Рішення від 30.06.2021 по справі 904/4233/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2021м. ДніпроСправа № 904/4233/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 29, офіс 504, ідентифікаційний код 32688148)

до Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна В.І. Леніна, буд. 29, ідентифікаційний код 02497789)

про стягнення 312 712,41 грн. заборгованості за отриману теплову енергію, 5 924,52 грн. пені, 1 404,06 грн. 3% річних, 4 131,75 грн. інфляційних втрат, 15 635,62 грн. 5% штрафу

Представники:

Від позивача: Аракелян А.Д., довіреність, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від б/д про стягнення з Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" заборгованості на загальну суму 339 808,36 грн., з яких:

- 312 712,41 грн. заборгованість за послуги теплопостачання отримані за період з листопада 2020 року по березень 2021 року;

- 1 404,06 грн. 3% річних за загальний період з 15.12.2020 по 19.04.2021;

- 4 131,75 грн. інфляційні втрати за загальний період з грудня 2020 року по березень 2021 року;

- 5 924,52 грн. пеня за загальний період з 15.12.2020 по 19.04.2021;

- 15 635,62 грн. 5% штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії №739 від 10.05.2011 в частині своєчасної та повної сплати поставленої теплової енергії за період з листопада 2020 року по березень 2021 року.

Ухвалою суду від 26.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №94/4233/21, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.05.2021 о 16:15 год.

У судовому засіданні 13.05.2021 розгляд справи відкладено на 24.06.2021 о 10:30 год.

До суду 22.06.2021 позивачем подані пояснення в яких зазначає, що кількість спожитої відповідачем теплової енергії, зафіксована в Актах прийому-передачі теплової енергії, визначена розрахунковим способом. Через відсутність у відповідача приладу обліку теплової енергії, нарахування за отриману ним теплову енергію здійснювались розрахунковим способом, виходячи із кількості спожитої теплової енергії відповідно до теплового навантаження та з урахуванням тарифів. В свою чергу пунктом 6.10 договору, сторони, підписавши договір, домовились, що факт отримання споживачем Акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та подальшого неотримання теплопостачальним підприємством протягом п'яти календарних діб з моменту отримання, підписаного споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, є підставою вважати його підписаним з боку споживача. Отже, нарахування за спожиту теплову енергію здійснено позивачем відповідно до норм діючого законодавства та договору, а також належним чином виконано договірний обов'язок щодо надання відповідачеві актів та рахунків на оплату спожитого тепла. Дане дає підстави позивачеві очікувати належного виконання споживачем прийнятих на себе зобов'язань за договором та зобов'язань, покладених на нього діючим в Україні законодавством, або вживати заходів захисту своїх прав у разі їх порушення.

У судовому засіданні 24.06.2021 розгляд справи відкладено на 30.06.2021 о 14:30 год.

Відповідач відзив, а також докази погашення заборгованості до суду не надав, про відкриття провадження у справі №9044233/21 повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Ухвали суду надсилалися за місцезнаходженням відповідача згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19.04.2021.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 30.06.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - теплопостачальне підприємство, позивач) та Державним підприємством "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (далі - споживач, відповідач) 10.05.2011 укладено договір №739 про постачання теплової енергії (далі - договір) відповідно до п.2.1 якого теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання виробляти та постачати споживачеві теплову енергію, а споживач зобов'язався одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбачених договором.

Згідно з п.3.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до договору для задоволення наступних потреб:

- опалення - в опалювальний період (175 діб);

- вентиляції - в опалювальний період (175 діб);

- гарячого водопостачання - протягом року (350 діб);

- технологічних потреб відповідно з виробничою програмою споживача.

Відповідно до пункту 3.3 договору фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем від теплопостачального підприємства фіксується сторонами актом здачі - приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період за формою, визначеною сторонами в додатку №3 до договору.

Пунктом 4.2.2 договору визначений обов'язок споживача до 01(першого) числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати від теплопостачального підприємства рахунок разом з актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та розглянувши останній, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, підписати та направити поштою (або іншим засобом) один екземпляр на адресу теплопостачального підприємства. В разі не згоди з зазначеним в акті здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, визначеним теплопостачальним підприємством обсягом поставленої теплової енергії, споживач зобов'язаний надати на адресу теплопостачального підприємства мотивоване заперечення (з контрразрахунком спожитої теплової енергії, або з відповідним актом, про встановлення факту, складеного за участю теплопостачального підприємства) в письмовому вигляді протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту одержання акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період.

Пунктом 4.2.4 договору передбачено, що споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені умовами цього договору. У термін не пізніше одного місяця з моменту закінчення опалювального періоду провести звіряння розрахунків з теплопостачальним підприємством.

Відповідно до пункту 6.7 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, або його відсутність в порядку п.п. 4.2.2, 6.10 договору, є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії.

Згідно з пункту 6.9 договору споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію в продовж 5 (п'яти) календарних діб після одержання рахунку від теплопостачального підприємства, яке зобов'язане направити його споживачу не пізніше 10 (десяти) календарних діб місяця, наступного за розрахунковим разом з Актом здачі-приймання поставленої теплової енергії за відповідний розрахунковий період. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Пунктом 6.10 договору визначено, що сторони, підписавши цей договір, домовились, що факт отримання споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та подальшого, неотримання теплопостачальним підприємством протягом 5 (п'яти) календарних діб, з моменту отримання, підписаного споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, є підставою для теплопостачального підприємства вважати акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період підписаним з боку споживача.

Пунктом 9.4.4 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем виконання грошового зобов'язання за цим договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов'язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В разі відмови від виконання зобов'язання, визначеного пунктом 4.2.18 договору - штраф у розмірі 5% від наявної заборгованості (п.9.4.5 договору).

