проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"05" липня 2021 р. Справа № 917/304/21
Суддя Ільїн О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. №1921П/1) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07 червня 2021 року (повний текст складено 09.06.21, суддя Тимощенко О.М.) у справі №917/304/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант", м. Полтава
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя ЛМН", м. Полтава;
2. Державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода Костянтина Вікторовича, вул. Покровська, 14, м. Решетилівка, Полтавська область
про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07 червня 2021 року у справі №917/304/21 у задоволенні клопотань позивача про забезпечення доказів, залучення співвідповідача ТОВ Фінансова компанія "Стокс" та залучення в якості третьої особи ДП ВО "Знамя" - відмовлено. Клопотання позивача про витребування доказів та про залучення в якості відповідача ДП ВО "Знамя" залишено без розгляду. Призначено підготовче засідання на 29.07.2021 року на 11:00 год.
ТОВ "Будівельно-монтажна компанія "Атлант" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ «БМК «Атлант» про забезпечення доказів. Постановити нову ухвалу, якою заяву про вжиття заходів забезпечення доказів задовольнити у повному обсязі та витребувати інформацію та документи (наведені у резолютивній частині скарги), на які позивач посилається та обґрунтовує свої вимоги.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” визначені розміри ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.
Розмір ставок судового збору встановлений статтею 4 Закону України “Про судовий збір”.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначені вимоги процесуального закону заявником не виконані, до матеріалів справи доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги не додано.
Натомість, апелянт зазначає, що оскільки Законом України «Про судовий збір» визначені лише ставки судового збору за подання заяви про забезпечення доказів відповідно при зверненні до суду загальної юрисдикції та до адміністративного суду, однак, законодавцем не передбачена ставка судового збору за подання заяви про забезпечення доказів до господарського суду, він не повинен платити судовий збір в такому випадку. У зв'язку з чим, за оскарження ухвали суду про відмову у забезпеченні доказів, до матеріалів справи доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги не додав.
Спростовуючи позицію апелянта, апеляційний суд керується позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, який, розглядаючи відповідне питання у справі №915/955/15, зазначив, що п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду, у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Дана правова позиція Великої Палати Верховного Суду обґрунтована тим, що підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку, при апеляційному оскарженні ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні доказів, має бути сплачений судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», про що також зазначено у ч. 3 ст. 111 ГПК України.
При цьому, несплата судового збору має наслідком залишення апеляційної або касаційної скарги без руху.
Наведені апелянтом обставини не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.
За статтею 129 Конституції України господарські суди, здійснюючи свої конституційні обов'язки, повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною шостою статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем, визначеним в порядку частини першої статті 260 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, відсутність доказів сплати судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір” розмірі, унеможливлює суд відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «БМК «Атлант» у справі, ці обставини є підставою для залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
За приписами частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо заявником не будуть усунуті недоліки в строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута заявникові.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 123, 174, 234, 254, 255, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України та Законом України “Про судовий збір”, суддя - доповідач,
1. Апеляційну скаргу залишити без руху.
2. ТОВ «БМК «Атлант» усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Повідомити апелянта, що заява і докази на підтвердження факту усунення недоліків повинні надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.
4. Роз'яснити заявнику, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Ільїн О.В.