Справа № 361/5218/21
Провадження № 1-кс/361/998/21
17.06.2021
17 червня 2021 року м. Бровари
Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2
розглянувши клопотання слідчого Броварського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, у межах кримінального провадження № 12021111130001041 від 11.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд, -
14 червня 2021 року слідчий Броварського РУП ГУ НП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , звернулася з клопотанням погодженим прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, у межах кримінального провадження № 12021111130001041 від 11.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що слідчим відділом Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021111130001041 від 11 червня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 11 червня 2021 року, у невстановлений час та у невстановленому місці, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, а саме у будинок АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_6 , та подальшого обернення на власну користь належного їй майна.
Того ж дня, а саме 11 червня 2021 року, приблизно о 14 год. 10 хв. ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного умислу, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись відсутністю власника та очевидців, розуміючи що за його діями не спостерігають сторонні особи, через відкриті двері паркану проник на територію домоволодіння та в подальшому у невстановлений спосіб проник у будинок, який розташований на даній території, звідки таємно викрав 2060 гривень та мобільний телефон марки «HUAWEI» модель «STA-L22», синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 3000 гривень.
Після вчинення крадіжки цього ж дня приблизно о 14 год. 20 хв. із викраденим майном ОСОБА_5 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши своїми умисними протиправними діями майнової шкоди потерпілій ОСОБА_6 у розмірі 5060 грн.
Так, 11.06.2021 року під час проведення огляду місця події, за участю ОСОБА_5 було виявлено та вилучено наступні речі, а саме: мобільний телефон марки «HUAWEI» модель «STA-L22», синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ; грошові кошти в сумі 2060 гривень (купюрами по 500 гривень серії ЦА0264745, ХА5376387, ХА 9444412, ВН 7691946, купюрами по 20 гривень серії ТД8896484, ЧА0321133, ЮЕ 7941062) з кишені ОСОБА_5 та 4 змиви з вхідних дверей.
Слідчий у садове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повергнення.
Частиною 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього кодексу. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку та огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, у своєму клопотанні слідчий посилається на те, що майно, на яке просить накласти арешт, визнано речовим доказом відповідно до постанови слідчого від 11.06.2021 року. Проте до матеріалів клопотання, на підтвердження даного доводу, самої постанови про визнання предметів речовими долучено не було, а відтак суд позбавлений можливості перевірити чи дійсно речі, на які планується накласти арешт відповідають вимогам ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч .1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Керуючись ч. 1 ст. 98, ст.ст., 117, 170-173, 309, 310, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Броварського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, у межах кримінального провадження № 12021111130001041 від 11.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - залишити без задоволення.
Мобільний телефон марки «HUAWEI» модель «STA-L22», синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ; грошові кошти в сумі 2060 гривень (купюрами по 500 гривень серії ЦА0264745, ХА5376387, ХА 9444412, ВН 7691946, купюрами по 20 гривень серії ТД8896484, ЧА0321133, ЮЕ 7941062) - негайно повернути власнику.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1