Справа № 369/12659/19
Провадження № 2/369/1973/21
Іменем України
30.06.2021 року
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Дубас Т.В.
за участю секретаря судових засідань Мазурик Д.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської РДА Київської області, Управління (службу) у справах дітей Чернігівської міської ради, Служби у справах дітей Олександрійської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні баби з онуком,
У вересні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської РДА Київської області, Управління (службу) у справах дітей Чернігівської міської ради, Служби у справах дітей Олександрійської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні баби з онуком.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що позивач ОСОБА_1 є бабою малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження від 26 квітня 2016 року № НОМЕР_1 , який народився у шлюбі між сином позивача- ОСОБА_5 та відповідачем- ОСОБА_3 , який був зареєстрований 14 вересня 2012 № НОМЕР_2.
В вересні 2018 року Відповідач разом з онуком поїхала до м. Кропивницький, де мешкає її мати, потім виїхала за кордон. В зв'язку з чим позивач подає позов за місцем реєстрації Відповідача. За період з вересня 2018 року по теперішній час позивач лише два рази спілкувалась з онуком. Позивач зазначає, що відповідач перешкоджає у спілкуванні з онуком. Всі намагання позивача нормальним, мирним шляхом врегулювати даний спір призводять лише до конфліктів, оскільки відповідач перешкоджає позивачеві, не бажає присутності позивача та штучно створює такі обставини через які позивач не може нормально зустрічатися з онуком. Після численних марних спроб вирішити дане питання мирним шляхом, шляхом переговорів, взаємних поступок з метою недопущення негативного впливу на онука, позивач вимушена звернутися до суду із даною позовною заявою.
Позивач, як любляча бабуся, яка відповідно до моральних засад нашого суспільства та у відповідності до чинного законодавства, має встановлені Сімейним кодексом України права і обов'язки щодо онука, але відповідач нехтує позивача правами, порушуючи їх.
Відповідно до ст. 19 СК України, «звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду».
Позивач наголошує, що з онуком склались дуже тісні, люблячі стосунки. За час проживання онука за місцем реєстрації в с. Святопетрівське Києво-Святошинського району Київської області, позивач щомісяця на декілька днів приїжджала до нього, разом проводили багато часу, забирала його на кілька днів до м. Чернігів, їздила з ним разом з його батьком на оздоровлення до м. Бердянськ.
Батьку дитини, ОСОБА_5 , відповідач також перешкоджає у спілкуванні з сином, в зв'язку з чим він звернувся до комісії з питань захисту прав дитини м. Кропивницького, де було зроблено Висновок щодо визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з сином від 16.08.2019 року № 4402/490524, який відповідач, також, не виконує.
На теперішній час відповідач різко негативно відноситься до позивача в зв'язку з чим позивач просить визначити час спілкування з онуком за відсутності відповідача, так як присутність відповідача під час спілкування позивача з онуком може призвести до моральної травми дитини та негативно вплинути на її психологічний та емоційний стан. Він як люблячий син відповідача буде бачити негативне відношення ї її сторони до позивача, і в зв'язку з малолітнім віком, не буде розуміти причину такої поведінки матері, що може психологічно травмувати його, прояв неприязного ставлення до позивача з боку відповідача може зашкодити в першу чергу дитині, а також спровокувати негативне сприйнята дитиною такої людини як рідна бабуся.
З огляду на викладені обставини позивач звернулась до суду з даними позовними вимогами, а так просить суд зобов'язати ОСОБА_3 не перешкоджати позивачу, брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з моїм онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити наступні способи позивача участі у вихованні онука, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на особисте спілкування: -побачення кожної першої та третьої п'ятниці місяця з 9.00 до 20.00 год. Без присутності відповідача з вимогою обов'язкового повернення дитини відповідачеві в встановлений час та дотримання режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, встановлених для дітей даного віку; -спільний відпочинок: під час Новорічних свят (з 25 грудня до 14 січня)- одна неділя з цього періоду за домовленістю з відповідачем та літній відпочинок- дві неділі з 01 червня до 14 червня без присутності відповідача дитина проводить час з позивачем за місцем проживання позивача, шляхом самостійного забирання онука від відповідача та самостійного супроводження його до місця проживання позивача з дотриманням режиму харчування, відпочинку правил безпеки, встановлених для дітей відповідного віку; - побачення з онуком у наступний день після дня його народження, побачення з онуком у день Святого Миколая , Пасхи протягом не менше 5-ти годин з відвідуванням кафе, дитячих майданчиків, за місцем перебуванням дитини без присутності матері з 08.00 год до 13.00 год; - в день побачення позивача з онуком, позивач має право забирати онука з місця його проживання/перебування/дитячого садка особисто, а відповідач не має право перешкоджати позивачеві. Зобов'язати відповідача, за два дні до дня зустрічі позивача з онуком, надати позивачеві через телефонний зв'язок, мережу Вайбер, ел. адресу: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » точну інформацію щодо фактичного місця проживання, перебування дитини з вказівкою адреси, а у разі настання змін, повідомити про це позивача особисто на наступний день з дня настання таких оставин.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.11.2019 року відкрито провадження у справі №369/12659/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської РДА Київської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні баби з онуком.
