30.06.2021 м. Дніпро Справа № 904/1143/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2021 у справі №904/1143/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронінвест-К", Житомирська область, м. Коростень
до боржника - Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про визнання банкрутом,
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2021 у справі №904/1143/21 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод", визнані грошові вимоги ТОВ "Айронінвест-К" у розмірі 905 221,57 грн. - 4 черга задоволення; 76 700,00 грн. - 1 черга задоволення. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ткаченка Д.В.
Постановляючи ухвалу про відкриття процедури банкрутства боржника, суд встановив наявність підтверджених кредиторських вимог ТОВ "Айронінвест-К" до боржника, що визнані боржником у відзиві, та які складаються з:
- 3 000 000,00 грн. - вимоги за договором №1 про надання поворотної фінансової допомоги від 25.01.2021;
- 3 654 084,41 грн. - вимоги за договором №1 від 27.01.2021 про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу майнових прав) за договором №Д25-22 від 01.09.2020;
- 905 221,57 грн. - вимоги за договором від 19.01.2021 про відступлення права вимоги за договором поставки №02/09/19-3 від 02.09.2019.
Щодо вимог ініціюючого кредитора за договором про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 25.01.2021, за договором №1 від 27.01.2021 про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу майнових прав) за договором №Д25-22 від 01.09.2020, то місцевий господарський суд визнав їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки заявлені вимоги виникли після 12.03.2020 - в період встановлення карантинних обмежень.
Враховуючи встановлені обставини, господарський суд дійшов висновку про наявність ознак неплатоспроможності боржника та підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постановлену 04.03.2021 ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод".
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на таке:
- оскаржувана ухвала є судовим рішенням, яким вирішені питання, у т.ч. про права та інтереси скаржника, що надає право конкурсному кредитору заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у розумінні ч. 1 ст. 254 ГПК України;
- договір про відступлення права вимоги за договором поставки від 02.09.2019 укладено 19.01.2021, що свідчить про набуття ініціюючим кредитором вимог до боржника після 12.03.2020;
- визнана сума кредиторських вимог 905 221,57 грн. суперечить п. 12 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, оскільки включає заборгованість за поставлений товар на користь боржника у період 17.09.2019 - 31.12.2020, тобто за межами 12.03.2020;
- наявні ознаки фіктивного банкрутства, зокрема, наявний рух коштів по рахунках боржника, боржником виконуються вимоги кредиторів, а також наявні контракти на підрядні роботи, кошти від яких проходять через пов'язані фірми.
У відзивах на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Ткаченко Д.В. та ТОВ «Айронінвест-К» просять закрити апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 , оскільки скаржник не набув статусу учасника провадження у справі про банкрутство боржника. За аналогічних підстав ПрАТ «Коростенський машинобудівний завод» просить залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2021 у справі №904/1143/21; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 02.06.2021 о 15:30 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2021 повідомлено учасників провадження у справі, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 30.06.2021 о 14:30 год.
30.06.2021 у судовому засіданні представники скаржника, ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" і арбітражний керуючий Ткаченко Д.В. надали пояснення у справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.
Від ТОВ "Айронінвест-К" надійшло до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ним ухвали, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційне провадження у справі слід закрити з таких підстав.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК та Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов'язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов'язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб'єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов'язку стосовно однієї із сторін спору.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братись до уваги.
Враховуючи, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватись прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братись до уваги.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі №910/16430/14 та від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржником оскаржується ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" за заявою ТОВ "Айронінвест-К".
Згідно зі ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Основним нормативним актом є ГПК України, який визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства, що є усталеною практикою під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14.
Склад учасників у справі про банкрутство та їх термінологічне визначення наведено у статті 1 КУзПБ.
Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ, учасники у справі про банкрутство - це сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ.
Нормами статті 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
У питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, та зазначає таке.
Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, у т.ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.
Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №913/444/18).
За положеннями частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як учасника провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
Отже, лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 ГПК України) (п. 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
Враховуючи термінологічне визначення значення "кредитор", наведене у абзаці 10 частини першої статті 1 КУзПБ, порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який визначений у статті 45 КУзПБ, можливо дійти висновку, що кредитори (в розумінні абзацу десятого частини першої статті 1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про банкрутство), з моменту подання заяви, передбаченої абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ, можуть скористатись правами, передбаченими абзацом першим частини шостої названої статті, та правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (частина перша статті 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (п. 56.20 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
Аналізуючи вищевикладене правове підґрунтя, з метою вирішення питання щодо процесуальної дієздатності скаржника у цій справі, зокрема в частині його можливості оскарження судового рішення від 04.03.2021 у справі, апеляційний господарський суд встановив, що ухвалою місцевого господарського суду від 07.04.2021 прийняті до розгляду грошові вимоги фізичної особи ОСОБА_1 до боржника та призначено судове засідання з розгляду заяви на 29.04.2021. Водночас, апеляційна скарга на ухвалу суду підписана скаржником 18.03.2021.
Отже, ОСОБА_1 не подав заяви з вимогами до боржника на момент постановлення оскаржуваної ухвали, судова колегія при цьому констатує, що скаржником питання очевидності чи безумовності правового зв'язку з учасниками справи чи з ухвалою суду першої інстанції не викладено і не підтверджено жодними доказами (даними).
Враховуючи наведене та встановлену відсутність дотримання скаржником сукупності дій, встановлених КузПБ (пред'явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв'язку з позовною давністю тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство, проте чого не мало місця у цій справі на момент звернення ОСОБА_1 з вимогою про скасування ухвали суду від 04.03.2021.
Скаржник не підтвердив належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, що оскаржувана ухвала стосується прав, інтересів або обов'язків його як учасника у справі про банкрутство.
Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Слід також зазначити, що судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братись до уваги.
Вказана правова позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018 у справі №911/2635/17.
З огляду на вищевикладене, скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено належними та допустимими доказами, а з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваною ухвалою вирішено питання про його права та обов'язки.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 позбавлений права на апеляційне оскарження ухвали від 04.03.2021 у даній справі, не довівши порушення його прав та обов'язків постановленою ухвалою.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Згідно з ч. 2 наведеної статті про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
За викладених вище обставин, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2021 у справі №904/1143/21 слід закрити, оскільки його права оскаржуваною ухвалою не порушені та рішення стосовно його прав та обов'язків судом не приймалось, що свідчить про відсутність у ОСОБА_1 процесуального права на апеляційне оскарження ухвали у справі про банкрутство ПрАТ «Коростенський машинобудівний завод».
Керуючись ст.ст. 234, 235, 264 ГПК України, суд, -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2021 у справі №904/1143/21 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 КУзПБ.
Повний текст ухвали складено 05.07.2021
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков