Справа № 509/753/21
02 липня 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Жижки О.В.
секретар Майорова Ю.С.
за участю представника позивача Янєвої Я.С.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Лістовської А.В.
інші учасники процесу не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт Овідіополь, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг», за участю тертої особи на стороні відповідача: ОСОБА_3 - керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг», про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-
16 лютого 2021 року, позивач ОСОБА_1 звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області із вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати наказ № SR-OC-0033 від 18.01.2021 ТОВ «Альянс Холдинг», яким звільнено позивача з роботи касира торгівельної зали АЗС R8005 за п. 3 ст. 40 КЗпП щодо систематичного невиконання без поважних причин обов'язків покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, поновити позивача на роботі касира торгівельної зали АЗС R8005 (Одеська обл., Біляївський район, с/рада Усатівська, 18 км дороги Одеса-Миколаїв) ТОВ «Альянс Холдинг», стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.01.2021 року по день ухвалення рішення у справі, стягнути з відповідача на користь позивача 15 000 грн. на відшкодування моральної шкоди спричиненої порушенням трудових прав, що полягає у незаконному звільненні з роботи, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та засобів до існування.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що з 28.03.2008 року по 18.01.2021 року працювала касиром торгівельної зали АЗС R8005, за адресою: Одеська область, Біляївський район, с/рада Усатівська, 18 км. дороги Одеса-Миколаїв, у ТОВ «Альянс Холдинг». У наказі № SR-OC-0033 від 18.01.2021 не вказано, за які конкретно порушення трудової дисципліни позивача було звільнено. Відповідач не дотримався порядку застосування дисциплінарних стягнень. Відповідач не отримав від позивача пояснень. Позивач вважає, що сумлінно виконував покладені на нього обов'язки, за що отримував щомісячно премії. У наказах про догани конкретно не зазначено, що саме порушив позивач, хоча ці накази ним не оскаржені.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.02.2021 року провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 22.03.2021 року.
22.03.2021 позивач надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
22.03.2021 відповідач подав до суду заяву про виклик свідків та відзив на позов, в якому просив суд відмовити в його задоволенні.
В судове засідання 22.03.2021 року 3-я особа не з'явилася, повідомлялася належним чином про день, час та місце розгляду справи.
Зважаючи на виклик свідків судове засідання було відкладене на 21.04.2021.
24.03.2021 3-я особа надала суду пояснення, в якому просила відмовити у задоволені позову.
01.04.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій просив надати відповідачу строк на усунення недоліків відзиву і завірити копії документів належним чином, а позивачу надати новий строк для відповіді на відзив або не приймати документи як доказ при ухваленні рішення.
15.04.2021 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що просить суд відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні 21.04.2021 року представник позивача та позивач просили суд відкласти розгляд справи для надання можливості для ознайомлення з запереченнями на відповідь на відзив відповідача, у зв'язку з чим суд відклав судовий розгляд на 31.05.2021.
27.05.2021 представник позивача подав до суду пояснення щодо наданих доказів з зазначенням часу порушень позивачем, зафіксованих на диску.
У судовому засіданні 31.05.2021 року було оголошено перерву у розгляді справи до 02.07.2021 року.
У судовому засіданні 02.07.2021 року позивач та її представник підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити, позивач вказала, що вона додатковим касиром під час події 30.11.2020 року, тобто не мала відпускати клієнтів за касою, однак вказала, що матеріали справи не містять докази, що підтверджують наведене.
Представник відповідача заперечував проти позову в повному обсязі та вказала, що посади додаткового касиру немає, а позивач була прийнята на посаду касира торгівельного залу.
У судовому засіданні 02.07.2021 року учасники процесу вказали, що досліджувати диск з відеозаписом, доданий до справи представником відповідача, немає необхідності та позивач визнала, що з диску вбачається її відсутність 15.08.2020 з 22:47 та 30.11.2020 року з 01:10.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист свого права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення йому належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою статті 147-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Під порушенням трудової дисципліни слід розуміти винне протиправне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків. Вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Протиправність поведінки працівника полягає у порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, а саме КЗпП України, правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Відповідно до роз'яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (з наступними змінами), за передбаченими п.3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після
застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового
розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.
