Справа №295/15262/20
Категорія 52
2/295/878/21
14.06.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.
при секретарі судового засідання Карпішиній С.С., Мельник Ж.А.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Кашапової В.О.,
представника відповідача ТДВ «СК «Гардіан»- Ялтиченко О.П.,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Черкес Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -
Адвокат Кашапова В.О. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 із указаним позовом, в якому зазначила, що 29.10.2019 року о 18:50 год. на перехресті вулиць Покровської та Тараса Бульби-Боровця в темний час доби за наявності зовнішнього освітлення проїжджої частини, яка була сухою, автомобіль Jaguar XR Coupe, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина Туреччини ОСОБА_2 без відповідної категорії на право керування вказаним транспортним засобом, що рухався в напрямку з центру до виїзду з міста Житомира, здійснив зіткнення із автомобілем Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача, яка завершивши маневр виїзду з другорядної дороги на основну продовжила рух по головній дорозі в попутному автомобілю Jaguar напрямку. Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 26.05.2020 по справі №295/16671/19 ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні даного правопорушення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_2 , отримав пошкодження в задній правій частині та відповідно до висновку експертного дослідження Житомирського НДЕКЦ МВС України від 26.06.2020 року вартість матеріального збитку, заподіяного автомобілю Mazda складає 72 847,82 грн. У зв'язку з тим, що страховою компанією ОСОБА_2 - Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (у тексті - ТДВ «СК «Гардіан») не було протягом 10 днів з моменту повідомлення страховика про настання страхового випадку направлено свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, ОСОБА_1 також понесено витрати в розмірі 1 015,20 грн. за проведення експертного товарознавчого дослідження.
Як далі вбачається зі змісту позові, діями ОСОБА_2 позивачу заподіяна і моральна шкода, яку вона оцінює в 100 тис.грн. В обґрунтування вимог у цій частині, ОСОБА_1 послалась на глибину, силу, пережитий страх, тривалість, зовнішні прояви і наслідки негативних емоцій, які відчула на собі позивач внаслідок отриманого досвіду у ДТП 29.10.2019 року. Також позивач звернула увагу на зусилля, які їй доводиться докладати на організацію свого життя, спокій якого був зруйнований протиправними діями відповідача, необхідність витрачати свій час та кошти, а також на переживання й негативні емоції з приводу негативного досвіду керування транспортним засобом.
Позивач стверджує, що 01.07.2020 року нею направлено до ТДВ «СК «Гардіан» заяву про виплату страхового відшкодування разом з усіма підтверджуючими документами, однак на момент звернення до суду із позовом від страхової компанії так і не надійшла відповідь про задоволення чи відмову у задоволенні даної заяви. Відтак, з огляду на положення цивільного законодавства, бездіяльність ТДВ «СК «Гардіан» спричинило відповідальність стразової компанії за прострочення грошового законодавства у вигляді пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат. З огляду на викладене у позові та з урахуванням уточнених вимог, ОСОБА_1 просить суд стягнути із ТДВ «СК «Гардіан» на свою користь страхову виплату у розмірі заподіяної шкоди в сумі 72 847,82 грн., пені в сумі 8 418,32 грн., трьох процентів річних в сумі 1 991,06 грн., інфляційних втрат в сумі 7 211,85 грн., вартість проведеного експертного товарознавчого дослідження в розмірі 1 015,20 грн., а також стягнути на користь позивача із ОСОБА_2 100 000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 20.01.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.
У лютому 2021 року на адресу суду надійшов відзив ТДВ «СК «Гардіан» на позовну заяву, у якому представник страхової компанії Ялтиченко О.П. не погодилася із указаним позовом та просила відмовити у задоволенні позову в частині вимог до страхової компанії. Представник визнала факт укладання страховою компанією із ОСОБА_2 договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у вигляді полісу №АО/1452379 та подання позивачем 01.07.2020 року заяви про здійснення страхової виплати на відшкодування збитків, завданих пошкодженням належного їй транспортного засобу Мазда 6, д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті ДТП, яка сталася 29.10.2019 року. У зв'язку із отриманням заяви про виплату страхового відшкодування страховиком було замовлено огляд пошкодженого транспортного засобу, однак 20.07.2020 року оцінювач повідомив, що позивач відмовилася від огляду та пояснила, що транспортний засіб знаходиться в ремонті. Зважаючи на те, що позивач не надала для огляду представнику страхової компанії автомобіль, ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхового відшкодування. Також в обґрунтування своїх заперечень представник ТДВ «СК «Гардіан» послалась на те, що наданий позивачем висновок експертного дослідження №Д12/2-6 від 26.06.2020 не є належним доказом, оскільки він не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003. Окремо представник звертала увагу, що позивач вимагає здійснення виплати на власний рахунок, однак документів, які б підтверджували фактичне проведення ремонту не надала ані до суду, ані до страхової компанії.
