проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"29" червня 2021 р. Справа № 905/1583/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Ільїн О.В. ,
при секретарі судового засіданні Ярош В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача, Коваленко С.В., адвокат,
від відповідача, не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за вх. №495 Д/1 на рішення Господарського суду Донецької області від "28" грудня 2020 р. (повний текст складено 11.01.21, суддя Харакоз К.С.) у справі № 905/1583/20
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ,
до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Краматорськ, Донецька область,
про стягнення заборгованості в сумі 18 045 795, 93 грн
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м. Краматорськ, Донецька область, про стягнення заборгованості в сумі 18 045 795,93 грн., у тому числі пені у сумі 10 317 044,81 грн.; 3% річних у сумі 3 007 146,79 грн.; інфляційні витрати у сумі 4 721 604,33 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1583/20. Справу №905/1583/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Донецької області по справі № 905/1583/20 від 28.12.2020 р. позовні вимоги задоволено частково в сумі 7 312 255,26 грн.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул.Південна, б.1; код ЄДРПОУ 03361075) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул.Б.Хмельницького, б.6; код ЄДРПОУ 20077720) 3 % річних в сумі 3 007 146,79 грн., інфляційні в сумі 4 305 108,47 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 109 683,83 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог в частині їх задоволення.
Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Крім того, просить призначити по справі судову експертизу.
Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається, що судом першої інстанції не правомірно було застосовано до спірних правовідносин. Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу на якого покладено спеціальні обов'язки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 217 (далі Порядок № 217). Вважає, що судом першої інстанції не було враховано та обставина, що порушення виконання грошового зобов'язанні відбулося не з вини відповідача.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.02.2021 визначено наступний склад колегії суддів : головуючий суддя Склярук О.І., суддя Дучал Н.М., суддя Гетьман Р.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 апеляційна скарга відповідача залишена без руху з підстав, висвітлених в ухвалі суду.
09.02.2021 від позивача по справі надійшли заперечення про відкриття апеляційного провадження.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду від відповідача по справі надійшли доповнення до апеляційної скарги та клопотання стосовно приєднання додаткових документів на виконання вимог попередньої ухвали, якими були усунуті встановлені раніше недоліки.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на рішення господарського суду Донецької області від 28.12.2020 по справі № 905/1583/20 та встановлено учасникам справи строк до 12.04.2021 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 р. розгляд справи призначено на 18.05.2021 р.
У зв'язку з перебуванням на день розгляду справи у відпустці судді Гетьмана Р.А., судді Дучал Н.М., які входили до складу колегії суддів на підставі розпорядження керівника апарату суду від 17.05.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за наслідками якого визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В., суддя Ільїн О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 задоволено клопотання представника Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про участь у судовому засіданні, призначеному на 18.05.2021 в режимі відеоконференції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 03.06.2021 р.
У зв'язку з перебуванням на день розгляду справи судді Россолова В.В., який входить до складу колегії суддів на підставі розпорядження керівника апарату суду від 02.06.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за наслідками якого визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І.. суддя Гетьман Р.А., суддя Ільїн О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва до 29.06.2021 р. Цією ж ухвалою було відмовлено відповідачу у задоволенні його клопотання про призначення по справі судової економічної експертизи з підстав, викладених в ухвалі суду.
29.06.2021 від відповідача по справі засобами електронного зв'язку на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з неможливістю її розгляду до часу набрання чинності рішення у тісно пов'язаній з нею іншою справою № 910/369/21, яка перебуває на розгляді у господарському суді м.Київа.
Як вбачається з доданої до клопотання копії ухвали господарського суду міста Києва від 14.01.2021 по справі № 910/369/21 у зазначеному суді перебуває на розгляді позов Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання протиправними дії Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з повернення Публічному акціонерному товариству «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» коригувальних актів листом за вих. № 23-3640/1.8-20 від 11.12.2020 та зобов'язання визнати переплату у сумі 861 567 161,47 грн за договорами купівлі-продажу природного газу № 13-380-Н від 24.01.2013. № 16-109-Н від 30.12.2015, №16-407-Н від 22.08.2016, № 17-206-Н від 12.04.2017, № 17-406-Н від 03.10.2017 , №18-306-Н від 03.10.2018, №18-506-Н від 06.11.2018 та оформити первинні документи на підтвердження їх визнання.
Розглядаючи зазначене клопотання судова колегія бере до уваги наступне.
Як вбачається з тексту апеляційної скарги, відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції у частині стягнення з нього трьох відсотків річних та інфляційних за порушення умов договору.
В якості підстави для скасування, апелянт зазначає на не врахування судом першої інстанції тієї обставини, що частина заборгованості була сплачена за допомогою рахунку зі спеціальним режимом використання на суму 110 386 625,70 грн, а частина заборгованості у розмірі 5 749 731,84 грн сплачена на підставі Порядку, передбаченого Постановою КМУ № 256., що на думку апелянта унеможливлює застосування ст. 625 ЦК України.
Тобто, предметом дослідження по цій справі є наявність або відсутність підстав для застосування ст. 625 Цивільного кодексу України, правильність нарахування трьох відсотків річних та інфляційних на суму основної заборгованості та правильність застосування до спірних правовідносин приписів порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальниками природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки (Порядок № 217).
Крім того, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 р. зупинене провадження у справі №910/369/21 до вирішення Східним апеляційним господарський судом апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 21.12.2020 у справі №905/1855/20.
З огляду на наведене, судова колегія відмовила у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Відповідно до приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. (ч.1 ст.270 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі (суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, пояснення представників сторін, які приймали участь у судових засіданнях, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на нижче викладене.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.
03.10.2018р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Публічним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (покупець) був підписаний договір №18-306-Н постачання природного газу, за приписами п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2018 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору №18-306-Н від 03.10.2018р. газ, що передається за цим договором використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.
За умовами п. 2.1 укладеного сторонами правочину продавець передає покупцеві з 01.10.2018 по 17.10.2018 природний газ обсягом до 18000,00 тис.куб.м.
Додатковою угодою №1 від 23.10.2018 року до договору №18-306-Н від 03.10.2018р. п. 2.1 Договору викладено у наступній редакції: «продавець передає покупцеві з 01.10.2018 по 26.10.2018 природний газ обсягом до 20000,00 тис.куб.м.».
Додатковою угодою №2 від 25.10.2018 року до договору №18-306-Н від 03.10.2018р. п. 2.1 Договору викладено у наступній редакції: «продавець передає покупцеві з 01.10.2018 по 31.10.2018 природний газ обсягом до 20500,00 тис.куб.м.».
За змістом п. 3.1 Договору Продавець передає покупцеві природний газ у віртуальній точці газотранспортної системі, в якій здійснюється передача природного газу.
Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у віртуальній точці газотранспортної системі, в якій здійснюється передача природного газу. Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
За змістом п. 5.1. Договору, на дату підписання цього договору ціна па природний газ становить 4942.00 грн за 1000 куб.м, крім того податок па додану вартість - 20%. Всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу - 5930,40 грн. з ПДВ (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять гривень 40 коп.).
Згідно п 6.1. Договору, оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року №256 і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, відписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
У разі не надання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (дев'яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надав продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватися в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту але з такими особливостями. З дня надання продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, має бути здійснений до закінчення 90 (дев'яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу.
Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою передбаченою Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256 і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.
Сторони погодили, що підписання покупцем актів звіряння розрахунків, передбачених в абзаці четвертому цього пункту та/або будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256. не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.
За змістом п. 6.2. Договору, оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця па поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця згідно з нормативами розподілу коштів, розрахованих до нормативно-правових актів України.
Відповідно до п. 6.3. Договору, за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.
У платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату нього підписання та призначення платежу.
Кошти, які надійшли від покупця, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.
Згідно п 6.4. Договору, за наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного покупцем:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання;
2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;
3) у третю чергу погашається основна сума заборгованості.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п.8.1 Договору).
Відповідно до розділу 11 договору №18-306-Н від 03.10.2018р. він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині продажу газу до 31.10.2018 (включно) (згідно Додаткової угоди №2 від 25.10.2018 року до договору №18-306-Н від 03.10.2018р.), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Як свідчать матеріали справи, на підставі договору №18-306-Н від 03.10.2018р. позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі природного газу б/н від 31.10.2018р. на суму 116 136 357,54 грн.
Як зазначає позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті отриманого товару у повному обсязі виконав з порушенням передбаченого договором строку, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заявлено вимоги про стягнення пені у сумі 10 317 044,81 грн. за період з 27.11.2018 по 26.05.2019, 3% річних у сумі 3 007 146,79 грн. за період з 27.11.2018 по 11.11.2019, інфляційні втрати у сумі 4 721 604,33грн. за період з грудня 2018 по жовтень 2019 (включно).
