вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"23" червня 2021 р. Cправа № 902/16/18
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Піщанський Райсількомунсервіс", смт Піщанка, Піщанський район, Вінницька область
до: Фізичної особи-підприємця Репецького Дмитра Миколайовича, м.Вінниця
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізичної особи-підприємця Лопатько Владислава Юрійовича, м.Харків
про стягнення 326 263,60 грн
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.
за участю представників сторін:
позивача: Ременяк В.М., Лукавський А.В.
відповідача: Репецький Д.М., Каленяк Е.А.
третьої особи: не з'явився
05.01.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Піщанський Райсількомунсервіс" звернулось з позовом до Фізичної особи-підприємця Репецького Дмитра Миколайовича про стягнення 326 263,60 грн заборгованості з яких 39 789,60 грн за поставку неякісної труби ПНД 50 PN 10*3,7 (100), 193 579,00 грн збитків понесених на виконання робіт для заміни водопровідної мережі, 89 905,00 грн збитків понесених на виконання робіт по ремонту водопровідної мережі, 2 990,00 грн збитків понесених для перевірки зразків труби ПНД 50 PN 10*3,7(100) на відповідність вимогам ДСТУ за договорами поставки товарів б/н від 28.02.2015 р. та б/н від 27.02.2016 р.
Ухвалою суду від 15.01.2018 р. матеріали позовної заяви № 95 від 12.12.2017 р. залишено без руху.
06.02.2018 р. на адресу суду від Товариство з обмеженою відповідальністю "Піщанський Райсількомунсервіс" надійшли письмові пояснення № 15-18 від 30.01.2018 р. щодо усунення недоліків до позовної заяви. Ухвалою суду від 08.02.2018 р. відкрито провадження у справі № 902/16/18. Даною ухвалою вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.03.2018 р. 26.02.2018 р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 22.02.2018 р., в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Додатком до відзиву додано ряд документів.
26.02.2018 р. на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (вх.канц. № 06-52/1807/18 від 26.02.2018 р.), в якому останній просить суд витребувати від позивача проектну та технічну документацію на водопроводи с. Ставки, с. Яворівка та с. Рудницьке, Піщанський район, Вінницька область, а також копії актів введення в експлуатацію та акти перевірок на міцність та герметичність водопроводів.
Також, представником відповідача подано клопотання про залучення третьої особи (вх.канц. № 06-52/1806/18 від 26.02.2018 р.), відповідно до якого просить суд залучити до участі у розгляді в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичну особу-підприємця Лопатько Владислава Юрійовича.
Крім того, представником відповідача подано до суду заяву про застосування строків позовної давності (вх.канц. № 06-52/1808/18 від 26.02.2018 р.), в якій останній просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в зв'язку з пропуском позовної давності.
01.03.2018 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання (вх.канц. № 06-52/1934/18 від 01.03.2018 р.) на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою суду від 01.03.2018 р. відкладено підготовче засідання до 29.03.2018 р.
23.03.2018 р. на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.канц. № 06-52/2600/18 від 23.03.2018 р.), в якості додатків додано ряд додаткових документів.
Також 23.03.2018 р. представником позивача до суду подано клопотання (вх.канц. № 06-52/2602/18 від 23.03.2018 р.) в якому останній просить суд призначити у справі № 902/16/18 судову експертизу.
Крім того 23.03.2018 р. представником позивача подано клопотання (вх.канц. № 06-52/2604/18 від 23.03.2018 р.) в якому останній просить суд викликати та допитати в якості свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
26.03.2018 р. на адресу суду від представника відповідача надійшов лист б/н та без дати (вх.канц. № 06-52/ 2647/18 від 26.03.2018 р.).
29.03.2018 р. через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання б/н від 29.03.2018 р., в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату з метою надання можливості підготувати заперечення на відповідь на відзив позивача.
Ухвалою суду від 29.03.2018 р. відкладено судове засідання до 19.04.2018 р. Також даною ухвалою продовжено строк підготовчого судового засідання передбачений ч. 3 ст. 177 ГПК України.
