Дата документу 25.06.2021
Справа № 501/1526/21
2/501/935/21
18 червня 2021 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:
головуючої судді - Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за
позовом ОСОБА_3до
відповідача ОСОБА_1
предмет та підстави позову: про стягнення боргу
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та
1. Виклад позиції позивача та відповідача.
До Іллічівського міського суду Одеської області 20.05.2021 звернулася ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму боргу в розмірі 15 000 доларів США, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4150,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 17.04.2014 позивачка позичила своєму братові ОСОБА_1 кошти у розмірі 15 000 доларів США. На підтвердження укладення договору позики відповідач власноруч написав розписку.
Після спливу строку повернення позики, зазначені кошти відповідачем не повернуто, тому позивачка змушена звернутись до суду з даним позовом.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивачка 14.06.2021 надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач 14.06.2021 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 02.06.2021 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.15).
Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області Петрюченко М.І. від 02.06.2021 прийнято до свого провадження дану цивільну справу (а.с.22).
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Згідно із розпискою про отримання грошей викладеною мовою оригіналу:
«Я, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 г.р. взял в долг у ОСОБА_3 15000 доларов США. Обязуюсь вернуть долг в течении пяти лет до 17 апреля 2021 года».
В розписці вказано дату її складання 17.04.2014 року
Відповідач ОСОБА_1 позов визнав в повному обсязі.
V. Оцінка Суду.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Виходячи із частини другої статті 1047 ЦК на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.
Укладений договір позики грошових коштів між ОСОБА_3 та боржником ОСОБА_1 є письмовим правочином, який відповідає формі передбаченої ст.ст.207, 1047 ЦК України, оскільки боржником ОСОБА_1 17.04.2014 року складено розписку, підписану ним власноручно та встановлено строк повернення позики - 17.04.2021 року.
Таким чином, між сторонами виникли відносини позики, як один із видів зобов'язальних відносин, що підтверджується відповідною розпискою позичальника.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Так, по справі встановлено, що в розписці відповідача строк повернення коштів вказано до 17.04.2021.
В свою чергу, згідно із статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі статті 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в порушення вищезазначених приписів закону та договору позики (розписки), відповідачем не було повернуто борг, в строк вказаний в розписці, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором позики (розписки) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином позовні вимоги є доведеними стороною позивача та визнані відповідачем повністю.
Крім того, відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх зобов'язань і які б були підставою для зменшення розміру заборгованості або звільнення від її сплати.
Виходячи з викладеного, Суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Так, позивачем при подачі позову до суду сплачено 4150,00 грн. судового збору (а.с.1), який підлягає стягненню з відповідача, у зв'язку із визнанням позову відповідачем та задоволенням позову у повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (місце проживання реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму боргу в розмірі 15 000 доларів США, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4150,00 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області М.І.Петрюченко