З матеріалів справи вбачається, що покупцем була проведена оплата по Договору на загальну суму 116 136 357,54 грн. у наступні способи:
- в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №792 від 30.09.2015 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ", постановою Кабінету Міністрів України № 296 від 26.04.2017 "Про Деякі питання розрахунків за спожитий природний газ" шляхом перерахування коштів з відкритого у повноважному банку рахунку зі спеціальним режимом використання відповідно до затвердженого алгоритму на суму 110 386 625,70 грн.;
- згідно з вимогами постанови КМУ від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", зі змінами на суму 5 749 731,84 грн.,
Зазначене підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с. 84-139, 150, 152, 154, 156), довідкою «Операції по підприємству «Донецькоблгаз ПАТ» з 01.10.2018р. по 31.05.2020р.» позивача та не оспорюється відповідачем.
Судом першої інстанції також встановлено, що за товар на суму 116 136 357,54 грн. відповідач повністю розрахувався лише 12.11.2019р.
Таким чином, фактичне перерахування вартості природного газу за поставкою жовтня 2018 року було здійснено відповідачем з порушенням строків, які встановлені договором №18-306-Н від 03.10.2018р у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом якому просив стягнути з відповідача пеню, три відсотка річних та інфляційній.
Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги позивача задоволено частково. Стягнуто три відсотка річних та інфляційні. У стягненні пені відмовлено.
Рішення оскаржується в частині стягнення трьох відсотків річних та збитків від інфляції, які нараховані на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.
Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до приписів ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, на підставі договору №18-306-Н від 03.10.2018р. позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі природного газу б/н від 31.10.2018р. на суму 116 136 357,54 грн.
Відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті отриманого товару у повному обсязі виконав з порушенням передбаченого договором строку, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заявлено вимоги, зокрема, про стягнення 3% річних у сумі 3 007 146,79 грн. за період з 27.11.2018 по 11.11.2019, інфляційні втрати у сумі 4 721 604,33грн. за період з грудня 2018 по жовтень 2019 (включно).
Розглядаючи зазначені позовні вимоги судова колегія враховує наступне.
З матеріалів справи вбачається, що покупцем ( відповідачем по цій справі) була проведена оплата по Договору на загальну суму 116 136 357,54 грн. у наступні способи:
- в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №792 від 30.09.2015 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ", постановою Кабінету Міністрів України № 296 від 26.04.2017 "Про Деякі питання розрахунків за спожитий природний газ" шляхом перерахування коштів з відкритого у повноважному банку рахунку зі спеціальним режимом використання відповідно до затвердженого алгоритму на суму 110 386 625,70 грн.;
- згідно з вимогами постанови КМУ від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", зі змінами на суму 5 749 731,84 грн.,
що підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с. 84-139, 150, 152, 154, 156), довідкою «Операції по підприємству «Донецькоблгаз ПАТ» з 01.10.2018р. по 31.05.2020р.» позивача та не оспорюється відповідачем.
Що стосується твердження заявника апеляційної скарги про безпідставність нарахування трьох відсотків річних та інфляційних на суму заборгованості яка була сплачена за допомогою рахунку зі спеціальним режимом використання на суму 110 386 625,70 грн
Розглядаючи зазначене питання, судова колегія враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена в ухвалі Верховного Суду від 14.01.2021 р. при розгляді справи № 905/1147/18 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення боргу, інфляційних витрат, трьох відсотків річних та пені у загальному розмірі 493 313 871,46 грн
Розглядаючи справу № 905/1147/18 Верховний Суд зазначив, що за змістом Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758, на Відповідача як на постачальника природного газу покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).
Постановою Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 (далі - Постанова №792) затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ (далі - Порядок відкриття (закриття) рахунків), та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ (далі - Порядок проведення розрахунків). При цьому норми цієї постанови не застосовуються до правовідносин, врегульованих Порядком № 256 (пункт 4 Постанови № 792).
За змістом пунктів 1, 2, 3, 5 Порядку відкриття (закриття) рахунків постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу (далі - газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов'язків (далі - оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком.
Газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання для виконання покладених на них спеціальних обов'язків щодо постачання та продажу природного газу.
Газопостачальні підприємства і оптові продавці обумовлюють у відповідному договорі про відкриття банківського рахунка право уповноваженого банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ, без застосування платіжних вимог.
Газопостачальні підприємства укладають у двомісячний строк із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування коштів за спожитий природний газ виключно на такий рахунок. Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.
За змістом пунктів 1, 2, 4 Порядку проведення розрахунків він визначає механізм проведення розрахунків за спожитий природний газ з газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями.
Споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами.
Установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка здійснюють перерахування у повному обсязі коштів за спожитий природний газ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих структурними підрозділами газопостачальних підприємств, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий газопостачальними підприємствами, двічі на день, у визначений час.