17.04.2018 р. на адресу суду від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив відповідача б/н від 16.04.2018 р.
19.04.2018 р. на адресу суду від третьої особи Фізичної особи-підприємця Лопатько В.Ю. надійшли письмові пояснення б/н від 16.04.2018 р., в яких останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю та проводити судове засідання за відсутності останнього.
Ухвалою суду від 19.04.2018 р. у справі № 902/16/18 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
12.07.2018 р. на адресу суду від Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист № 2573/18-21 від 03.07.2018 р. з долученими до нього матеріалами справи № 902/1096/16 та повідомленням судового експерта № 2573/18-21 від 03.07.2018 р. про неможливість надання висновку товарознавчої експертизи.
17.07.2018 р. на адресу сторін надіслано лист № 902/16/18/884/18 з проханням терміново надати суду пропозиції щодо проведення експертизи за наданими зразками об'єктів дослідження незалежно та без прив'язки до накладних та надати пропозиції щодо викладення та формулювання питань, які необхідно поставити на розгляд експерту, а також висловитись з приводу експертної установи, якій необхідно доручити проведення судової експертизи.
20.07.2018 р. на адресу суду від представника відповідача надійшов лист (вх.канц. № 02-1-34/5711/18 від 20.07.2018 р.), в якому останній зазначає, що у випадку проведення експертизи без прив'язки до накладних експертний висновок не встановить обставини поставки якісного або неякісного товару по кожному договору поставки, тому такий експертний висновок не буде належним доказом.
Також, 24.07.2018 р. до суду від представника позивача надійшов лист (вх.канц. № 02-1-34/5766/18 від 24.07.2018 р.), в якому останній зазначає, що не заперечує проти проведення судової експертизи без прив'язки до видаткових накладних, а також, не заперечує проти проведення зазначеної експертизи в будь-якій іншій компетентній установі з залученням експертів до компетенції яких входить вирішення поставлених питань та які мають відповідне технічне обладнання для проведення дослідження.
Ухвалою суду від 01.08.2018 р. поновлено провадження у справі № 902/16/18.
Крім того, ухвалою суд від 01.08.2018 р. у справі № 902/16/18 призначено судову експертизу та зупинено провадження. Проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
09.01.2019 р. до суду надійшов лист від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Рувіна О.Г. № 18165/18-34 від 29.12.2018 р., в якому останній просить суд надати письмове погодження на проведення дослідження з запропонованих питань у листі та надати зразки для дослідження.
Також, 09.01.2019 р. до суду від Т.в.о. директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Голікової Т.Д. надійшов лист № 18167/18-54 від 29.12.2018 р. про неможливість надання висновку судової товарознавчої експертизи по справі № 902/16/18. Ухвалою суду від 17.01.2019 р. провадження у справі № 902/16/18 поновлено. Призначено підготовче засідання на 23.01.2019 р.
В судовому засіданні 23.01.2019 р. було оголошено перерву в розгляді справи до 24.01.2019 р.
Ухвалою суду від 24.01.2019 р. призначено у справі № 902/16/18 судову експертизу. Проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03057). Зупинено провадження у справі до отримання висновку судової експертизи.
Указом Президента України від 07.05.2018 р. за № 195/2019 суддю Банаська О.О. призначено на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до ч.9 ст. 32 ГПК України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються на повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше 14-ти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки встановлені Кодексом.
Відповідно до п. 2.3.49. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30 у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015 р. № 25 зі змінами, повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.
Згідно з підпунктом 2.3.50 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30 у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015 р. № 25 зі змінами, винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки), що додається до матеріалів справи.
Електронний примірник такого розпорядження (додаток № 7) вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання.
На підставі вищевикладеного, керуючись п.п. 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 902/16/18.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2019 р. у справі № 902/16/18 визначено головуючого суддю Яремчука Ю.О.
Ухвалою суду від 10.05.2019 р. провадження у справі № 902/16/18 поновлено. Суддею Яремчуком Ю.О. прийнято до провадження справу № 902/16/18. Провадження у справі № 902/16/18 зупинено до отримання висновку судової експертизи.