22.04.2020 року Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа 369/12659/19 було передано до розгляду судді Дубас Т.В.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.04.2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської РДА Київської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні баби з онуком прийнято до розгляду суддею Дубас Т.В.
09.07.2020 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання від представника відповідача - ОСОБА_2 про передачу справи до іншого суду за територіальною підсудністю.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.07.2020 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про передачу справи за підсудністю до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської РДА Київської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні позивача з онуком-відмовлено.
19.10.2020 року на адресу суду надійшло представника відповідача ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відео конференції по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської РДА Київської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні баби з онуком, в зв'язку з віддаленістю Сквирського районного суду Київської області від міста Києва та просить забезпечити можливість присутності представника відповідача в судовому засіданні в режимі відео конференції з Кропивницьким апеляційним судом.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.10.2020 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відео конференції - задоволено.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.02.2021 року клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської РДА Київської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні баби з онуком- задоволено.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.04.2021 року закрити підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по сутті.
У судове засідання 08.04.2021 позивач - ОСОБА_1 , не з'явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, в заяві поданій до суду просила розгляд справи здійснити за її відсутності.
Відповідач та представник відповідача - ОСОБА_2 , у судове засідання 08.04.2021 не з'явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином.
В подальшому відповідачем подано до суду клопотання про перенесення розгляду справи, оскільки адвокат Литвиненко Л.М. не може бути присутнім в судовому засіданні та подано клопотання про виклик та допит свідків. Суд не вбачає підстав для задоволення клопотань відповідача, оскільки останні є необгрунтованими.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської РДА Київської області, Управління (службу) у справах дітей Чернігівської міської ради, Служби у справах дітей Олександрійської міської ради у судове засідання 08.04.2021 своїх представників не направили. Про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, в заявах поданих до суду просили розгляд справи здійснити за їх відсутності.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є бабою малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 26 квітня 2016 року серії НОМЕР_1 , який народився у шлюбі між сином позивача - ОСОБА_5 та відповідачем - ОСОБА_3 , який був зареєстрований 14 вересня 2012 року.
Відповідно до Довідки № 117 від 27.10.2020 року видана закладом дошкільної освіти № 35 Олександрійської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує заклад дошкільної освіти № 35 з липня 2020 року.
Так, відповідно до положень Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року дитина повинна зростати в умовах турботи. Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Згідно п.1 ст.12 «Конвенції про права дитини», ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року держави - учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляді, право вільно висловлювати ці погляді з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага з її віком і зрілістю. Згідно п. 2 з цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
Згідно до вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Принципом 6 Декларації прав дитини передбачено, що дитина для повного та гармонійного розвитку його особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і будь-якому випадку в атмосфері кохання та морального і матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена з матірю.
Частиною 2 статті 2 Сімейного кодексу України врегульовано сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, ділом, прабабою, прадідом та внуками.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бети забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, у томі числі і спілкуватися зі своїм батьком, бабусею та дідусем.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім"ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід, мають право опікуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
При цьому, згідно з ст. 263 СК України спір щодо участі баби діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 СК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обовязків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12 червня 1998 року «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» вказано, що при розгляді вимог про визначення порядку участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними того з батьків, який проживає окремо від них, обов'язковим є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.
Позивач надав до позовної заяви висновок комісії з питань захисту прав дитини Міської ради Кропивницького виконавчого комітету від 16.08.2019 року № 4402/490524, висновок виконавчого комітету Олександрійської міської ради, як органу опіки та піклування про вирішення спору між батьками щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною № 51/9/10/3 від 15.03.2021 року. Дані висновки виданні не позивачу як бабусі, а батькові малолітньої дитини - ОСОБА_5 . Як вбачається з матеріалів справи участь позивача як баби у вихованні та спілкуванні з онукою жодним висновком органу опіки та піклування не встановлено.