02.03.2021 року до суду надійшла відповідь представника позивача - адвоката Кашапова В.О. на відзив, в якій адвокат не погодилась із твердженням представника ТДВ «СК «Гардіан» про те, що позивач не надала для огляду представнику страхової компанії автомобіль. Зі слів адвоката, позивач повідомила представника страхової компанії, що автомобіль знаходиться на завершальній стадії ремонту та неможливість з огляду на це доставити автомобіль до місцезнаходження представника в місті Житомирі. При цьому, представник ТДВ «СК «Гардіан» не висловлював бажання самостійно з'явитися до ремонтної майстерні з метою огляду автомобіля, що, на думку адвоката, цілком можливо було зробити. Представник позивача ще раз наголосила на відсутності доказів надсилання страховою компанією її довірителю відмови у виплаті страхового відшкодування та не погодилась із обґрунтуванням причин відмови, наведених у листі, копія якого була додана до відзиву.
Відповідач ОСОБА_2 та/або його представник відзив на позовну заяву не надавав, однак у письмовому виступі в дебатах по справі №295/15262/20 адвокат Черкес Т.А. просила відмовити у задоволенні вимог до її довірителя з огляду на не обґрунтування ОСОБА_1 та не доведення на підставі чого нею визначена сума в розмірі саме 100 000 грн., а також відсутність будь-яких медичних висновків щодо причинно-наслідкового зв'язку між ДТП і її моральним станом.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просили їх задовольнити.
Додатково адвокат Кашапова В.О. вказала, що документи щодо ремонту автомобіля Mazda 6 не зберігались та їх фактично і не було. Сам ремонт проводився після огляду транспортного засобу експертом, приблизно у період після 26.06.2020 року - протягом липня 2020 року. Після ДТП до позивача не було направлено аварійного комісара, оцінювача, у зв'язку із чим сторона позивача звернулась до Житомирського НДЕКЦ МВС України та експерт центру за наслідками проведеного дослідження визначив розмір матеріального збитку. Адвокат уточнила, що її довіритель до 01.07.2020 року не зверталась до страховика відповідача, так як не була встановлена особа, винна у спричиненні ДТП 29 жовтня 2019 року.
Представник ТДВ «СК «Гардіан» в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечила проти вимог позову до страхової компанії, у тому числі з наведених у відзиві підстав. Пояснила, що у разі завершення ремонту пошкодженого транспортного засобу виникає необхідність у витребуванні документів, що підтверджують понесені фактичні витрати на його проведення. Відсутність таких документів свідчить про те, що ОСОБА_1 не довела розмір матеріального збитку. У свою чергу страховою компанією було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, так як позивач не зберегла транспортний засіб у тому стані, в якому він перебував після ДТП, та не надала його для огляду оцінювачу ТДВ «СК «Гардіан». Представник відповідача Ялтиченко О.П. звертала увагу суду, що із наданого позивачем висновку експертного дослідження від 26.06.2020 №Д12/2-6 вбачається урахування експертом Житомирського НДЕКЦ МВС України податку на додану вартість, проте такий податок може бути відшкодований лише у разі, коли потерпіла у ДТП сторона доведе документально понесені витрати. Крім цього, пеня за прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика може бути стягнута лише у випадку, коли сторони досягли згоди щодо розміру збитку.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечила проти вимог позову, заявлених до її довірителя. Вважає, що такі вимоги є завищеними та не підтвердженими документально.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 29.10.2019 року сталася ДТП за участю транспортного засобу JAGUAR XR COUPE, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля MAZDA 6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками.
Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 26.05.2020 року, що набрала законної сили, відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (а.с. 10).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ТДВ «СК «Гардіан» згідно з полісу № АО/1452379 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 05.08.2019 року, ліміт відповідальності (страхова сума) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 100 000,00 грн. (а.с. 76).
Згідно з висновком № Д12/2-6 експертного дослідження від 26.06.2020 року, проведеного експертом Житомирського НДЕКЦ МВС України за замовленням позивача, вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 25.06. 2020 рік складає 72 847,82 грн. (а.с. 11-35).
За змістом частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Стаття 1192 ЦК України встановлює, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Частина друга статті 22 ЦК відносить до збитків: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у тексті також - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.
При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати.
Судом звернуто увагу на відсутність у матеріалах справи доказів, що підтверджують понесення позивачем витрат на здійснення відновлювального ремонту автомобіля марки Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , і їх розміру. Фактичну відсутність таких доказів і не заперечувала безпосередньо сторона позивача у судовому засіданні.
На підтвердження розміру завданого збитку позивачем подано лише висновок експертного дослідження Житомирського НДЕКЦ МВС України від 26.06.2020 року № Д12/2-6. Проте суд критично оцінює даний висновок з огляду на те, що за словами представника позивача автомобіль марки Mazda 6 фактично відремонтований, а тому розмір збитку, про відшкодування якого просить позивач, повинен визначатися як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів і проведених робіт. У даному випадку висновок експертного дослідження не є визначальним доказом розміру завданих збитків, оскільки у ньому зазначені лише можливі витрати, які могли бути понесені ОСОБА_1 . З даного приводу суд враховує пояснення представника позивача у засіданні, за змістом яких автомобіль було відремонтовано після його огляду експертом приблизно протягом липня 2020 року.
Отже, ОСОБА_1 , розпорядившись своїми процесуальними правами на власний розсуд, на виконання вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України доказів на підтвердження розміру витрат на відновлювальний ремонт і того, що вони понесені саме нею, суду не надала, натомість доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За наведених обставин суд дійшов висновку про необхідність відмови позивачу ОСОБА_1 у задоволенні її вимог до ТДВ «СК «Гардіан» в частині стягнення страхової виплати у розмірі заподіяної шкоди в сумі 72 847,82 грн.
Висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №753/19288/14-ц та враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) зазначила, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, із факту завдання шкоди особі.
При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).
Крім того, у пункті 36.5 статті 36 Закону України № 1961-IV визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно зі статтею 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Оскільки позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних є похідними від вимоги про відшкодування майнової шкоди, у якій судом відмовлено з підстав не доведення ОСОБА_1 свого права на її відшкодування, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні таких вимог.
Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
У пунктах 9, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивача внаслідок пошкодження майна, користувачем якого є ОСОБА_1 , докладені зусилля для відновлення попереднього стану, ступінь вини відповідача, а також керуючись принципами розумності й справедливості суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 , як винної у ДТП особи, на відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у задоволення позову - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу адвоката.
Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Встановлено, що адвокат Кашапова В.О., яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №307 від 26.06.2001 року, здійснює представництво інтересів позивача ОСОБА_1 під час розгляду справи №295/15262/20 на підставі ордеру серії ЖТ№062787 на надання правової допомоги від 15.12.2020 (а.с. 52-53).
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн. представником позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг) та копії квитанцій про оплату правової допомоги адвоката від 11.12.2020, від 11.06.2021 (а.с. 42, 139-141).
Таким чином позивачем підтверджено належними доказами понесення ним витрат на правову допомогу у розмірі 12 000,00 грн., у свою чергу ОСОБА_2 та/або її представник клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в судовому засіданні не заявляли.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 89,94 грн. судового збору та 311,15 грн. понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 22, 23, 625, 992, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 22, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 3, 10-13, 76-82, 133, 137, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 89,94 грн. судового збору та 311,15 грн. витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 96 код ЄДРПОУ 35417298.
Дата складання повного судового рішення - 30.06.2021
Суддя Д.В. Кузнєцов