При цьому дію пунктів 5 - 8 Порядку проведення розрахунків, які містять положення про застосування затвердженого НКРЕКП алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, було зупинено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 296 "Деякі питання розрахунків за спожитий природний газ".
Аналіз положень Порядку відкриття (закриття) рахунків та Порядку проведення розрахунків, затверджених Постановою № 792 дозволяє дійти висновку, що хоча вказаною Постановою визначено спеціальний механізм проведення розрахунків, який усуває газопостачальні підприємства від розподілу коштів, сплачених споживачами за спожитий ними природний газ на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, однак положення Постанови № 792 не обмежують газопостачальні підприємства у можливості виконати свої обов'язки з оплати отриманого газу за договорами, укладеними з оптовими продавцями, шляхом здійснення розрахунків у інший спосіб, ніж з поточних рахунків із спеціальним режимом використання; не ставлять повноту та своєчасність виконання газопостачальними підприємствами договірних обов'язків з оплати отриманого газу на користь оптових продавців в залежність від оплати газу споживачами; не скасовують і не обмежують відповідальність споживачів перед газопостачальними підприємствами за невиконання обов'язків з оплати за спожитий газ; не змінюють строків здійснення розрахунків за договорами, укладеними між газопостачальними підприємствами та оптовими продавцями.
Отже, положення Постанови № 792 самі по собі не змінюють строків розрахунків за договором від 12.04.2017, не позбавляють Відповідача можливості впливати на їх своєчасність і не виключають застосування до нього відповідальності, передбаченої умовами зазначеного договору та виникнення зобов'язань, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, з оплати боргу з урахуванням 3 % річних та встановленого індексу інфляції.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №904/1210/18.
З огляду на наведену правову позицію, судова колегія приходить до висновку, що здійснення Відповідачем розрахунків з власного рахунку із спеціальним режимом використання із суровим дотримання нормативу розподілу грошових коштів не звільняє його від відповідальності, передбаченої умовами договору , та необхідності виконання зобов'язань, встановлених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України,
Колегія суддів також звертає увагу, що у пункті 6.3 договору від 03.10.2018 р. сторони обумовили, що за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.
Враховуючи вище викладене, доводи заявника апеляційної скарги про безпідставність нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат на суму 110 386 625,70 грн, яка була сплачена за допомогою рахунку зі спеціальним режимом використання, судовою колегією до уваги не приймаються.
Посилання судом першої інстанції при розгляді цієї справи на постанову Кабінету міністрів України № 217 «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на кого покладено спеціальний обов'язок (Порядок № 217)» не впливає на висновок суду щодо обґрунтованості нарахування трьох відсотків річних та інфляційних на суму 110 386 625,70 грн., яка була сплачена за допомогою рахунку зі спеціальним режимом використання.
Що стосується твердження заявника апеляційної скарги про безпідставність нарахування трьох відсотків річних та збитків від інфляції на підставі ст. 625 Цивільного Кодексу України на суму заборгованості у розмірі 5 749 731, 84 грн, яка була сплачена з рахунку відкритому у Державній казначейській службі на підставі Порядку, передбаченого Постановою КМУ № 256.
Розглядаючи зазначене питання, судова колегія враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена в ухвалі Верховного Суду від 14.01.2021 р. при розгляді справи № 905/1147/18 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення боргу, інфляційних витрат, трьох відсотків річних та пені у загальному розмірі 493 313 871,46 грн
Так, Верховний Суд зазначив, що у статті 12 Господарського кодексу України зазначено, що держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є, зокрема, регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.
Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні.
Це регулювання визначено Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (далі - Порядок № 20), який діяв на час укладення договору від 12.04.2017 і втратив чинність з 01.01.2018.
З аналізу змісту Порядку № 20 випливає, що держава взяла на себе бюджетне зобов'язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
Відповідно до п. 6 Порядку № 20 органи Державної казначейської служби України (далі - Казначейство) на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг). Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень (далі - СПР), підписаних усіма учасниками таких розрахунків (пункт 7 Порядку № 20).
Також спільним наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 № 493/688 затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію (далі - Порядок № 493, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає взаємовідносини, зокрема, між органами Казначейства, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, АТ "НАК "Нафтогаз України" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу, що проводяться відповідно до Порядку № 20.
За змістом п. 1.2 Порядку № 493 розрахунки, передбачені в п. 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і СПР, форма яких наведені у додатках 1, 2, 3 до цього Порядку.
