Справа № 462/714/21
14 червня 2021 року Залізничний районний суд міста Львова
в складі :
головуючого - судді Ліуша А.І.
з участю секретаря Аврамишиної Д.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
позивач звернулася до суду з позовом про стягнення коштів на утримання майна, покликаючись на те, що вона та відповідач є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Протягом 2018-2019 років відповідач не брала участі в утриманні квартири. Протягом 2020 року у квартирі проживав син відповідача та сплачував частково комунальні послуги. За період з квітня 2018 року по грудень 2020 року вона здійснила оплату комунальних послуг у розмірі 23177,14 грн., а тому просить стягнути з відповідача Ѕ частину витрат на утримання квартири у розмірі 11588,57 грн.
Відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, у якому позов заперечує, покликається на те, що з січня до серпня 2020 року її син ОСОБА_3 проживав у квартирі АДРЕСА_1 та здійснював оплату комунальних послуг за 2019 рік у розмірі 1513,27 грн. та за 2020 рік - 5557,44 грн., а тому вважає, що дану суму слід також поділити між співвласниками. Крім того, зазначає, що донька позивача ОСОБА_4 у 2018 році та 2019 році здавала квартиру в оренду, отримувала дохід та повинна була покрити комунальні послуги, оскільки вона не отримала доходу від здачі квартири в оренду. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач подала відповідь на відзив, у якому відзив на позов заперечила, пояснила, що не отримувала жодного прибутку від квартири АДРЕСА_1 , не здавала її в оренду. Також, зазначила, що син відповідача здійснював оплату комунальних послуг за період, коли одноособово проживав у квартирі та користувався нею.
Відповідач подала до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких покликається на журнал доходів і витрат ОСОБА_4 , як на доказ, що донька позивача здавала квартиру в оренду та отримувала дохід.
У зв'язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах заяви суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
У період з квітня 2018 року по грудень 2020 року позивач ОСОБА_1 здійснювала оплату житлово-комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_1 у розмірі 23177,14 грн., зокрема: за квітень 2018 року - 2216,68 грн., за період з червня по серпень 2018 року - 5388,99 грн., за жовтень-листопад 2018 року - 253,80 грн., за листопад-грудень 2018 року - 1048,41 грн., за лютий 2019 року - 5425,66 грн., за березень-квітень 2019 року - 4248,05 грн., за травень 2019 року - 2115,44 грн., за вересень 2019 року - 496,05 грн., за листопад 2019 року - 241,06 грн., листопад 2020 року - 1743,00 грн.
Крім того, син відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 здійснював оплату комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_1 за 2019 рік у розмірі 1513,27 грн. та за 2020 рік - 5557,44 грн.
Відповідно до п. 41, 42 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08 жовтня 1992 року розподіл загальних витрат на освітлення, опалення, ремонт підсобних приміщень квартир, в яких проживає два і більше власників, провадиться за узгодженням мешканців квартири. Спори між власниками у квартирах, в яких проживає два і більше власників про розподіл витрат на оплату комунальних та інших послуг розв'язуються судом.
Згідно п. 17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.
Відповідно до п. 5. ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
На основі наведеного, оскільки позивачем ОСОБА_1 та її донькою ОСОБА_4 здійснено оплату житлово-комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_1 у розмірі 23177,14 грн., зокрема: за квітень 2018 року - 2216,68 грн., за період з червня по серпень 2018 року - 5388,99 грн., за жовтень-листопад 2018 року - 253,80 грн., за листопад-грудень 2018 року - 1048,41 грн., за лютий 2019 року - 5425,66 грн., за березень-квітень 2019 року - 4248,05 грн., за травень 2019 року - 2115,44 грн., за вересень 2019 року - 496,05 грн., за листопад 2019 року - 241,06 грн., листопад 2020 року - 1743,00 грн., суд вважає, що дані витрати повинна також нести співвласник квартири відповідач ОСОБА_2 відповідно до своєї частки у майні, зокрема, у розмірі Ѕ частки, що становить 11588,57 грн.
Однак, сином відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 здійснювалась також оплата за житлово-комунальні послуги за липень та листопад 2019 року у розмірі 1513,27 грн., що ствердужється квитанціями від 28 листопада 2020 року, 30 липня 2019 року, 01 серпня 2019 року, а відтак, дані витрати також слід розподілити між співллвасниками позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 відповідно до їх часток по Ѕ частині, що становить 756,64 грн.
Крім того, суд не бере до уваги покликання відповідача ОСОБА_2 на оплату житлово-комунальних послуг нею за період з січня 2020 до серпня 2020 року, оскільки як стверджує сама відповідач ОСОБА_2 у даний період у квартирі АДРЕСА_1 проживав та одноосібно користувався такою виключно її син ОСОБА_3 .
А також, суд критично оцінює журнал доходів і витрат ОСОБА_4 , на який відповідач ОСОБА_2 покликається як на доказ здачі в оренду позивачем та її донькою ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 та отримання ними від неї прибутку, оскільки з вказаного журналу не можливо беззаперечно встановити належність розрахунків саме до квартири АДРЕСА_1 .
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позову знайшли своє часткове ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до часткового задоволення.
А також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, суд вважає, що з відповідача слід також стягнути на користь позивача 908,00 грн. судового збору.
Керуючись ст ст. 12, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 / АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 / 10831 /десять тисяч вісімсот тридцять одну/ гривню 93 копійки витрат на утримання майна.
Стягнути з ОСОБА_2 / АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 / 908 /дев'ятсот вісім/ гривень 00 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: /підпис/ А.І.Ліуш
Копія вірна.
Суддя: А.І.Ліуш