Суд виходить із того, що накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани є різновидом відповідальності у сфері трудових правовідносин, адже тягне для працівника певні негативні наслідки, в тому числі позбавлення премії, звільнення та інше. Тому в таких правовідносинах застосовуються загальні положення для притягнення винуватої особи до відповідальності, які передбачають необхідність вини працівника у формі умислу або необережності за порушення чітких положень правил внутрішнього трудового розпорядку (трудової дисципліни) або виробничої дисципліни, а також формування у наказі об'єктивної сторони - суті правопорушення.
В цьому випадку застосовується презумпція правомірної поведінки працівника, що полягає в обов'язку працедавця довести в судовому засіданні належними та достатніми доказами законність звинувачення працівника в порушенні тих чи інших правил та накладення на нього стягнення.
Отже, тягар доведеності правомірності накладення стягнення на працівника та виконання при цьому працедавцем передбачених КЗпП України трудових обов'язків під час судового розгляду спору покладається саме на власника або на уповноважений ним орган.
Крім того, застосування догани вимагає від роботодавця чіткого дотримання загального порядку застосування дисциплінарних стягнень, встановленого законодавством, та забезпечення себе достатніми доказами для переконання стороннього наглядача, в тому числі суду, у законності та неупередженості накладеного стягнення.
Так, згідно зі ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
До того ж, стаття 149 КЗпП України передбачає, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 було прийнято на посаду касира торгівельного залу до структурного підрозділу АЗС, відповідно до наказу SR-OC-0452 від 28.03.2008.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 (син позивача). Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_5 (донька позивача). Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 .
Відповідно до наказу №563-Д від 31.07.2020 ОСОБА_1 було притягнено до дисциплінарної відповідальності та винесено догану за порушення трудової дисципліни, а саме використання картки програми лояльності, яка не належала клієнтам, що здійснювали оплату в даний момент, з метою накопичення балів та для придбання товару в магазині АЗС в рамках акції «Якість гри з Shell та Ferrari», що є невиконанням п.1.12 Посадової інструкції касира торгівельної зали (ред. №4), «Правил використання карток лояльності персоналом АЗС» від 07.12.2010 та «Переліку заборонених дій для персоналу АЗС» від 10.02.2017.
Відповідно до п.1.12 Посадової інструкції касира торгівельної зали (ред. №4), касир зобов'язаний надавати клієнтам повну інформацію про наявність товару, діючих цінах, технічних характеристиках товару, що продається на АЗС, та активно пропонувати товар, рекламувати товари спеціальної пропозиції. Додержуватися касової і фінансової дисципліни, процес передачі зміни всіма категоріями робітників АЗС. Правильно і своєчасно заповнювати робочу і звітну документацію. У разі порушень сповіщати начальника АЗС.
Відповідно до Правил використання карток лояльності персоналом АЗС від 07.12.2010 та Переліку заборонених дій для персоналу АЗС від 10.02.2017, заборонено використання будь-яких інших карток лояльності, що не належать клієнту, що здійснює в даний момент сплату за паливо/товари, на які нараховуються бали згідно умов Програми, для накопичення балів, незалежно від причин та обставин.
Відповідно до наказу №694-Д від 16.09.2020 ОСОБА_1 було притягнено до дисциплінарної відповідальності та винесено догану за порушення трудової дисципліни, а саме за відсутність контролю протягом зміни за роботою системи відеоспостереження і напрямку слідкування відеокамер, а також неповідомлення начальника АЗС про несправність та вимкнення системи відео спостереження, що становить загрозу цілісності товарів та матеріальних цінностей АЗС, що є невиконанням п.4.4 та п.4.6 Посадової інструкції касира торгівельної зали (ред. №4).
Відповідно до п.4.4 та п.4.6 Посадової інструкції касира торгівельної зали (ред. №4) на початку і протягом зміни контролювати роботи системи і напрямок слідкування відеокамер; інформувати начальника АЗС про всі обставини, що становлять загрозу цілісності товарів і матеріальних цінностей.
