"02" липня 2021 р.
Справа №150/233/21
Провадження по справі №2/150/91/21
01 липня 2021 року Чернівецький районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Цимбалюк Л.П.
при секретарі Вітковській О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бабчинецької сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною власністю,-
До Чернівецького районного суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 з вище вказаним позовом.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої вимоги підтримує на умовах, викладених в позовній заяві, просить їх задоволити. Зазначила, що вона разом зі своєю сім'єю проживає у спірному будинку, нікуди не виїжджала, здійснює ремонти в будинку, сплачує кошти за комунальні послуги.
Відповідачем - Бабчинецькою сільською радою Могилів - Подільського району подано відзив на позовну заяву, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення. Скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, клопоче про розгляд справи у його відсутність.
З'ясувавши позицію позивача, заслухавши свідків, дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_1 протягом останніх одинадцяти років (з 2010 року) володіє та проживає разом із своїм чоловіком ОСОБА_2 , сином ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 у будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , позивач заволоділа будинком добросовісно та відкрито, здійснювала його ремонти та поліпшення, сплачує комунальні послуги та податки, що стверджується довідкою, виданою Моївським старостинським округом Бабчинецької сільської ради №522 від 30.04.2021 року (а.с. 21).
Перебування позивача у шлюбі із ОСОБА_2 підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 18.11.2010 року виконкомом Збаражської сільської ради Козятинського району Вінницької області, з якого вбачається, що шлюб зареєстровано 18.11.2020 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за №2 (а.с. 10).
Копії свідоцтв про народження серій НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , виданих 29.06.2011 року виконкомом Збаражської сільської ради Козятинського району Вінницької області та 03.10.2017 - виконкомом Моївської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, свідчать про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідними дітьми позивача (а.с. 11-12).
Із довідки комунального підприємства «Могилів - Подільське МБТІ» №396 від 06.05.2021 року житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в цілому належала ОСОБА_5 (а.с. 24). Зазначена обставина окрім цього підтверджена і викопіюванням з погосподарської книги Моївського старостинського округу Бабчинецької ОТГ від 30.04.2021 року (а.с.18) та випискою з погосподарської книги №520 від 30.04.2021 року (а.с. 22).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 17.06.2010 року виконкомом Моївської сільської ради Чернівецького району Вінницької області (а.с. 25).
ОСОБА_5 усе належне їй на день смерть заповіла ОСОБА_6 , про що свідчить копія заповіту, складеного 31.10.2007 року, посвідченого секретарем виконкому Моївської сільської ради Чернівецького району Вінницької області (а.с. 26).
ОСОБА_6 , будучи спадкоємицею за заповітом майна, що залишилося після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , спадщину не прийняла, на спадщину не претендує, про що свідчить її заява від 27.12.2010 року, яка нотаріально посвідчена (а.с. 27).
Житловим будинком по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 заволоділа у 2010 році по домовленості про проживання у вказаному будинку із ОСОБА_6 , яка надала дозвіл на проживання з умовою утримання даного житлового будинку з подальшим його переоформленням (реєстрацією права власності) на ім'я ОСОБА_1 .
Показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 підтверджено факт надання ОСОБА_6 дозволу позивачу ОСОБА_1 на проживання у житловому будинку садибного типу, розташованому по АДРЕСА_1 , з умовою забезпечення утримання в належному стані вказаного будинку з подальшим його переоформленням (реєстрацією права власності) на ім'я позивача ОСОБА_1 , а також підтверджено те, що ОСОБА_1 у 2021 році дізналася про неприйняття ОСОБА_6 спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Так, свідок ОСОБА_7 - сусідка позивача по справі, в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_1 разом із своєю сім'єю протягом одинадцяти років проживає в будинку ОСОБА_5 , на кладовищі доглядає за її могилою. Їй відомом про усну домовленість між ОСОБА_1 і племінницею ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про безкоштовне проживання позивача по справі у спірному будинку, ніяких коштів за будинок ОСОБА_1 не передавала ОСОБА_6 . Ствержує, що ОСОБА_1 постійно проживає у спірному будинку.
Свідок ОСОБА_3 - свекруха позивача по справі, в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із чоловіком у спірному будинку, нікуди не виїжджали, проводили ремонти.