19.06.2019 р. до суду від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Рувіна О.Г. надійшов лист № 18165/18-34 від 11.06.2019 р. про неможливість надання висновку судової товарознавчої експертизи по справі № 902/16/18.
Ухвалою суду 20.06.2019 р. провадження у справі № 902/16/18 поновлено. Призначено підготовче засідання у справі на 27.06.2019 р.
Ухвалою суду від 27.06.2019 р. підготовче засідання у справі відкладено на 12.08.2019 р.
Ухвалою суду від 12.08.2019 р. призначено у справі № 902/16/18 судову експертизу. Проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03057). Провадження у справі зупинено до отримання висновку судової експертизи.
23.09.2019 р. до суду від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Рувіна О.Г. надійшов лист № 24794/19-34 від 12.09.2019 р. про неможливість надання висновку судової товарознавчої експертизи по справі № 902/16/18.
Ухвалою суду від 23.09.2019 р. провадження у справі № 902/16/18 поновлено. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Призначено підготовче засідання у справі на 16.10.2019 р.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представники позивача, відповідач та представник відповідача. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 23.09.2019 р.
В судовому засіданні представник позивача Лукавський А.В. заявив клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для підготування клопотання про призначення експертизи у справі.
Представник відповідача стосовно даного клопотання поклався на розсуд суду.
Ухвалою суду від 16.10.2019 р. підготовче засідання у справі відкладено на 18.10.2019 р. Встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 18.10.2019 р.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник позивача, відповідач та представник відповідача. Представник третьої особи не з'явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлявся ухвалою суду від 16.10.2019 р.
Розгляд справи здійснюється з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд зауважує, що від представника позивача до канцелярії суду надійшло клопотання (вх. № канц. 02.1-34/8476/29 від 18.10.2019 р.) про призначення судової експертизи у справі.
Суд з'ясував думку відповідача та представника відповідача стосовно даного клопотання.
Представник відповідача стосовно даного клопотання заперечив.
Ухвалою суду від 18.10.2019 р. призначено у справі № 902/16/18 судову експертизу. Проведення судової експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03057).
17.05.2021 р. до суду надійшли матеріали справи № 902/16/18 разом з висновком експерта від 05.05.2021р №31493/19-34/5100/20-54/14013-14021/21-34.
Ухвалою суду від 18.05.2021 р. провадження у справі № 902/16/18 поновлено. Підготовче засідання у справі призначено на 31.05.2021 р.
Ухвалою суду від 31.05.2021 р. повідомити учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 23.06.2021 р.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений належним чином 31.05.2021 р.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд встановив.
Позовні вимоги позивача мотивовано наступним: 28.02.2015 р. та 27.02.2016 р. між фізичною особою - підприємцем Репецьким Дмитром Миколайовичем (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Піщанський Райсількомінсервіс (Покупець) було укладено договори поставки товарів.
У відповідності до умов укладених договорів, а саме п.п.1.1. договору ФОП Репецький Д.М. (Постачальник) зобов'язується, згідно попереднього замовлення, узгодженому з Покупцем, передати у встановлений строк товар у власність Покупця, а останній зобов'язаний прийняти товар і сплатити за нього певну суму, що дорівнює сумі вказаній у накладних на поставлений товар.
Поставка товару здійснюється на підставі Замовлень, що подаються Покупцем (п.3.1 Договору). Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем, згідно з підписаним Сторонами накладними документами.
Згідно Розділу 5, п. 5.1,5.2,5.3 договору якість товарів, що поставляються, повинні відповідати стандартам,технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до якості, або зразкам (Еталонам).Номери та індекси стандартів,технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються у товаросупровідних документах до цього Договору. Постачальник повинен засвідчити якість товарів,що поставляються,належним товаросупровідним документом,який передається разом з товаром Покупцеві. Пунктом 5,4 Договору визначено,то в разі поставки товарів більш низької якості,ніж вимагається стандартом,технічними умовами чи зразками Еталоном), Покупець має право відмовитись від прийняття і оплати товарів,а якщо товар уже оплачено Покупцем-вимагати повернення сплаченої суми.
