вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.07.2021 Справа № 904/4613/21
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг
про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 22 914, 00 грн.
Суддя Ліпинський О.В.
Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Відповідач) про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 22 914,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за залізничними накладними залізницею прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача - ПрАТ “Північний ГЗК”. На шляху прямування на підставі наказів №428 від 06.05.2020, №429 від 06.05.2020, №431 від 06.05.2020, №438 від 08.05.2020, №444 від 10.05.2020, вказані вагони затримано через зайнятість колій станції призначення Терни, у зв'язку з неприйняттям вагонів одержувачем ПрАТ “Північний ГЗК” на свою під'їзну колію. За цим фактом станціями затримки у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: №42 від 06.05.2020, №40 від 06.05.2020, №11 від 06.05.2020 (про початок затримки), №11 від 06.05.2020 (про кінець затримки), №15 від 06.05.2020, №14 від 06.05.2020, №47 від 06.05.2020, №45 від 08.05.2020, №50 від 10.05.2020, №48 від 11.05.2020, акти загальної форми ГУ-23 та станцією призначення Терни вручено представнику комбінату повідомлення про затримку загонів.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника, нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№07059153, 07059263, 08059154, 08059264, 08059265, 09059156, 09059155, 09059266, 09059269, 10059273, 10059274, 11059166, 11059282, 12059167, 12059280, 12059164, 10059160, 13059284, 14059288. Відомості плати ф. ГУ-46 підписано відповідачем із зауваженнями: "з актами станції Рядова, Савро, Жовті Води II не згодні, на станції Терни були вільні колії" та "вагони прийняті до перевезення понад добову переробну спроможність фронтів вигрузки".
Ухвалою суду від 11.05.2021 відкрито провадження у справі №904/4613/21 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
06.05.2021 позивачем подано клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності для подання даної позовної заяви.
22.06.2020 відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності та наслідків її спливу.
Станом на дату винесення рішення у даній справі, Відповідач відзив на позовну заву не надав, в зв'язку із чим, керуючись ч.9 ст.165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч.4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч (далі - договір).
Відповідно до п. 1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено по станції Терни біля:
- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни;
- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни;
- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 268 700 погонних метрів (п. 2 договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору).
Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Згідно з п. 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8 договору).
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).
Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (п. 12 договору).
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору).
Відповідно до п. 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії;
- згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії ЄРЦ.
У п. 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно.
У травні 2020 залізницею прийнято до перевезення на адресу ПрАТ “Північний ГЗК” порожні власні вагони.
Згідно із зазначеними накладними, станція та залізниця призначення - Терни Придніпровської залізниці.
На шляху прямування на підставі наказів №428 від 06.05.2020, №429 від 06.05.2020, №431 від 06.05.2020, №438 від 08.05.2020, №444 від 10.05.2020 затримані вагони через неможливість приймання їх станцією призначення Терни Придніпровської залізниці з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За наведеним фактом станціями затримки Савро, Рядова, Жовті Води II Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: ГУ-23а: №42 від 06.05.2020, №40 від 06.05.2020, №11 від 06.05.2020 (про початок затримки), №11 від 06.05.2020 (про кінець затримки), №15 від 06.05.2020, №14 від 06.05.2020, №47 від 06.05.2020, №45 від 08.05.2020, №50 від 10.05.2020, №48 від 11.05.2020, акти загальної форми ГУ-23
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника, нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№07059153, 07059263, 08059154, 08059264, 08059265, 09059156, 09059155, 09059266, 09059269, 10059273, 10059274, 11059166, 11059282, 12059167, 12059280, 12059164, 10059160, 13059284, 14059288, які підписано відповідачем із зауваженнями: "з актами станції Рядова, Савро, Жовті Води II не згодні, на станції Терни були вільні колії" та "вагони прийняті до перевезення понад добову переробну спроможність фронтів вигрузки".
Відповідач плату за користування вагонами в розмірі 22 914,00 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про захист своїх прав.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут), визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва № 1.
Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Як зазначено у п.14 договору про експлуатацію, власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами згідно Правил користування вагонами та контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1); збір за зберігання вантажів - у разі затримки їх з причин, залежних від Власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.
Згідно Статуту залізниць України:
- стаття 46: "Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу...";
- стаття 125: "Після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач";
- стаття 119: "За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи рвані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати".
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Як вбачається з матеріалів справи, станціями затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, ГУ-23а, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки, згідно із Тарифним керівництвом № 1 (затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за № 340/16356), розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№№№07059153, 07059263, 08059154, 08059264, 08059265, 09059156, 09059155, 09059266, 09059269, 10059273, 10059274, 11059166, 11059282, 12059167, 12059280, 12059164, 10059160, 13059284, 14059288 у розмірі 22 914,00 грн.
Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку та встановлено, що розрахунок проведено обґрунтовано та арифметично правильно.
Враховуючи, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог, суд вважає що позивачем правомірно нарахована відповідачу плата за користування вагонами.
Відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів та викладеного у відомостях ф. ГУ-46. Крім того, заперечення зазначені на накопичувальній картці, не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п.16 Правил користування вагонами та контейнерами.
Письмові заперечення представників відповідача, викладені ними при підписанні відомостей плати та накопичувальної картки, не свідчать, самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих запереченнях обставин або про недоведеність позивачем позовних вимог.
Так, згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як убачається із матеріалів справи, в порядку, передбаченому п.9,10 Р. III Правил, станціями затримки було складено відповідні акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: №42 від 06.05.2020, №40 від 06.05.2020, №11 від 06.05.2020 (про початок затримки), №11 від 06.05.2020 (про кінець затримки), №15 від 06.05.2020, №14 від 06.05.2020, №47 від 06.05.2020, №45 від 08.05.2020, №50 від 10.05.2020, №48 від 11.05.2020. При цьому, станцією затримки може бути будь-яка станція на шляху прямування поїзда (копія роз'яснювального листа Мініфраструктури № 2197/45/190-2018 від 07.03.2018р. є в матеріалах справи).
Зайнятість приймально-відправних колій по станції Терни згідно Технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниця" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Аналогічну правову позицію містить п. 5.18 постанови Верховного Суду від 04.11.2019 по справі № 904/5461/18.
Колії станції Терни зазвичай зайнято: вагонами, що прибули на адресу ПрАТ "ПІВНГЗК" та знаходились під обробкою; під накопичення вагонів; виставленими навантаженими маршрутами, під маневровими роботами.
Згідно вимог ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під навантаження справні придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту... вагони. В Розділі II Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ "ПівнГЗК" і станцій примикання Терни і Рядова (далі - ЄТП) наведено перелік операцій, що виконуються при обробці поїзда після його прибуття та перед відправленням. Найдовшими за часом є операції з технічного та комерційного обслуговування вагонів.
Відповідно до Технологічного процесу роботи станції Терни технічне обслуговування вагонів - це комплекс операцій з підтримання дієздатності або справності вантажного вагону у сформованих чи транзитних поїздах, а також порожнього вагону при підготовці до перевезень без його відчеплення від состава або групи вагонів.
Згідно абз. 9 п.2.1 ЄТП технічний огляд вагонів на станціях Терни і Рядова виконують працівники пунктів технічного обслуговування... . При технічному огляді виявляються вагони з несправностями і визначається їх придатність під навантаження... .
Комерційний огляд вагонів - система обслуговування вантажних вагонів і контейнерів, що перебувають у составах поїздів, а також порожніх вагонів та контейнерів до і після навантаження з оглядом вантажу, його збереженості, правильності розміщення та кріплення, усунення несправностей, які не потребують відчеплення вагонів від поїзда.
Окрім технічного та комерційного огляду вагонів, обробка состава поїзду після прибуття на станцію Терни включає і ряд інших операцій: контрольну перевірку состава, одержання перевізних документів від локомотивної бригади і їх звірка з натурним листом, крейдову розмітку состава згідно документів, підготовку состава до розформування, відчеплення технічно несправних і непридатних під навантаження вагонів (п. 2.1 ЄТП). Обробка состава поїзду при відправленні включає операції з контрольної перевірки состава з натури, технічного обслуговування і безвідчіпного ремонту, комерційного огляду і усунення несправностей, огляду ф випробування автогальм, вручення документів на вантаж локомотивній бригаді, вилучення гальмівних башмаків ( п.2.2 ЄТП).
