вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" червня 2021 р. Справа№ 910/14759/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
при секретарі судового засідання Позюбан А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021
у справі № 910/14759/20 (суддя: Бойко Р.В.)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5"
до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"
про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" про зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2021 у справі № 910/14759/20 позов ОСББ "К5" задоволено частково.
Зобов'язано ПАТ "Енергополь-Україна" відновити за власний рахунок та передати ОСББ "К5" технічний паспорт на буд. 5 по вул. Юрія Кондратюка в м. Києві; паспорт об'єкта (буд. 5 по вул. Юрія Кондратюка в м. Києві), складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва; план земельної ділянки, на якій розташований буд. 5 по вул. Юрія Кондратюка в м. Києві ; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
01.04.2021 Господарським судом міста Києва прийнято додаткове рішення, яким стягнуто з ПАТ "Енергополь-Україна" на користь ОСББ "К5" витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7 500, 00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, ПАТ "Енергополь-Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі № 910/14759/20.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм процесуального права, а викладені в ньому висновки не відповідають обставинам справи. Так, апелянт вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що в якості доказів понесення витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надано рахунок на оплату № 52 від 28.08.2020, виданий постачальником ФОП Вовк С.С.; акт наданих послуг № 48 від 15.09.2020, підписаний між замовником та ФОП Вовк С.С.; платіжне доручення № 224 від 15.09.2020 де отримувачем коштів зазначено ФОП Вовк С.С. За наведеного апелянт стверджує, що вказані документи не можуть бути належним доказом понесення стороною витрат на професійну правничу допомогу адвоката, оскільки підтверджують плату за цивільно-правові та/або господарські послуги, отримані від ФОП Вовк С.С.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021, апеляційна скарга у справі № 910/14759/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 апеляційну скаргу ПАТ "Енергополь-Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі № 910/14759/20 було залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Енергополь-Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі № 910/14759/20. Учасникам справи запропоновано подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання та повідомлено строки на їх подання. Розгляд апеляційної скарги у цій справі призначено на 24.06.2021.
В межах встановлених судом процесуальних строків від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заперечуючи проти доводів апелянта, позивач у відзиві зазначає, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог матеріального права з дотриманням норм процесуального права, на підставі повного і всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Так, позивач вказує, що договір про надання правової допомоги № 01/08/20-1 від 01.08.2020 укладений саме між позивачем та адвокатом, представництво інтересів позивача в судовому засіданні здійснювалось адвокатом.
26.05.2021 від відповідача надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представника, яке задоволено колегією суддів.
Представник позивача в судовому засіданні 24.06.2021 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просив оскаржуване додаткове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Згідно ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.
Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).
Так, матеріалами справи підтверджується, що позивачем в підтвердження розміру понесених стороною судових витрат до матеріалів справи було надано копію договору про надання правової допомоги №01/08/20-1 від 01.08.2020, укладеного між Вовк С.С. , як адвокатом, та позивачем, як клієнтом, відповідно до умов якого адвокат приймає на себе обов'язки забезпечити представництво інтересів клієнта в судах України, забезпечити правовий супровід господарської діяльності клієнта та надання інших видів правової допомоги клієнту, здійснюючи адвокатську діяльність, згідно з умовами цього Договору з усіма професійними правами, гарантіями адвоката та представника, які передбачені процесуальним законодавством, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно п. 4.1 договору вартість послуг та порядок оплати визначається в додатках до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
01.08.2020 між сторонами підписано додаток № 4 до договору, в якому погодили наступну вартість та порядок оплати послуг адвоката:
- адвокат здійснює для клієнта підготовку правової позиції у справі про зобов'язання передати примірник технічної документації на житловий будинок №5, що знаходиться у м. Києві, вул. Юрія Кондратюка , відповідач: Приватне акціонерне товариство "Енергополь-Україна" (вартість - 7 500,00 грн);
- участь адвоката у одному судовому засіданні у справі (3 000,00 грн).
Таким чином, сторонами в договорі узгоджено фіксований розмір гонорару, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. ст. 6, 627, 628 ЦК України.
На виконання умов договору адвокатом підготовлено та подано до суду позовну заяву у цій справі, про що між сторонами підписано Акт надання послуг від 15.09.2020.
Зі змісту названого акту вбачається, що його підписано між сторонами саме на виконання договору №01/08/20-1 від 01.08.2020 щодо надання Вовк С.С., як особою яка згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000510 від 23.12.2016 є адвокатом, послуг на професійну правничу допомогу. Вартість визначеного адвокатом гонорару в розмірі 7 500,00 грн узгоджується з положеннями додатку № 4 до договору.
При цьому, лише одне посилання в акті на те, що його підписано зі сторони виконавця ФОП Вовк С.С. не може виключати обставин наявності у даної особи права на зайняття адвокатською діяльністю та, відповідно, можливості надання нею професійної правничої допомоги згідно договору саме як адвокатом, а не як фізичною особою - підприємцем.
Відносно доводів апелянта про неналежність доказів - рахунка на оплату № 52 від 28.08.2020 та платіжного доручення № 224 від 15.09.2020, судова колегія зазначає, що наведені документи не є визначальними у прийнятті судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такі витрати у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем документи в підтвердження обставин понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду спору в суді першої інстанції є належними і допустимими в розумінні приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України, а відтак місцевий господарський суд на підставі вірної оцінки наявних у справі доказів дійшов цілком обґрунтованого рішення про стягнення з ПАТ "Енергополь-Україна" витрат, визначених в ст. 126 ГПК України, в сумі 7 500,00 грн.
Таким чином, твердження апелянта, що оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм процесуального права, а викладені в ньому висновки не відповідають обставинам справи, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі № 910/14759/20 прийнято у відповідності до наявних в матеріалах справи документів, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/14759/20 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/14759/20 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/14759/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/14759/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді Л.П. Зубець
А.І. Мартюк
Повний текст постанови складено 07.07.2021