Ціна за товар зазначається у прас - листі,специфікаціях,податкових документах, рахунках - фактурах,які є невід'ємною частиною Договору. Роділ 9, п. 9.1,9.2,9,7 визначає,що в разі порушення даного Договору Сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України. При невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання однією із Сторін,винна Сторона повинна відшкодувати завдані цим збитки. При порушенні Постачальником умов цього договору, Постачальник несе відповідальність у відповідності до Закону України Про захист прав споживачів"
17.06.2015 р. після попереднього замовлення Покупцем - ТОВ "Піщанський Расількомунсервіс", Постачальником - ФОП Репецький Д.М., згідно видаткової накладної № ДО-0000068 було передано у власність Покупця асортимент вказаного в товару, в тому числі труби ПНД 50 PN 10*3,7(100), в кількості 1100 метрів на суму 22193,60 грн, в свою чергу Покупець прийняв товар та сплатив за нього суму вказану в накладній.
05.03.2016 р. після попереднього замовлення Покупцем- ТОВ "Піщанський Райсількомунсервіс",Постачальником- ФОП Репецький Д.М., згідно видаткової накладної № ДО-0000020 було передано у власність Покупця асортимент вказаного в товару, в тому числі труби ПНД 50 PN 10*3,7(100), в кількості 400 метрів на суму 8 476,00 грн в свою чергу Покупець прийняв товар та сплатив за нього суму вказану в накладній.
10.09.2016 року після попереднього замовлення Покупцем- ТОВ "Піщанський Райсількомунсервіс",Постачальиком- ФОП Репецький Д.М., згідно видаткової накладної № ДО-000098 було передано у власність Покупця асортимент вказаного в товару, в тому числі труби ПНД 50 PN 10*3,7(100), в кількості 400 метрів на суму 9 120,00 грн, в свою чергу Покупець прийняв товар та сплатив за нього суму вказану в накладній.
Позивачем в позові та в поясненнях зазначається, що дані труби були використані для прокладення водонапірної мережі в с. Ставки, Яворівка та Рудницьке, Піщанського району для забезпечення їх мешканців питною водою. При цьому позивач вказує, що через водопровід вищезазначених населених пунктів вийшли з ладу через те, що прокладені труби марки ПНД 50 PN 50+3,7 (100) почали давати тріщини та протікати, внаслідок чого позивачем було здійснено ремонт труб вартістю 89 905,00 грн, роботи по заміні водопровідної мережі склали 193 579,00 грн, окрім того останній звернувся до органу сертифікації ТОВ «Центрсепротепломережа» для проведення перевірки якості поставлених труб, за проведення перевірки витрати позивача склали 2 990,00 грн.
З врахуванням викладеного позивач вважає, що йому було нанесено збитки в розмірі 326 263,60 грн, в тому числі суму 39 789,60 грн сплата коштів за поставку неякісної туби, що є предметом позову, ремонт труб вартістю 89 905,00 грн, роботи по заміні водопровідної мережі склали 193 579,00 грн, витрати позивача за перевірку якості труб 2 990,00 грн, що і стало підставою позову.
Суть заперечень відповідача викладена у відзиві на позовну заяву ( вх. № канц. 06-52/18-05/18 від 26.02.2018 р.), в якому останній вказує, що на виконання умов укладених договорів відповідачем (Постачальником було поставлено позивачу (замовнику) товар передбачений умовами договору, а саме згідно видаткової накладної № ДО-000098 було передано у власність Покупця асортимент вказаного товару, в тому числі труби ПНД 50 PN 10*3,7(100), в кількості 400 метрів на суму 9 120,00 грн. При цьому, позивач вказує, що Покупець прийняв товар та сплатив за нього суму вказану в накладних без зауважень. Крім того зазначає, що позивач прийняв даний товар, всі необхідні дозвільні документи, сертифікати якості були надані позивачу та протягом двох років він не пред'являв жодних претензій стосовно якості та асортименту товару, не вимагав будь - яких інших документів щодо підтвердження якості товару. Крім того позивачем вказується, що претензії щодо якості труб позивачем виставлено після спливу строку встановленого Законом. Окрім того зазначається, що позивачем не надано жодних доказів того, що будування водонапірної мережі у вказаних населених пунктах проводилось з використанням труб придбаних у відповідача. Крім того позивачем ставиться під сумнів , що Позивачем під час монтажу водопроводів та їх подальшої експлуатації дотримано всіх технічних та будівельних норм щодо порядку їх встановлення.