Відповідно до пункту 11.1 договору, він набуває юридичної сили з моменту його підписання та діє до 10.05.2014, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Датою підписання цього договору вважається дата, зазначена у правому верхньому куті першої сторінки цього договору.

Згідно пункту 11.2 договору у разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за один місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк (кількість місяців/днів, визначених у п. 11.1 договору) і на тих самих умовах. Кількість пролонгацій за цим договором необмежена.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку. Також відсутні докази того, що сторони мали намір припинити дію договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що протягом спірних відносин договір був чинним.

На виконання умов договору позивач у період з листопада 2020 року по березень 2021 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 312 712,41 грн., що підтверджується актами прийому - передачі теплової енергії за вказаний період.

Як вбачається зі змісту пункту 4.2.2 договору, саме на відповідача покладений обов'язок отримати від теплопостачального підприємства рахунок разом з актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період.

Докази виконання відповідачем своїх зобов'язань, визначених пунктом 4.2.2 договору, підтверджується реєстром врученням рахунків (а.с. 21 ).

Відповідач своїх зобов'язань щодо отримання актів прийому - передачі теплової енергії за спірний період не виконав. Також відповідач не виконав свій обов'язок щодо підписання та направлення поштою (або іншим засобом) одного екземпляру акту на адресу теплопостачального підприємства.

Докази того, що відповідач висловив свою незгоду із зазначеним в акті здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період обсягом поставленої теплової енергії, порядку визначеному пунктом 4.2.2 договору, в матеріалах справи також відсутні.

З огляду на наведене та положення пункту 6.10 договору, акти здачі-приймання теплової енергії за період з листопада 2020 по березень 2021 вважаються підписаними відповідачем без зауважень та заперечень.

Враховуючи положення пункту 6.9 договору відповідач був зобов'язаний оплатити вартість теплової енергії, отриманий за листопад 2020 року - 15.12.2020 (рахунок та Акт отримано 08.12.2020, оскільки п'ятий день 13.12.2020 - це неділя, останнім днем для оплати є перший за вихідним робочий день - 14.12.2020); за грудень 2020 року - 19.01.2021 (рахунок та Акт отримано 12.01.2021, оскільки п'ятий день 17.01.2020 - це неділя, останнім днем для оплати є перший за вихідним робочий день - 18.01.2021); за січень 2021 року - 17.02.2021 (рахунок та Акт отримано 11.02.2021, п'ятий день - 16.02.2021); за лютий 2021 року - 12.03.2021 (рахунок та Акт отримано 06.03.2021, п'ятий день - 11.03.2021); за березень 2021 року - 14.04.2021 (рахунок та Акт отримано 08.04.2021, п'ятий день - 13.04.2021).

Відповідач своїх зобов'язань щодо оплати суми боргу у розмірі 312 712,41 грн., за теплову енергію, отриману у період з листопада 2020 року по березень 2021 року, не виконав, що є причиною виникнення спору. Строк оплати вказаної суми є таким, що настав.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору, поставки теплової енергії, її оплати, наявності прострочення здійснення оплати поставленої теплової енергії.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 312 712,41 грн., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

На підставі пунктів 9.4.4 та 9.4.5 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 5 924,52 грн. пені за загальний період з 15.12.2020 по 19.04.2021 та 15 635,62 грн. 5% штрафу.

Пунктом 9.4.4 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем виконання грошового зобов'язання за цим договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов'язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В разі відмови від виконання зобов'язання, визначеного пунктом 4.2.18 договору - штраф у розмірі 5% від наявної заборгованості (п.9.4.5 договору).

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Умовами договору сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем виконання грошового зобов'язання за цим договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов'язаний виплатити йому пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що є іншою домовленістю в розумінні частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/1777/19 від 10.09.2020.

За результатом зробленого судом розрахунку стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 5 924,52 грн. за загальний період з 15.12.2020 по 19.04.2021 та 15 635,62 грн. 5% штрафу.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення 1 404,06 грн. 3% річних за загальний період з 15.12.2020 по 19.04.2021 та 4 131,75 грн. інфляційні втрати за загальний період з грудня 2020 року по березень 2021 року.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 1 404,06 грн. 3% річних та 4 131,75 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 5 097,13 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" про стягнення 312 712,41 грн. заборгованості за отриману теплову енергію, 5 924,52 грн. пені, 1 404,06 грн. 3% річних, 4 131,75 грн. інфляційних втрат, 15 635,62 грн. 5% штрафу задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна В.І. Леніна, буд. 29, ідентифікаційний код 02497789) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 29, офіс 504, ідентифікаційний код 32688148) 312 712,41 грн. заборгованості за отриману теплову енергію, 5 924,52 грн. пені, 1 404,06 грн. 3% річних, 4 131,75 грн. інфляційних втрат, 15 635,62 грн. 5% штрафу та 5 097,13 витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 05.07.2021.

Суддя Е.М. Бондарєв

Попередній документ
98074033
Наступний документ
98074035
Інформація про рішення:
№ рішення: 98074034
№ справи: 904/4233/21
Дата рішення: 30.06.2021
Дата публікації: 06.07.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (17.02.2026)
Дата надходження: 11.02.2026
Предмет позову: стягнення 312 712,41 грн. заборгованості за отриману теплову енергію, 5 924,52 грн. пені, 1 404,06 грн. 3% річних, 4 131,75 грн. інфляційних втрат, 15 635,62 грн. 5% штрафу
Розклад засідань:
13.05.2021 16:15 Господарський суд Дніпропетровської області
24.06.2021 10:30 Господарський суд Дніпропетровської області
30.06.2021 14:30 Господарський суд Дніпропетровської області
26.02.2026 15:10 Господарський суд Дніпропетровської області