Згідно акту депутата Святопетрівської сільської ради Кузьменка Віталія Вікторовича від 04.12.2018 року вбачається лише, що відповідач ОСОБА_3 та її син - ОСОБА_4 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 .
Актом обстеження житло-побутових умов проживання сім'ї від 10.01.2019 року встановлено, що даний акт складений для того, щоб визначити місце проживання неповнолітньої дитини в судовому порядку. Суд критично ставиться до данних доказів по справі, зокрема Акту депутата Святопетрівської сільської ради Кузьменка Віталія Вікторовича від 04.12.2018 року, Акту обстеження житло-побутових умов проживання сім'ї від 10.01.2019 року, враховуючи відомості, які викладені в даних письмових доказах не підтверджують факту перешкоджання участі у виховані та спілкуванні позивача з онукою.
Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 27.01.2021 року, який виданий з метою участі у виховані з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що для дитини створені всі належні умови для виховання та проживання.
Проте, відповідно до Висновку виконавчого комітету Олександрійської міської ради, як органу опіки та піклування про вирішення спору між батьками та іншими особами, які мають бажання приймати участь у вихованні та спілкуванні здитиною від 02.04.2021 року № 55/1/10/3, який наданий на виконання Ухвали судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.02.2021 року, встановлено наступне. В п. 5 ст.19 Сімейного кодексу України зазначено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розвязанняспору на підставі відомостей одержаних у результаті обстеженняумов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. А так з моменту отримання даної Ухвалидо органу опіки та піклування не надійшло жодного документу, крім обстеження житловихумов проживання дитини за місцем проживання матері, які б стосувалися даної справи. У зв'язку з цим,орган опіки та піклування не може підготовити висновок щодо розв'язання даного спору.
Також Олександрійська міська рада повідомила, що в Олександрійському міськрайонному суді знаходиться справа про вирішення спору між батьками щодо участі у вихованні та спілкуванні батька - ОСОБА_5 з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду органом опіки та піклування було підготовлено та надано висновок до суду щодо розв'язання спору між батьками. Також при вивчені документів було встановлено, що батько дитини та його мати ОСОБА_1 , яка є позивачем по справі, проживають за однією адресою. Таким чином, при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 просимо врахувати порядок, який був встановлений батькові ОСОБА_5 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 , а саме: у вихідні дні перша та третя субота місяця з 10 до 13 години та з 17 до 20 години, у першу та третю неділю місяця з 10 до 13 години враховуючи при цьому режим дня дитини; спільний відпочинок під час Різдвяних та Новорічних свят з 25 грудня по 14 січня, якщо рік який наступає є парним, то дитина проводить час з батьком з 25 грудня по 03 січня, якщо рік який наступає є непарним, то дитина проводить час з батьком з 04 січня до 14 січня (також батьки повинні враховувати закінчення та початок учбового семестру в навчальному закладі); підчас відпустки батька в літній період дитина проводить з ним 14 календарних днів за місцем, яке попередньо погоджене з матір'ю дитини; інший час та дні побачення батька з дитиною (вихідні та святкові дні, канікулярний час, дні народження рідних) батьки додатково узгоджують між собою.
Наявність висновку органу опіки та піклування щодо участі у вихованні та спілкуванні позивача з онуком ОСОБА_4 , який не може бути підготовлений щодо розв'язання даного спору з вищезазначених підстав, є обов'язковим доказом при вирішенні даної цивільної справи керуючись п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12 червня 1998 року «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України». Враховуючи відсутність висновку органу опіки та піклування щодо участі у вихованні та спілкуванні позивача з онуком ОСОБА_4 , суд не може встановити перешкоди щодо участі у вихованні та спілкуванні позивача з онуком, оскільки не доведені належними доказами по справі.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст.ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини.
Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні вимог позову.
На підставі викладеного, керуючись 4, 5, 12, 76-82, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 141,150,151,157, 159 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12 червня 1998 року «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України», -
У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської РДА Київської області, Управління (службу) у справах дітей Чернігівської міської ради, Служби у справах дітей Олександрійської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні баби з онуком - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Суддя Дубас Т.В.