У відповіді на відзив (вх. № канц. № 06-52/2600/18 від 23.03.2016 р.) позивачем заперечуються доводи відповідача викладені у відзиві в якій зазначається, що в сертифікатах та супроводжуючих документах не зазначено дату виготовлення товару, тому заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає. Окрім того зазначає, що про неякісну поставку товару позивачем було повідомлено поставника ФОП Репецького, оскільки жодної реакції на заяви позивача відповідач не надавав, позивачем було самостійно відібрано зразки труб, які було направлено на дослідження до випробувальної лабораторії "ЦСТМ" котра має акредитацію НААУ № 2Н1064 на проведення дослідження поліетиленових труб. Отримавши висновок лабораторії 30.05.2017 р., ТОВ "Піщанський Райсількомунсервіс" направлено претензію, яку залишено без задоволення, що і в свою чергу слугувало підставою позову.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору поставки № б/н від 28.02.2015 р., а причиною спору є виявлена покупцем невідповідність якості поставленої продукції.
Стаття 673 Цивільного кодексу України встановлює, що:
1. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
2. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
3. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.
4. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.
За приписами статті 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.
Стаття 678 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки передання товару неналежної якості. Так, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Відповідно до частини 1 статті 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.
Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частини 2 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки кредитору, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Отже, виходячи з системного аналізу правових норм, збитки як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов'язання. Таким чином, необхідною умовою стягнення збитків є по-перше, наявність протиправного діяння (дії чи бездіяльності), наявність збитків (документально доведеного їх розміру) та наявність причинного зв'язку між збитками і їх розміром, що виникли у кредитора, та порушенням зобов'язання, де збитки є наслідком, а невиконання зобов'язання причиною.
Наявність сукупності всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
При цьому, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача. Наявність причинного зв'язку є обов'язковою умовою відповідальності у вигляді відшкодування збитків та виражається в тому, що шкода виступає об'єктивним невідворотним наслідком поведінки тієї особи, яка заподіяла шкоду.
Позивач твердить, що протиправним діянням відповідача (порушенням його господарського зобов'язання) є факт поставки неякісної продукції, яка не могла бути використана для мети, з якою вона була придбана, а саме у відповідності до умов договору поставки та видаткових накладних від 17.06.2015 р. за № ДО-0000068, від 05.03.2016 р. № ДО-0000020, від 10.09.2016 р. № ДО-000098 відповідачем ФОП Репецьким було поставлено позивачу ТОВ «Піщанський Райсількомунсервіс» труби ПНД 50 PN 10*3,7 (100) в кількості 1900 метрів, на загальну суму 39 789,60 грн.
За твердженням позивача дані труби були використані для прокладення водонапірної мережі в с. Ставки, Яворівка та Рудницьке, Піщанського району для забезпечення їх мешканців питною водою. При цьому позивач вказує, що через водопровід вищезазначених населених пунктів вийшли з ладу через те, що прокладені труби марки ПНД 50 PN 50+3,7 (100) почали давати тріщини та протікати, внаслідок чого позивачем було здійснено ремонт труб вартістю 89 905,00 грн, роботи по заміні водопровідної мережі склали 193 579,00 грн, окрім того останній звернувся до органу сертифікації ТОВ «Центрсепротепломережа» для проведення перевірки якості поставлених труб, за проведення перевірки витрати позивача склали 2 990,00 грн.
З врахуванням викладеного позивач вважає, що йому було нанесено збитки в розмірі 326 263,60 грн, в тому числі суму 39 789,60 грн сплата коштів за поставку неякісної туби, що є предметом позову, ремонт труб вартістю 89 905,00 грн, роботи по заміні водопровідної мережі склали 193 579,00 грн, витрати позивача за перевірку якості труб 2 990,00 грн.
Як зазначалось вище судом, відповідач заперечує проти тверджень позивача. Зазначає про поставку товару труби ПНД 50 PN 10*3,7 (100) в кількості 1900 метрів належної якості.
З метою усунення суперечностей між поданими позивачем та відповідачем доказами, які містять протилежні висновки щодо якості спірного товару, та для достовірного встановлення факту порушення відповідачем зобов'язання, яке полягало у поставці позивачу якісного товару, придатного для мети, з якою він був придбаний, що у даному випадку потребує спеціальних знань, судом була призначена судова експертиза.
У відповідності до ухвали Господарського суду Вінницької області від 18.10.2019 р. проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03057). На розгляд судової експертизи поставлено наступні питання:1. Чи відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-151:2008 труби для подачі холодної води з поліетилену типу ПЕ 80 (ПНД 50) поставлені ФОП Репецьким Дмитром Миколайовичем до ТОВ "Піщанський райсількомунсервіс" за видатковими накладними від 17.06.2015 р., 05.03.2016 р.? 2. Чи відповідають маркувальні дані труб поставлених ФОП Репецький Д.М. ПНД 50PN10*37(100) дійсним товарним характеристикам товару по кожній накладній: - № ДО-0000068 від 17.06.2015 р.; - № ДО-0000020 від 05.03.2016 р.,- а у випадку неможливості ідентифікації поставленого товару з прив'язкою до видаткових накладних надати висновок без такої прив'язки. 3. Дослідити якість та відповідність вимогам стандартів труб поставлених ФОП Репецький Д.М. ПНД 50PN 10*37(100) по кожній накладній: - № ДО-0000068 від 17.06.2015 р.; - № ДО-0000020 від 05.03.2016 р., - а у випадку неможливості ідентифікації поставленого товару з прив'язкою до видаткових накладних надати висновок без такої прив'язки. 4. Які дефекти мають труби поставлені ФОП Репецький Д.М. ПНД 50PN 10*37(100), чи є ці дефекти істотними, чи можлива реалізація та експлуатація товару за його призначенням відповідно до маркування за наявності виявлених дефектів по кожній накладній: - № ДО-0000068 від 17.06.2015 р.; - № ДО-0000020 від 05.03.2016 р. - а у випадку неможливості ідентифікації поставленого товару з прив'язкою до видаткових накладних надати висновок без такої прив'язки. 5. У випадку виявлення якісних змін труб ПНД 50PN 10*37(100) визначити причини які призвели до якісних змін товарної продукції (мають виробничий характер, виникли при транспортуванні, зберіганні, у процесі експлуатації) по кожній накладній: - № ДО-0000068 від 17.06.2015 р.; - № ДО-0000020 від 05.03.2016 р., - а у випадку неможливості ідентифікації поставленого товару з прив'язкою до видаткових накладних надати висновок без такої прив'язки. 6. Чи можливо, за технічними показниками (тиск, рельєф тощо) використовувати труби марки ПНД 50PN 10*37(100) на тих ділянках водопроводу де вони використовувалися та вийшли з ладу.