Згідно з Витягом з наказу про звільнення №SR-OC-0033 від 18.01.2021 ОСОБА_1 касира торгівельного залу АЗС R8005 (Одеська область, Біляївський район, с/рада Усатівська, 18 км дороги Одеса-Миколаїв) звільнено з роботи 18.01.2021, у зв'язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно п.3 ст. 40 КЗпП України. Вирішено виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані щорічні основні та додаткові оплачувані відпустки за період роботи з 30.03.2008 по 18.01.2021 (15 календарних днів) та додаткову соціальну відпустку, як жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, та як одинокій матері, за 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 та 2021 календарні роки (111 календарних днів), всього 126 календарних днів. Підстава: службова записка начальника АЗС R8002, R8005, R8010 Новіцької М.М. від 18.01.21 р., накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани) №563-Д від 31.07.20 р. та №694-Д від 16.09.20 р., свідоцтва про народження дітей: НОМЕР_2 від 21.01.2005 та НОМЕР_3 від 01.11.2006, свідоцтво про смерть чоловіка НОМЕР_4 від 14.11.2006.
Як вбачається зі службової записки начальника АЗС R8002, R8005, R8010 ОСОБА_7 від 18.01.2021 позивачем було порушено трудову дисципліну, а саме вона була відсутня на робочому місці протягом тривалого часу та не обслуговувала клієнтів на нічній зміні 30.11.2020 з 01:00 по 03:18. Наведене є порушенням п.1.6 (контролювати присутність на робочому місці працівників АЗС) та Додатку №1 (касир в приміщенні магазину очікує клієнта) Посадової інструкції касира торгівельної зали (ред. №4), а також п.3.2 (а) (працівник зобов'язаний дотримуватись дисципліни праці, використовувати весь робочий час для продуктивної праці) і п.5.2 (працівник повинен чітко дотримуватися встановленого для нього режиму робочого часу (початок та кінець зміни, роботи) та часу відпочинку (перерви, дні відпочинку) зафіксованих у робочому графіку) Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників ТОВ «Альянс Холдинг» (ред. 2). Позивач з цього приводу 03.12.2020 у присутності свідків відмовилась надати письмові пояснення, про що було складено відповідний акт. У записці зазначено, що ОСОБА_1 вже має дисциплінарні стягнення у вигляді догани, відповідно до наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності №563-Д від 31.07.2020 року та №694-Д від 16.09.2020 року. У зв'язку з наведеним ОСОБА_7 звернулася до генерального директора ТОВ «Альянс Холдинг» з проханням про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України.
Згідно з п.1.6 Посадової інструкції касира торгівельної зали (ред. №4), касир торгівельної зали зобов'язаний контролювати присутність на робочому місці працівників АЗС. Відповідно до Додатку №1 до Посадової інструкції касира торгівельної зали, касир в приміщенні магазину очікує клієнта.
Згідно з п.3.2а Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників ТОВ «Альянс Холдинг» (ред. 2), працівник зобов'язаний дотримуватись дисципліни праці, використовувати весь робочий час для продуктивної праці
Згідно з п.5.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників ТОВ «Альянс Холдинг» (ред. 2), працівник повинен чітко дотримуватися встановленого для нього режиму робочого часу (початок та кінець зміни, роботи) та часу відпочинку (перерви, дні відпочинку), зафіксованих у робочому графіку.
З Посадовою інструкцією касира торгівельної зали (ред. №4), Правилами використання карток лояльності персоналом АЗС від 07.12.2010, Переліком заборонених дій для персоналу АЗС від 10.02.2017, Правилами внутрішнього трудового розпорядку працівників позивач був ознайомлений, що підтверджується особистими підписами позивача під наведеними документами.
Відповідно до п.п. 7.4, 7.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників за порушення трудової дисципліни підприємство може застосувати догану і звільнення. При чому звільнення може бути застосовано за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
Як вбачається з пояснювальної записки ОСОБА_1 від 28.07.2020, на зміні 24.07.2020 о 8:52 був пробит м'яч за картою № НОМЕР_5 .
Відповідно до пояснювальної ОСОБА_8 від 29.07.2020, карта № НОМЕР_5 була зареєстрована на вигадану особу та передана ОСОБА_1 за її проханням, яка скориставшись нею, придбала м'яч.
Як вбачається з пояснювальної записки ОСОБА_1 від 20.02.2020, на зміні 14.02.2020 була запропонована та пробита картка лояльності, клієнт відмовився.