Отже, підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Договору та ЄТП, у той час як незабирання відповідачем вагонів, що простоювали на коліях станції призначення за актами ф. ГУ-23, є порушенням вимог ст. ст. 46, 47 Статуту залізниць України, пунктів 33, 34 Правил видачі вантажів.
Наведене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові ВГСУ від 03.09.2013 по справі № 904/2287/13, в постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 904/7535/17, від 15.06.2018 у справі 904/7360/17, від 17.10.2018 у справі № 904/6067/18, в п. 5.18 постанови Верховного Суду від 04.11.2019 по справі № 904/5461/18.
Підпунктом 4.1 п. 4 Правил обслуговування під'їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 875/5096, визначено порядок подачі та забирання вагонів: подача та забирання вагонів на під'їзні колії виконується за повідомленнями або через установлені інтервали часу.
Виходячи з положень пунктів 8,10 Договору про експлуатацію, подавання вагонів на під'їзну колію і здавання вагонів з під'їзної колії на стацію Рядова здійснюється за повідомленнями власника колії відповідальному працівнику залізниці, яке передається в телефонному режимі не пізніше ніж за 2 години до готовності прийняти або здати вагони залізниці. Таким чином, на підставі повідомлення про готовність прийняти (здати) вагони, певна колія, на яку планується приймання поїзду, заздалегідь резервується; це є гарантією того, що вантаж вчасно, без перешкод буде виставлено та відправлено (прийнято).
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.
Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення Терни актах загальної форми ф.ГУ-23, які відповідальними працівниками Комбінату підписано без заперечень. Позивач у відповідності до п. 5 Договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під'їзну колію відповідача вагони, щодо яких станцією Терни складено акти загальної форми. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.
На час дії спірних наказів на коліях станції Терни вже було затримано вагони, які не забиралися відповідачем на під'їзну колію, що зафіксовано актами ф. ТУ-23 . При цьому, заявка відповідача доставити на його адресу в першу чергу затримані за спірними наказами вагони, з підтвердженням готовності їх прийняття на під'їзну колію, була відсутня.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, що прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані на шляху прямування через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача.
При цьому, позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення зазначених обставин відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, а приймання потягів визначається диспетчером з урахуванням цілої низки поточних факторів, а не тільки наявністю вільних колій на станції.
Приймаючи рішення у даній справі, судом також враховано, що пунктом 14 договору передбачено, що власник колії сплачує Залізниці плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та Правилами зберігання вантажів.
У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17 та від 22.06.2018 у справі №904/7535/17 викладено правову позицію про наявність вини відповідача у затримці вагонів на станціях підходу і правомірність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів, як вантажу.
На підставі викладеного, позовні вимоги є законними й обґрунтованими.
Судом встановлено, що відповідачем подано до суду заяву про застосування строку позовної давності.
Заява обґрунтована ти, що плата за користування вагонами нарахована згідно відомостей форми ГУ-46 №№07059153, 07059263, 08059154, 08059264, 08059265, 09059156, 09059155, 09059266, 09059269, 10059273, 10059274, 11059166, 11059282, 12059167, 12059280, 12059164, 10059160, 13059284, 14059288, тому право звернення до суду виникли з часу підписання відповідачем даних відомостей з застереженням. Так, остання відомість плати за користування вагонами з вищенаведених датується 14.05.2020, тобто строк позовної давності для звернення до суду закінчується 15.11.2020. Враховуючи те, що позивач звернувся з даним позовом №НЮС-01/157 лише 15.04.2021, то строк позовної давності позивачем пропущено і наявні підстави для застосування наслідків його пропуску згідно з приписами ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України
Відповідно до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
За змістом ч. 1 ст. 261 названого Кодексу позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Положеннями ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а статті 258 - до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік.
