Справа № 219/5032/21
Провадження № 2/219/2202/2021
про залишення позовної заяви без руху
02.07.2021 Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі судді Шевченко Л.В., дослідивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Світлодарської міської ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -
19.05.2021 до Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Світлодарської міської ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 175 - 177 ЦПК України, а також вимогам ст. 95 цього Кодексу.
У відповідності до п.п. 5, 6 ст. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування" за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" роз'яснено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
За змістом п. 24 вказаної вище Постанови особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Зміст наведених правових норм у їх системному зв'язку дає суду підстави для висновку, що жодним іншим органом або посадовою, службовою особою, окрім нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадової особи органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини, не можуть здійснюватись повноваження і прийматись рішення, які згідно Закону України "Про нотаріат" належать до компетенції нотаріуса, в тому числі і судами, про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про нотаріат", нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Згідно зі ст. 34 Закону України "Про нотаріат", нотаріуси вчиняють певні нотаріальні дії, в т.ч. видають свідоцтва про право на спадщину.
Статтею 49 Закону України "Про нотаріат" визначено порядок підстав для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії, серед яких: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України "Про нотаріат" нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
Слід зауважити, що право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
При цьому, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Отже, з позовної заяви та поданих до неї документів спору про право на спадкування не вбачається, оскільки відмова нотаріуса в оформленні позивачу права на спадщину відсутня.
На підставі викладеного, безпідставним є посилання позивача на те, що Закон України "Про нотаріат" не містить такої нотаріальної дії, як заведення спадкової справи, що, у свою чергу, унеможливлює видати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки саме відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину обумовлює виникнення спору та слугує зверненню до суду.
У даному випадку можливо зробити висновок про те, що позивачем не зроблено усі необхідні дії, які передбачені законом для отримання свідоцтва, а тому звернення до суду з даним позовом є передчасним.
Крім того, з позовної заяви не вбачається, в чому полягає його невизнане чи оспорювань право, що підлягає захисту, з боку Світлодарської міської ради, яка є відповідачем у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги
Відтак, подаючи позовну заяву до суду, позивач не виконав визначені законодавством та зазначені вище вимоги до позовної заяви.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Ухвалою суду від 20.05.2021 позовну заяву залишено без руху, однак вимоги ухвали не виконані. Заява про усунення недоліків надійшла 22.06.2021, однак до заяви не додано документа, що свідчить про відмову нотаріусу.
Доказом того, що позивач не зверталася (чи зверталася) до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини є витяг із Спадкового реєстру. Такого документа не додано до позовної заяви.
Зважаючи на вищевикладене, позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки і до позовної заяви слід надати відмову нотаріуса від вчинення нотаріальної дії.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Зважаючи на вищевикладене, позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки.
За таких обставин, в силу ч. 1 ст. 185 ЦПК України вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Світлодарської міської ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, попередивши останнього про те, що у разі коли він відповідно до вказівок судді у встановлений строк виконає всі перелічені вимоги, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
В разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.В. Шевченко