Свідок ОСОБА_8 - сусідка позивача по справі, в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 проживає в будинку ОСОБА_5 разом із своєю сім'єю як на квартирі, доглядає за будинком. Їй відомо, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 була усна домовленість про постійне проживання та користування будинком.
Вище вказаний будинок ОСОБА_1 не переоформляла через відсутність коштів, у 2021 року дізналася від ОСОБА_6 про те, що остання спадщину після смерті ОСОБА_5 спадщину не прийняла і на неї не претендує. Зазначена обставина свідчить про те, що ОСОБА_1 при заволодінні житловим будинком ОСОБА_5 не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності, оскільки, їй достовірно не було відомо про те, що ОСОБА_6 відмовилась від прийняття спадщини і не може передати (переоформити у встановленому законом порядку) житловий будинок, тобто, позивач добросовісно заволоділа вище вказаним будинком.
Із довідки, виданої Моївським старостинським округом Бабчинецької сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області від 30.04.2021 року за №522, вбачається, що ОСОБА_1 у 2010 році заволоділа житловим будинком, розташованим по АДРЕСА_1 добросовісно та відкрито; постійно протягом одинадцяти років користується вище вказаним майном, здійснює ремонти та поліпшення, сплачує комунальні послуги та податки (а.с. 21).
Викопіюваннями з погосподарської книги Моївського старостинського округу Бабчинецької сільської ради Вінницької області від 30.04.2021 року за 2016-2020 роки (а.с. 19), випискою з погосподарської книги, наданої Моївським старостинським округом Бабчинецької сільської ради Вінницької області від 30.04.2021 року за №520 (а.с. 22), довідкою, виданою Моївським старостинським округом Бабчинецької сільської ради Вінницької області від 30.04.2021 року за №523 (а.с. 23) підтверджено факт проживання позивача ОСОБА_1 із сім'єю в житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_1 .
Окрім того, факт постійного проживання ОСОБА_1 у житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_1 підтверджується платіжками про оплату спожитої електричної енергії ТОВ «Енера Вінниця» за 2019, 2020, 2021 роки; платіжками про сплату за користування інтернетом ПАТ «Укртелеком» за 2018, 2020 роки; квитанціями про сплату за споживання електричної енергії та користування інтернетом за 2018, 2019, 2020, 2021 роки АТ КБ «ПриватБанк», УДППЗ «Укрпошта», ВПС «Фінансовий світ» (а.с. 40-48); а також копією заяви - приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на ім'я чоловіка позивача - ОСОБА_2 за 2019 рік (а.с. 39).
Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за №65254799, наданої державним нотаріусом Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області Ординського Ю.С. на виконання ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 14.06.2021 року, вбачається, що після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкова справа не заводилася.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Набувальна давність - одна з підстав набуття права власності.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду (ч. 3 ст. 344 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Частиною 1 статті 398 ЦК України встановлено, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Володільцем може бути будь - яка фізична чи юридична особа, яка може бути суб'єктом права власності. Фактичне володіння може виникнути в тієї чи іншої особи на підставі різних фактичних обставин. Це може бути будь - яке придбання речей (майна) на підставі фактів, що не породжують правових наслідків, наприклад, придбання майна без належного правового оформлення (нотаріального посвідчення, державної реєстрації тощо).
Частиною 1 статті 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України.
У пункті 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року, №5 зазначається, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року, №5 встановлено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч.3 ст.344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч.2 ст.344 ЦК України).
Враховуючи положення статтей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК України).
За останніх одинадцять років (з 2010 року) фактичного володіння ОСОБА_1 житловим будинком АДРЕСА_1 , ніхто як власник зазначеного майна, не звертався до неї із вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння, що є самостійною підставою вважати ОСОБА_1 добросовісним набувачем вище вказаного житлового будинку.
Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2001 року (пункт 11 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року, №5). При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Суд вважає обґрунтованими обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог щодо визнання права власності на нерухоме майно за набувальною власністю.
На підставі вище викладеного, суд в силу статті 89 ЦПК України, беручи до уваги роз'яснення Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року, №5, приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
На підставі ст., ст. 328, 344, 397 ЦК України, ст.ст. 2-5, 7, 8, 10 - 13, 81, 83, 89, 90, 95, 133, 141, 247, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_5 ), право власності на будинок садового типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст.354 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено відповідно до вимог ч.6 ст.259 ЦПК України.
Суддя: Л.П. Цимбалюк