Справа №295/14777/20
Категорія 75
2-др/295/34/21
22.06.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.
при секретарі судового засідання Карпішиній С.С.,
за участі представника відповідача - адвоката Войдевич О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сачка Андрія Вікторовича про стягнення витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України (УКРАВТОДОР) про виконання підприємством (установою, організацією) зобов'язання по працевлаштуванню, -
26.05.2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сачок А.В. звернувся до суду із відповідною заявою, в якій просить постановити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатами, в розмірі 7 000,00 грн.
Позивач ОСОБА_1 та її представники - адвокати Сачок А.В. та Крижанівський В.П. в судове засідання не з'явилися, від адвоката Крижанівського В.П. надійшла заява про розгляд справи без їх участі, заяву підтримують та просять її задовольнити.
Представник відповідача - адвокат Войдевич О.А. в судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви, подала письмове клопотання про відмову у задоволенні витрат на правову допомогу. В обґрунтування своїх заперечень послалася на те, що у разі коли перша заява позивача по суті спору не містить прохання стягнути з іншої сторони судові витрати, то в подальшому таке прохання заявляється до суду разом з клопотанням про поновлення строку. Проте вказане клопотання не було спрямовано до Богунського районного суду м. Житомира та при подачі представником позивача заяви про стягнення витрат на правову допомогу клопотання про поновлення строку (з причинами його пропуску) також подано не було. Крім цього, при зверненні до суду ОСОБА_1 на виконання вимог ст. 175 ЦПК України зазначила, що судові витрати не понесені. Окремо адвокат Войдевич О.А. звернула увагу суду на те, що на підтвердження доказів оплати витрат на правову допомогу представник позивача у заяві посилається на договори про надання правової допомоги від 20.09.2020 року, тоді як ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади 15.10.2020 року, позов нею було пред'явлено в грудні 2020 року, тобто договори укладені задовго до нібито порушення прав та законних інтересів позивача. Вказані обставини, на думку представника відповідача, підтверджують ймовірне надання допомоги по будь-якій іншій справі, однак не в межах розгляду справи про виконання підприємством зобов'язання по працевлаштуванню та стягнення моральної шкоди. Якщо ж допустити, що за даними договорами надавались послуги до пред'явлення ОСОБА_1 позову у справі про виконання підприємством зобов'язання по працевлаштуванню, то такі витрати позивач повинна була вказати у позовній заяві. За словами адвоката Войдевич О.А., у договорах про надання правової допомоги не визначена ціна (гонорар) за надані послуги, що є порушенням вимог ЦПК України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Вивчивши й дослідивши заяву та додані до неї документи, а також окремі матеріали справи, із урахуванням думки представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.
17.05.2021 року судом ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: зобов'язано Службу автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України (УКРАВТОДОР) надати ОСОБА_1 на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати працівниця; стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України (УКРАВТОДОР) на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за три місяці з дня закінчення строкового договору в розмірі 59 167,08 грн. (без відрахування (утримання) податків та обов'язкових платежів), а також 2 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди; стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України (УКРАВТОДОР) на користь ОСОБА_1 1 534,22 грн. судового збору.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у задоволення позову - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Визначені ЦПК України види судових витрат є вичерпними, тому на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, не може покладатися обов'язок нести інші витрати, не передбачені законодавством. Склад судових витрат по окремим його видам не є вичерпним.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу адвоката.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Встановлено, що 20.09.2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Сачком А.В., який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №000746, виданого 20.07.2015 року, а також між ОСОБА_1 та адвокатом Крижанівським В.П., який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №000851, виданого 23.05.2017 року, були укладені договори про надання правової допомоги.
Пунктом 3 договорів встановлено, що за виконання обов'язків захисника клієнт сплачує адвокату гонорар за домовленістю сторін, відповідно до акту виконаних робіт.
Також у матеріалах справи містяться акти №1 виконаних робіт по наданню правової допомоги від 21.05.2021 року, складені між адвокатами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , з яких вбачається, що вартість виконаних послуг склала 3 500,00 грн. по кожному акту, з яких: за консультування, вивчення та правовий аналіз письмових документів - 500,00 грн.; підготовка позовної заяви - 1 000,00 грн.; участь у судових засіданнях - 2 000,00 грн. Таким чином загальна сума витрат на правову допомогу становить 7 000 грн.
Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, серед іншого, враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до частин першої-другої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.
При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19, згідно з якими надання попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх стягненні, якщо такий розрахунок попередньо (з першою заявою по суті спору) не надавався, оскільки закон використовує термін «може» відмовити, а не «відмовляє». Для цього суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернувся до суду, їх значення для заявника.
Так, судом звернуто увагу, що у позовній заяві ОСОБА_1 безпосередньо вказала, що нею не понесені судові витрати.
26 травня 2021 року представник позивача - адвокат Сачок А.В. подав клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн., до якого долучив, зокрема, акти виконаних робіт по наданню правової допомоги від 21.05.2021 року, зі змісту яких слідує, що представниками позивача у відповідності із побажаннями клієнта ( ОСОБА_1 ) надано юридичні послуги за договором від 20.09.2020 року у справі №295/14777/20 : 1) консультування, вивчення та правовий аналіз письмових документів; 2) підготовка позовної заяви тощо.
Таким чином, на момент подання позовної заяви ( 08 грудня 2020 року) сторона позивача вже була обізнана про окремі витрати на професійну правничу допомогу, які вона очікує понести та не мала жодних об'єктивних перешкод для зазначення відповідного попереднього розрахунку у позовній заяві.
Отже, в даному випадку, на переконання суду, виконання вимог частини першої статті 134 ЦПК України цілком залежало від дій позивача та її представників.
Такі висновки відповідають також й правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 127/22200/20 (провадження № 61-3375св21).
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не зазначила у позовній заяві орієнтовного розрахунку суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а також вказала, що такі витрати нею не понесені та не просила їх стягнути відповідно до змісту прохальної частини позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення та вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні заяви про стягнення із Служби автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України (УКРАВТОДОР) судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України суд
Відмовити у прийнятті додаткового рішення та задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Сачка Андрія Вікторовича про стягнення витрат на правову допомогу.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.
Суддя