовича про стягнення заборгованості за кредитним договором.
16.04.2021 через загальний відділ діловодства суду від ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» надійшла заява про поновлення строку та видачу дублікату.
Ухвалою суду від 21.04.2021 року прийнято заяву ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про поновлення строку та видачу дублікату наказу до свого провадження. Розгляд заяви призначено на 11 травня 2021 року.
Ухвалою суду від 11.05.2021 відкладено розгляд заяви на 15.06.2021. При цьому, ухвалою суду про відкладення судового засідання зауважено заявнику про те, що як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, громадських формувань щодо відповідача Господарським судом Харківської області було порушено справу про банкрутство №5023/7698/11. Ухвалою цього суду від 18.12.2012 затверджено ліквідаційний звіт, припинено підприємницьку діяльність ФОП Валько В.В., провадження у справі припинено та встановлено про визнання боргів боржника погашеними у порядку, визначеному Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відтак, зазначено щодо необхідності заявнику до дати судового засідання подати суду письмово викладену позицію по суті вимог з урахуванням вищенаведеного.
Ухвалою суду від 15.06.2021 у зв'язку з невиконанням вимог суду та за клопотанням представника відповідача було відкладено розгляд заяви на 01.07.2021.
Представник стягувача свої вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, наведених у поданій суду заяві, водночас, додаткової інформації стосовно розгляду вимог у межах справи про банкрутство відповідача суду не подав.
Представник відповідача у поданому суду письмовому поясненні просить суд взяти до уваги те, що на сьогоднішній день у Валька В.В. відсутній статус Фізичної особи-підприємця, що підтверджується даними Єдиного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Додатково зауважує на тому, що відповідними судовими рішеннями у межах справи №5023/7698/11 встановлено погашення боргів Валько В.В. , у тому числі, що є предметом переходу у порядку правонаступництва до заявника.
Дослідивши подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання у справі №5008/1150/2011, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.
В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (стягувач, правонаступник Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк») зазначає, що у зв'язку з перебуванням ПАТ «Дельта Банк» на стадії ліквідації, кадрових змін, а саме скорочення штатів та звільнення працівників відділу повернення проблемної заборгованості, виникла необхідність передачі документів до інших структурних підрозділів та продажу частини кредитного портфелю через електронний майданчик (електронну торгову систему ProZorro), через що було пропущено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Також заявник вказує, що після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність у передачі від ПАТ «Дельта Банк» (первісний стягувач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" оригіналів справ клієнтів (боржників), що є довготривалою процедурою, яка включає процедуру звірки за Актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, аналіз строку на їх пред'явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
З правової конструкції вказаної частини статті 329 Господарського процесуального кодексу України слідує, що пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання може бути відновлено з причин, визнаних господарським судом поважними.
Вказана норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Отже, при розгляді заяви про відновлення процесуального строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку з поданням відповідних доказів.
При цьому причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В даному випадку, за висновком суду кадрові зміни, а саме скорочення штатів та звільнення працівників відділу повернення проблемної заборгованості, передача документів до інших структурних підрозділів та продаж частини кредитного портфелю через електронний майданчик (електронну торгову систему ProZorro) внаслідок запровадження у ПАТ «Дельта Банк» процедури ліквідації, встановленої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та подальша передача від ПАТ «Дельта Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" оригіналів кредитних справ клієнтів не є об'єктивними причинами, які б унеможливили пред'явлення наказу до виконання у передбачений законом строк, а саме до 23.11.2012.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Станьо проти Бельгії" від 07.07.2009 року суд вказав, що встановлені законом строки позовної давності переслідували законну мету забезпечення правової визначеності, оскільки вони захищали потенційних відповідачів від прострочених вимог і означали, що суди звільняються від необхідності винесення рішень, заснованих на доказах, які з часом набули властивість невизначеності або неповноти. Аналогічно і строк пред'явлення наказу до виконання має на меті забезпечення правової визначеності, оскільки він захищає боржника від прострочених вимог стягувача.
За приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Однак, жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску заявником строку для пред'явлення наказу до виконання, матеріали справи не містять.
