Справа 237/3841/20
Номер провадження 2/237/288/21
(заочне)
18.06.2021 року м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Сенаторова В.А.
при секретарі судового засідання Лахно Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, обґрунтовуючи позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_5 . На день смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Дід заповіт не складав Батько позивача ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому позивач посилається на те, що він спадкує його спадщину за правом представлення. Вважає, що він є спадкоємцем першої черги, інші спадкоємці, якими є відповідачі, на спадщину не претендують. На день смерті діда позивач проживав разом із дідом, доглядав за ним разом із дружиною, вважав себе таким, що прийняв спадщину. 29.09.2020 року він отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропущенням строку подання заяви про прийняття спадщини. Позивач не зміг у встановлений строк звернутись із заявою про прийняття спадщини, оскільки в період 2014-2015 рр. на території його проживання відбувались активні бойові дії. На підставі вищевикладеного вважає, що шестимісячний строк для прийняття спадщини було пропущено з поважних підстав, просить визначити йому додатковий строк терміном три місяці для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили, відзиву на позов та заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.
У зв'язку з наведеним, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно, об'єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.06.1971 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками вказано: мати - ОСОБА_7 , батько - ОСОБА_6 (а.с. 7).
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16.10.2020 року, виданого повторно, вбачається що ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками вказано: мати - ОСОБА_9 , батько - ОСОБА_5 (а.с. 21).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 07.08.2013 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Мар'їнського районного управління юстиції у Донецької області, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Мар'їнка Донецької області (а.с. 22).
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 12.12.2014 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Селидівського міського управління юстиції у Донецької області, підтверджено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Мар'їнка Донецької області (а.с. 24).
З довідки № 2179 від 15.10.2020 року, виданої Військово-цивільною адміністрацією м. Мар'їнка та села Побєда, встановлено, що на день смерті ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані такі особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (а.с. 30).
Згідно довідки № 2180 від 15.10.2020 року, виданої Військово-цивільною адміністрацією м. Мар'їнка та села Побєда, встановлено, що на день смерті ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані такі особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (а.с. 31).
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11770539 від 07.09.2006 року, власником житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_5
29.09.2020 року постановою приватного нотаріуса Мар'їнського районного нотаріального округу Донецької області Дейнека Л.А. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що пропущений строк для прийняття спадщини (а.с. 6).
За приписами ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року). Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
При визначенні переліку обставин, які можуть бути визнані поважними при вирішенні питання щодо надання додаткового строку для прийняття спадщини судом враховується правова позиція Верховного Суду по справі № 565/1145/17 від 26.06.2019 року згідно якої поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Позивач посилається на те, що на території його проживання у 2014-2015 роках велися активні бойові дії, як на обставину пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини. Оскільки з 2015 року до моменту його звернення до суду з даним позовом, а саме, 20.10.2020 року, минуло близько п'яти років, суд, з огляду на значну тривалість даного часу, не вбачає підстав вважати причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини поважними.
На підставі вищевикладеного, оцінивши надані суду докази як кожен окремо так і у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено поважності підстав пропуску строку для прийняття спадщини. Таким чином, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 223, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 280 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Мар'їнський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Сенаторов