Згідно з актом №19-03/41 експертизи технічного стану існуючої системи відеоспостереження АЗС 8005 від 19.03.2021, підтверджено факт фізичного відключення системи відеонагляду на об'єкті ТОВ «Альянс Холдинг», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 15.08.2020 в період часу з 22:48 до 22:59.
Як вбачається з пояснювальної записки ОСОБА_1 від 16.09.2020, на зміні 15.08.2020 камери ніхто не відключав, карту лояльності з особистою метою не використовував, щоб камери не працювали не бачила.
Відповідно до пояснювальної ОСОБА_8 від 02.12.2020, на нічній зміні 29.11.2020 з ОСОБА_1 ми не відкрили двері клієнту, з 1:00 до 2:30 нас не було на робочому місці, ми були в кабінеті та пили чай та не почули. Надалі зобов'язуюсь такого не повторювати.
Згідно з актом від 03.12.2020 ОСОБА_1 відмовилася надавити пояснення щодо того, що 30.11.2020 з 1:00 до 2:30 знаходилася у службовому приміщенні та не відпускала клієнтів.
Згідно з актом від 18.01.2021 ОСОБА_1 відмовилася надавити пояснення, коли їй було запропоновано ознайомитися та підписати службову записку начальника АЗС про звільнення за систематичне невиконання своїх трудових обов'язків, від підпису відмовилася.
Згідно з актом від 18.01.2021 ОСОБА_1 відмовилася надавити пояснення, коли їй було запропоновано ознайомитися та підписати наказ про звільнення №SR-OC-0033 від 18.01.2021 за п.3 ст. 40 КЗпП України, від підпису відмовилася.
Згідно з актом №30-03/62 експертизи технічного стану існуючої системи відеоспостереження АЗС 8005 від 30.03.2021, підтверджено факт того, що під час планового технічного обслуговування, яке проводилося 30.11.2020 було виявлено розходження показників часу між системою відеоспостереження, який поспішав на 54 хвилини, у зв'язку з переходом на зимовий час, що відбувся 25.10.2020, та касовим апаратом. Показники часу були відкориговані, персонал АЗС не має доступу до налаштувань системи відеоспостереження.
Свідок ОСОБА_7 - начальник АЗС, допитана у судовому засіданні 31.05.2021, підтвердила усі обставини, викладені у службових записках щодо порушень ОСОБА_1 .
Як вбачається з пояснень свідка касира торгівельного залу ОСОБА_8 , допитаного у судовому засіданні 31.05.2021, на нічній зміні 30.11.2020 ОСОБА_1 спала з 01:00 до 07:00.
Як вбачається з пояснень свідка територіального менеджера ОСОБА_9 , допитаного у судовому засіданні 31.05.2021, на запитання до ОСОБА_1 щодо використання картки лояльності, вона вказала, що пояснення давати не збирається; переглядаючи відео бачив, як клієнт стукав у двері, йому ніхто не відчинив, а потім вийшла ОСОБА_8 , вину ОСОБА_1 не визнавала; щодо вимкнення камер відеозапису ОСОБА_1 відмовилася давати пояснення.
Отже, позивачем тричі допущено порушення трудової дисципліни, що підтверджується встановленими у судовому засіданні обставинами та доказами наявними у справі, тобто суд вважає, що звільнення позивача з роботи на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України було здійснено обґрунтовано.
Таким чином, підстав для скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі судом не встановлено.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що не може взяти до уваги твердження позивача щодо того, що відповідач діяв упереджено та суб'єктивно відносно до нього, оскільки наведене не знайшло підтверджень у матеріалах справи, а посилання позивача на те, що додані до відзиву документи не засвідчені належним чином, є хибними, оскільки відповідно до п.9 ч.1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат має право, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, що і було зроблено адвокатом Лістовською А.В.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Порушення прав позивача з боку відповідача судом не встановлено, а тому підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди відсутні.
Вимога про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати звільнення по день ухвалення рішення є похідною від основних, у задоволенні яких суд вважає за необхідне відмовити, тому також задоволенню не підлягає.
Отже, у задоволені позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 2,4-13,81,89,258,259,268 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (код ЄДРПОУ 34430873, 03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4), за участю тертої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 05.07.2021 року.
Суддя: О.В. Жижка