Беручи до уваги вищезазначене, оцінивши доводи та обставини, наведені у заяві про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, дослідивши подані заявником докази, суд дійшов до висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на пред'явлення наказу до виконання, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 01.12.2011 до виконання є необгрунтованою, у зв'язку з чим суд відмовляє в її задоволенні.
У відповідності до п. 19.4 "Перехідних положень" Розділу XI Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Наказ Господарського суду Закарпатської області у справі №5008/1150/2011 від 01.12.2011 був дійсний для пред'явлення до виконання до 23.11.2012.
Тоді як, заявник звернувся до суду з вказаною заявою про видачу дубліката наказу у справі №5008/1150/2011 - 16.04.2021 року, тобто з пропуском строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Оскільки заявник звернувся до суду з заявою про видачу дублікату наказу після закінчення строку, встановленого для його пред'явлення до виконання, а в задоволенні його заяви про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу судом відмовлено, суд дійшов висновку, що заява про видачу дублікату наказу від 01.12.2011 у справі №5008/1150/2011 не узгоджується з положеннями пункту 19.4 "Перехідних положень" Розділу XI Господарського процесуального кодексу України, а тому не підлягає задоволенню.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи та наданих представників відповідача відомостей, постановою Господарського суду Харківської області від 25.10.2011 у справі №5023/7698/11 визнано фізичну особу-підприємця Валько Василя Васильовича, зареєстрованого як суб'єкт підприємницької діяльності Ужгородською райдержадміністрацією 10.12.2003 р. № 23200170000000840 - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Даною постановою також підтверджується, що кредитор - ПАТ "Дельта Банк", який є правонаступником ТОВ "Укрпромбанк", звернувся до боржника з вимогою про оплату заборгованості в сумі 1206762,49 грн., яка пов'язана з підприємницькою діяльністю банкрута та виникла на підставі невиконання останнім умов кредитного договору на відкриття відновлювальної лінії № 23/КВ-08 від 21.07.2008 р., яка підтверджується матеріалами справи та визнається боржником в повному обсязі.
Невиконання грошових зобов'язань умов кредитного договору на відкриття відновлювальної лінії № 23/КВ-08 від 21.07.2008 р. та стягнення заборгованості у розмірі 156.664,01дол. США також на той час були предметом розгляду Господарського суду Закарпатської області у межах справи №5008/1150/2011, які відповідним рішенням від 07.11.2011 задоволено повністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, розмір грошової вимоги у межах справи про банкрутство №5023/7698/11 та встановлені судомим рішенням у справі №5008/1150/2011 обставини, мають преюдиціальне значення і не потребують повторного доказування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
В силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 41 вказаного Закону задоволення вимог кредиторів боржника забезпечує ліквідатор у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
За приписами ч.ч. 1,2,3 ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого, зокрема, додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.12.2012 у справі №5023/7698/11 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута - фізичну особу - підприємця Валько В.В. та закрито провадження у справі.
Вказаною ухвалою встановлено, що вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, у зв'язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог. Відтак, у відповідності до п. 6 ст. 31 Закону вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2013 у задоволенні касаційної скарги ПАТ «Дельта Банк» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2012 у справі №5023/7698/11 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 відмовлено у повному обсязі.
На виконання відповідних судових рішень до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, громадських формувань внесено відповідний запис про державну реєстрацію припинення фізичної особи - підприємця Валько В.В.
З огляду на вищенаведене, судом також встановлено додаткові обставини з приводу необгрунтованості доводів заявника щодо наявності підстав для видачі дублікату наказу Господарського суду Закарпатської області від 01.12.2011 у справі № 5008/1150/2011 та поновлення строку для пред'явлення його до виконання.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 329, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області, -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" від 12.04.2021 №Б18792 (вх. №02.3.1-02/2838/21 від 16.04.2021) про видачу дублікату наказу Господарського суду Закарпатської області від 01.12.2011 у справі № 5008/1150/2011 та поновлення строку для пред'явлення його до виконання відмовити.
2. Ухвала набирає законної негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Ф. Ремецькі