Справа № 263/4824/21
Провадження № 2/263/1641/2021
02 липня 2021 року м.Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Хараджа Н.В., при секретарі Зарудній А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом адвоката Кисельової Олени Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Маріупольської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Представник позивача, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Маріупольської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті матері позивачки - ОСОБА_2 , смерть якої настала ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді автомобіля ВАЗ 2115. Спадкова справа не заводилась. Мати на час смерті була зареєстрована та проживала разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , та .є такою, що фактично прийняла спадщину. Квартира у якій мешкали батьки є власністю позивачки. У квітні 2021 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, однак нотаріус повідомила про те, що відкрити спадкову справу неможливо з причини спливу встановленого законодавством строку на прийняття спадщини. Після смерті матері у позивачки було 6 місяців на те, щоб звернутися до нотаріальної контори у м. Маріуполі і подати заяву про відкриття спадкової справи, однак вона цього зробити не змогла у зв'язку з тим, що знаходилась на лікуванні. У зв'язку з чим представник позивачки просить суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю 3 місяці з моменту вступу в законну силу рішення суду, для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Від представниці позивачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, на задоволенні позову наполягала.
Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача та просив ухвалити рішення на розсуд суду.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено,що батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.05.1974 року, актовий запис № 847.
21.01.1995 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 , про що було складено відповідний актовий запис № 56.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13.08.2018 року, актовий запис № 1963. Причина смерті : атеросклеротична хвороба серця з гіпертонічною хворобою.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 06.07.2020 року, актовий запис № 1421. Причина смерті: церебральний атеросклероз з артеріальною гіпертензією.
Відповідно до копій батьків позивача останні були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.05.2015 року вбачається, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 транспортний засіб ваз 2115, державний номерний знак НОМЕР_5 , належить ОСОБА_4 .
У витязі зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину» від 16.04.2021 року та 24.05.2021 зазначено, що у спадковому реєстрі відсутня інформація щодо заведення спадкової справи відносно майна померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Згідно з письмовою відповіддю приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Пахниць Н.В. від 16.04.2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском встановленого законодавством строку на прийняття спадщини.
Як вбачається з медичних документів позивачки, 21.2.2020 року у останній були виявлені дифузні зміни підшлункової залози та ознаки утворення хвоста підшлункової залози. 25.08.2020 року вона була госпіталізована у НІХТ імені О.О.Шалімова де їй було поставлено діагноз нейроендокринна пухлина хвоста підшлункової залози (G-2) рТЗ, тобто рак. 31.08.2020 було проведено оперативне втручання щодо енуклеорезекції t-r хвоста підшлункової залози (видалення пухлини). Патогістологічне дослідження пухлини підшлункової залози підтвердило початковий діагноз. 11.09.2020 позивачка була виписана із НІХТ імені О.О. Шалімова для продовження лікування у онколога за місцем проживання (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого НОМЕР_6 ). Після повернення з м. Києва до м. Маріуполя позивачка лікувалась у онколога, 14.09.2020 отримала листок непрацездатності, який продовжувався до 19.12.2020 року у зв'язку з тим, що вона продовжувала хворіти. 21.12.2020 року Міжрайонною СМЕК №1 було видано довідку до акту огляду медико-соціальної комісії, згідно якої з 18.12.2020 року ОСОБА_1 отримала 2 групу інвалідності. Усі зазначені події відбувались на фоні пандемії коронавірусу covid-19/
Як зазначено уст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1, ч.2ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
За життя ОСОБА_2 заповіт не складала, тому після її смерті спадкоємцями першої черги за законом є позивач по справі, як донька померлої особи. Через відсутність інформації про коло інших спадкоємців, які прийняли спадщину, вимоги до Маріупольської міської ради викладені обґрунтовано.
Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно зі ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що перебіг строку, у межах якого спадкоємці мали право прийняти спадщину, розпочався з 05.07.2020 й закінчився 05.01.2021. У цей строк позивачка не прийняла спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті її матері - ОСОБА_2 .
Згідно зіст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з роз'ясненнями, наданими у п.24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3ст.1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Також,Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд мас враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».
Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, вважає, що позивачкою пропущено строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки через те, що позивач проходила лікування, вона була позбавлений можливості своєчасно звернутися до нотаріальної контори, і тому потрібно визначити додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст.1270,1272 ЦК України, ст.ст.12,83,263,265,271, 280-281 ЦПК України,Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд,-
Позов адвоката Кисельової Олени Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Маріупольської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю у три місяці з моменту вступу в законну силу рішення суду, для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.В.Хараджа