Згідно з п. 1.5 Порядку № 493 АТ "НАК "Нафтогаз України" підписує з учасниками розрахунків СПР протягом п'яти робочих днів. Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання СПР виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до Порядку. Останній учасник розрахунків не пізніше наступного дня після підписання СПР повідомляє інших учасників про підписання та направляє їм підписані СПР.
Наведене свідчить про адміністративно-правове регулювання відносин щодо механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема на оплату природного газу.
Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Порядком № 493, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто державою офіційно визнається неможливість підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (залежно від рівня отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).
Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання житлових субсидій на оплату природного газу за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (далі - Порядок №256), згідно з п. 4 якого перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Казначейством згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.
Таким чином, відповідно до Порядків № 20, 256, 493 механізм і строки розрахунків здійснюються наступним чином:
- не пізніше наступного дня після підписання останнім учасником розрахунків спільного протокольного рішення (з присвоєнням номера та дати) усі учасники розрахунків, які підписали спільні протокольні рішення, подають до Казначейства та органів Казначейства, у яких відкрито їх рахунки, платіжні доручення на перерахування коштів відповідно до узгодженого спільного протокольного рішення;
- органи Казначейства протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Казначейської служби;
- отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Казначейства, для здійснення відповідних видатків;
- головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг.
Отже, строки виконання та механізм перерахування коштів за постачання природного газу певним категоріям населення фактично регулюються Порядками №20, 256, 493, а підписання спільних протокольних рішень є елементами процедурного оформлення розрахунків за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету.
При цьому з аналізу вказаних положень убачається, що держава визначила спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, який, по суті, усуває Відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні грошових коштів зі спеціальних рахунків на рахунки Позивача за визначеними нормативами.
Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 917/536/19.
Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами у цій частині (стосовно розміру пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг і субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. Отже, на виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти.
Таким чином, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, а сторони, підписавши СПР, погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків.
Для нарахування пені на підставі пункту 7.2 договору від 12.04.2017, 3% річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України необхідно, щоб відповідач здійснив оплату отриманих коштів поза межами порядку і строків, визначених СПР, а підставою для стягнення таких нарахувань за порушення грошового зобов'язання може бути наявність суми основного боргу, яка не була предметом регулювання СПР, та яка була несвоєчасно сплачена Відповідачем за рахунок власних коштів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №904/1210/18, від 16.10.2020 у справі № 903/918/19, від 31.05.2019 у справі №924/296/18, від 23.09.2019 у справі № 908/885/18.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено та не спростовано сторонами під час апеляційного провадження, що сплата Відповідачем частини заборгованості за спожитий ним природний газ в сумі 5 749 731, 84 грн здійснювалася на підставі Порядку №256 (пільгами та субсидіями).
Позивач не довів порушення Відповідачем строків здійснення розрахунків за поставлений природний газ, передбачених п. 6.1. договору від 03.10.2018 р. з огляду на сплату частини заборгованості у вигляді державної субвенції на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, яка надходила на рахунок Відповідача з бюджету, судова колегія приходить до висновку про безпідставність стягнення з Відповідача 3 % річних та інфляційних індексації нарахованих на суму 5 749 731, 84 грн., що була сплачена в порядку, передбаченого Постановою КМУ № 256.
У зв'язку з чим, Судовою колегією було зроблений відповідний розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат на суму 110 386 625,70 грн за наслідками якого встановлено, що розмір трьох відсотків річних складає 2 842 773,41 грн , а втрати від інфляції - 4 449 593,76 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до приписів ст.275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Статтею 277 Господарського процесуального кодексу України встановлено підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Так, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
В даному випадку, судом першої інстанції не було враховано усі обставини справи у зв'язку з чим, рішення по справі підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
Судові витрати покласти на сторін пропорційне задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Краматорськ, Донецька область, на рішення Господарського суду Донецької області по справі № 905/1583/20 від 28.12.2020 - задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду Донецької області по справі № 905/1583/20 від 28.12.2020 - змінити в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул.Південна, б.1; код ЄДРПОУ 03361075) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул.Б.Хмельницького, б.6; код ЄДРПОУ 20077720) 3 % річних в сумі 2 842 773, 41 грн., інфляційних втрат в сумі 4 449 593, 76 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 270, 00 грн.
В іншій частині рішення по справі залишити без змін.
Стягнути з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул.Б.Хмельницького, б.6; код ЄДРПОУ 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул.Південна, б.1; код ЄДРПОУ 03361075) витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою у розмірі 3 405, 00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 05.07.2021.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.В. Ільїн