Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1814/20
Провадження № 1-кп/553/74/2021
Іменем України
05.07.2021м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві матеріали кримінального провадження, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Козелець Чернігівської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 20 серпня 2012 року Деснянським районним судом м. Чернігова, за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням на 3 роки;
27 березня 2014 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі,
за статтею 185 ч. 2, 357 ч. 1 КК України, -
08 липня 2020 року ОСОБА_5 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав банківську картку на ім'я ОСОБА_6 , видану в АТ КБ «Приват Банк», яка належить потерпілому, та яка згідно із ст. 1 Закону України «Про інформацію» № 2657- ХП від 02 жовтня 1992 року, п.п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-Ш від 05 квітня 2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-Ш від 07 грудня 2000 року, «Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління НБ України від 30 квітня 2010 року № 223, є різновидом офіційних документів.
Своїми умисними діями, які виразилися у викраденні офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України.
Крім того, 08 липня 2020 року о 18:10 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Полтава площа Слави, буд. 4/2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що його дій ніхто не помічає, шляхом вільного доступу за допомогою викраденої раніше банківської карти «Приват Банк», яка належить ОСОБА_6 , у банкоматі AT КБ «Приват Банк» зняв із рахунку НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 1 000 грн..
Того ж дня, в період часу з 18:26 год. по 18:30 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Полтава вул. Чураївни, буд. 5а, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що його дій ніхто не помічає, шляхом вільного доступу за допомогою викраденої раніше банківської карти «Приват Банк», яка належить ОСОБА_6 , у банкоматі AT КБ «Приват Банк» зняв із рахунку НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 14 000 грн..
Крім того, 08 липня 2020 року о 18:34 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Полтава вул. Б.Хмельницького, буд. 5, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, шо його дій ніхто не помічає, шляхом вільного доступу за допомогою викраденої раніше банківської карти «Приват Банк», яка належить ОСОБА_6 , у банкоматі AT КБ «Приват Банк» із рахунку НОМЕР_1 зняв грошові кошти в сумі 4 500 грн..
Крім того, 08 липня 2020 року о 18:39 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Полтава, вул. Б.Хмельницького, буд. 28, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, шо його дій ніхто не помічає, шляхом вільного доступу за допомогою викраденої раніше банківської карти «Приват Банк», яка належить ОСОБА_6 у банкоматі AT КБ «Приват Банк» із рахунку НОМЕР_2 розрахувався за придбаний товар, а саме 3 пачки цигарок Bond, на загальну суму 159,00 грн..
Також 08 липня 2020 року о 19:34 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, буд. 5 в магазині «Техносток», діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що його дій ніхто не помічає, шляхом вільного доступу за допомогою викраденої раніше банківської карти «Приват Банк», яка належить ОСОБА_6 , із рахунку НОМЕР_1 придбав телефон Samsung Galaxy А 40 4/64 Gb за ціною 4800,00 грн., навушники Samsung Buds чорного кольору за ціною 1700 грн., та зарядний провід до них за ціною 129.00 грн., автомобільний компресор за ціною 249,00 грн. та стартовий пакет за ціною 130,00 грн. Загальна сума покупки в магазині «Техносток» склала 7008,00 грн..
Крім того, 08 липня 2020 року близько 20:06 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Полтава, вул. Зінківська, буд. 6, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що його дій ніхто не помічає, шляхом вільного доступу за допомогою викраденої раніше банківської карти «Приват Банк», яка належить ОСОБА_6 , із рахунку НОМЕР_1 розрахувався за придбання захисного скла на телефон Pover bank CORD за ціною 647,00 грн.. захисного скла на телефон Samsung Galaxy А 40 за ціною 298,00 грн., чохла на вказаний телефон за ціною 209,38 грн. та старт налаштування телефону за ціною 450,00 грн., на загальну суму 1 604,38 грн..
Після цього ОСОБА_5 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, грошовими коштами та придбаними речами розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_6 , матеріальну шкоду в загальному розмірі 28271,38 грн..
Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні винуватим себе в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, не оспорював фактичних обставин справи та показав, що влітку 2020 року він разом зі знайомив сиділи на лавочці. До них підійшов потерпілий та запропонував вжити спритне. Обвинувачений взагалі не пив, а потерпілий та його знайомий випили горілку. Він дійсно з картки потерпілого знімав кошти в кількох банкоматах, а також розраховувався за допомогою картки потерпілого в магазині Техносток, придбавши собі телефон, скло навушники та інші речі. Можливість використання картки отримав оскільки його знайомий за допомогою телефону потерпілого змінив пін-код на картці. В подальшому здав придбані речі в ломбард. Відчуває свою вину, визнає, що шкода потерпілому не відшкодована, планує здійснити відшкодування спричиненої матеріальної шкоди після того, яка працевлаштується. Цивільний позов потерпілого визнав частково, в частині спричинення матеріальної шкоди в розмірі, що визначений обвинувальним актом. В решті пред'явлений позов не визнав.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав суду, що влітку 2020 року він знаходився на південному вокзалі, вживав спиртне,пригощав хлопців в парку. До них підійшли двоє хлопців, одним з яких був ОСОБА_5 . Обставини спілкування та подальші події пам'ятає смутно через перебування в стані алкогольного сп'яніння. Памятає, що прийшов до тями десь через чотири чи п'ять годин. Документу, картки та телефону при ньому не було. Заявлений цивільний позов підтримав у повному обсязі з викладених у ньому підстав.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності та істинності позицій обвинуваченого та інших учасників процесу. Тому враховуючи думку прокурора, обвинуваченого, суд відповідно до ч. 3 статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
В той же час судом здійснено в повному обсязі дослідження доказів щодо цивільного позову, які були долучені цивільним позивачем - потерпілим ОСОБА_6 до поданого цивільного позову.
В зв'язку з викладеним, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за статтею 185 ч. 2 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, та за статтею 357 ч. 1 КК України як викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.
Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання: активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання не встановлено.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_7 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, зміст досудової доповіді органу пробації, ставлення обвинуваченого до вчиненого, позицію потерпілого.
З урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, обставин вчинення кримінального правопорушення та особи винного, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від покарання з випробуванням у відповідності зі ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 , суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
За ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Враховуючи наведене у позові потерпілого ОСОБА_6 обґрунтування, а також ненадання суду потерпілим будь-яких належних та допустимих доказів на обґрунтування спричиненої матеріальної шкоди в заявленому в цивільному позові розмірі 30 519,54 грн., з урахуванням положень ст.1192 ЦК України, суд вважає, що вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню в розмірі 28 271,38 грн., тобто в розмірі спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, що була встановлена під час проведення досудового розслідування, а також визнана в судовому засіданні обвинуваченим.
Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб.
Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року №5 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" вказано, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Враховуючи встановлені судом обставини кримінального правопорушення, характер та глибину моральних страждань потерпілого, їх наслідки та інші негативні впливи внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд вважає, що з врахуванням вимог розумності, справедливості та достатності стягненню з цивільного відповідача - обвинуваченого ОСОБА_5 на користь цивільного позивача - потерпілого ОСОБА_6 підлягає моральна шкода в розмірі 5 000,00 грн..
Що стосується позовних вимог цивільного позивача - потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 10 500,00 грн., суд зазначає наступне.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
До цивільного позову позивачем долучено лише копію договору від 17 серпня 2020 року про надання правової допомоги, укладеного між адвокатом ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , без зазначення відомостей щодо найменування кримінального або цивільного провадження, в якому надається правова допомога. Згідно п. 2.1. та 2.2. вказаного договору Консультаційні та інформаційні, та незначні за обсягом представницькі послуги надаються клієнту безоплатно. Комплекс послуг з представництва інтересів клієнта в суді та його вартість обговорюється окремо шляхом оформлення додатків до цього договору.
В той же час цивільним позивачем - потерпілим ОСОБА_6 ані до позовної заяви, ані під час судового розгляду до видалення суду до нарадчої кімнати, не надано зазначені вище додатки до договору із визначеною вартістю витрат на правову допомогу, а також не надано жодного документального підтвердження факту понесення вказаних витрат у зазначеному розмірі.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заявлена вимога про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 10 500,00 грн. є не обґрунтованою, а тому позовні вимоги потерпілого в цій частині задоволенню не підлягають.
Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 369-371, 373-376 КПК України, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік,
-за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
У відповідності зі статтею 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до статті 75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням на 3 роки, якщо він протягом зазначеного строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього в силу статті 76 КК України обов'язки - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 28 271 гривню 38 коп. матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 5 000 гривень 00 коп. моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_1