Висновком експертів № 31493/19-34/5100/20-54/14013-14021/20-34 від 05.05.2021 р. за результатами проведення комплексної судової експертизи у господарській справі № 902/16/18 складеним судовими експертами Тетяною Кот та Береговим Сергієм, встановлено, по 1,3,5 питанню що надані на дослідження 10 фрагментів труб для подачі холодної води за якісним хімічним складом відповідають ДСТУ Б В.2.7-151:2008 «Труби поліетиленові для подачі холодної води. Технічні умови».За визначеними характеристиками (зовнішній вигляд поверхні) надані фрагменти труб не відповідають ДСТУ Б В.2.7-151:2008 «Труби поліетиленові для подачі холодної води. Технічні умови», оскільки в п. 5.3.1 зазначено, що «Труби повинні мати гладкі зовнішню і внутрішню поверхні. На зовнішній, внутрішній та торцевій поверхнях труб не допускаються пузирі, подряпини, тріщини, раковини, сторонні включення, видимі без збільшувальних приладів», а на наданих на дослідження фрагментах труб неозброєним оком помітні значні пошкодження у вигляді чисельних подряпин, напливів матеріалу поверхні, деформації торцевих поверхонь, заглибин поверхні, та тріщин на деяких фрагментах, тощо. Провести інші дослідження (фізико-механічні) наданих об'єктів з метою встановлення відповідності фактичних показників вимогам, що наведені у наданій документації, не виявилось можливим у зв'язку з відсутністю технічної можливості проведення таких випробувань (про що було повідомлено Виявлені на наданих фрагментах труб дефекти могли внаслідок тривалої або неналежної експлуатації труб. Фрагменти яких надані на дослідження, про що свідчить їх забруднення сторонніми нашаруваннями за виглядом піску ґрунту.
Стосовно 2 та 6 питань поставлених на експертизу судові експерти дійшли висновку про неможливість надання відповіді на них, оскільки відповідно до проведеного зовнішнього огляду на об'єктах дослідження не виявлення маркувальних даних, які б дали змогу ідентифікувати та надати об'єктивну інформацію про технічні характеристики, дату виготовлення та інші відомості необхідні для надання обґрунтованої відповіді на питання № 2. Відповісти на питання "Чи відповідають маркувальні дані труб поставлених ФОП Репецький Д.М. ПНД 50PN10*37(100) дійсним товарним характеристикам товару по кожній накладній: - № ДО-0000068 від 17.06.2015 р.; - ДО-000020 від 05.03.2016 р., а у випадку неможливості ідентифікації поставленого товару з прив'язкою до видаткових накладних надати висновок без такої прив'язки" не виявляється за можливе. Враховуючи відповіді на питання 1-5, відповісти на питання № 6 "Чи можливо, за технічними показниками (тиск, рельєф іт.ін.) використовувати труби марки ПНД 50 PN 10*37(100) на тих ділянках водопроводу де вони використовувались та вийшли з ладу" не виявилось за можливе.
Відповідно до положень ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 98 ГПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Тобто, висновок експертизи є одним із доказів на підставі якого суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи і який оцінюється судом разом із іншими доказами за загальними правилами, однак висновок експертизи є докладним описом досліджень проведених експертом (фахівцем) в певній сфері знань з питань, які не можуть бути досліджені в межах судового засідання складом суду.
За змістом ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Оскільки висновок експерта відповідає вимогам статей 98, 101 ГПК України, то приймається судом як належний та допустимий доказ у справі.
З огляду на викладене, факт поставки товару неналежної якості (протиправне діяння відповідача) позивачем не доведено, що виключає застосування до відповідача такого заходу відповідальності за порушення господарського зобов'язання, як відшкодування збитків.
Оскільки у суду відсутні достатні підстави твердити про протиправне діяння відповідача щодо поставки неякісної продукції, відповідно і причино-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завданою шкодою також відсутній.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Слід звернути увагу, що при прийнятті рішення суд керувався таким.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що законним є рішення, ухвалене господарським судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Згідно із ч.4 ст.4 ГПК України суд, зокрема, застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як визначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України", яке 10.05.2011 року набрало статусу остаточного, одним із критеріїв обґрунтованості судового рішення є те, щоб продемонструвати сторонами, що вони почуті.
В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 року та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998).
Таким чином, рішення господарського суду відповідає завданням господарського судочинства, що цілком узгоджується із положеннями ст.2 та ч. 3 ст.236 ГПК України.
Щодо розподілу судових витрат, то в силу положень ст.129 ГПК України у зв'язку із відмовою в позові, витрати зі сплати судового збору покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України,
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 05 липня 2021 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи.
2 - позивачу (вул. Коцюбинського, 36 Б, смт Піщанка, Піщанський район, Вінницька область, 24700)
3 - відповідачу (вул. Тухачевського, 3А, м. Вінниця, 21000)
4 - третій особі ФОП Лопатьку В.Ю. ( АДРЕСА_1