Частиною 3 ст. 925 Цивільного кодексу України, яка є загальною нормою, визначено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Відповідно до ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
За нормами ст. 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.
Вказане положення пов'язує шестимісячний термін для пред'явлення перевізником позову саме з моментом настання події, що є підставою для подання позову.
Визначаючи початок перебігу позовної давності, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.09.2019 у справі №911/341/18, відповідно до якої моментом, з якого розпочинається перебіг позовної давності є день настання події, що стала підставою для подання позову, а саме: день закінчення затримки вагонів (день складання відповідного акта загальної форми про закінчення затримки вагонів), а не день складання кожного окремого акта загальної форми на різні операції, здійснені в межах єдиного періоду часу, протягом якого мала місце затримка вагонів.
У даній справі підставою для подання позову є відповідні події - затримка та неприйняття відповідачем вагонів за наказами №428 від 06.05.2020, №429 від 06.05.2020, №431 від 06.05.2020, №438 від 08.05.2020, №444 від 10.05.2020, про що позивачем складено акти загальної форми ГУ-23а: №42 від 06.05.2020, №40 від 06.05.2020, №11 від 06.05.2020 (про початок затримки), №11 від 06.05.2020 (про кінець затримки), №15 від 06.05.2020, №14 від 06.05.2020, №47 від 06.05.2020, №45 від 08.05.2020, №50 від 10.05.2020, №48 від 11.05.2020. На підставі вказаних актів загальної форми відповідачеві нараховано плату за користування вагонами у розмірі 22 914,00грн.
Отже, строк позовної давності для пред'явлення вимог про стягнення з ПрАТ “Північний ГЗК” плати за користування вагонами у розмірі 22 914,00грн. на підставі зазначених вище актів сплинув 07.11.2020, 09.11.2020 , 11.11.2020 та 12.11.2020 відповідно.
З позовною заявою про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 22 914,00 грн. позивач звернувся до суду 06.05.2021, тобто, з пропуском законодавчо встановленого строку позовної давності, про застосування якої заявлено Відповідачем.
Як вище встановлено судом, позивачем подано клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності для подання даної позовної заяви.
Згідно ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України) якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Обґрунтовуючи подане клопотання, позивач вказує на те, що на період карантину РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" перебуває у стані простою, та на момент подачі позову на підприємстві діяв чотирьох денний робочий тиждень.
Суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 року № 211 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 року № 215), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року на усій території України з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року було встановлено карантин.
У подальшому строк дії карантину продовжувався з 03.04.2020 року до 24.04.2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239), з 24.04.2020 року до 11.05.2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 року № 291), з 11.05.2020 року до 22.05.2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 року № 343), з 22.05.2020 року до 22.06.2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392), з 22.06.2020 року до 31.07.2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року № 500), з 31.07.2020 року до 31.08.2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641), з 31.08.2020 по 31.10.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 року №760), з 31.10.2020 по 19.12.2020
(постанова Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 року №956) з 19.12.2020 по 28.02.2021
(постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236), з 17.02.2021 до 30.04.2021 (постанова Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 року №104). Однак, такі карантинні обмеження не призупинили роботу судів на території України та роботу самого позивача.
На даний час карантинні обмеження також тривають.
Однак, такі карантинні обмеження не призупинили роботу судів на території України та роботу самого позивача.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.02.2021 року по справі №910/18125/19 зазначено, що оголошення карантину внаслідок поширення коронавірусу COVID-19 не зупиняє роботи судів, а правосуддя в Україні здійснюється і в період зазначеного карантину (з дотриманням карантинних обмежень).
Отже, обставини, про які зазначав позивач у клопотанні про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності, не були перешкодою для його звернення з позовом в межах законодавчо встановленого строку, і не приймаються судом як обґрунтовані, оскільки їх наявність не перешкоджала своєчасному пред'явленню позовної заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Отже, оскільки позивач звернувся до господарського суду після спливу позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем до прийняття рішення, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв'язку зі спливом позовної давності.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на Позивача.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05.07.2021
Суддя О.В. Ліпинський