Справа № 148/456/21
01 липня 2021 року м. Тульчин
Тульчинський районний суд
Вінницької області у складі: судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суворовське, Тульчинський район Вінницька область, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює оператором дорожньої фрези в ЕСПМ 17 м. Одесса Одеська область, який проживає та зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_5 , -
В кінці травня 2020 року у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає та зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , переслідуючи умисел на придбання посвідчення водія без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог постанови КМУ від 08.05.1993 № 340 (зі змінами та доповненнями) «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», достовірно знаючи, що останній з 04.12.2019 позбавлений права керування усіма видами транспортних засобів, розуміючи протиправність своїх дій, знайшов у всесвітній мережі Інтернет оголошення про виготовлення посвідчень водія.
Після чого, ОСОБА_3 , продовжуючи свій протиправний умисел, спрямований на придбання водійського посвідчення, зв'язався з невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), з якою узгодив умови виготовлення водійського посвідчення на своє ім'я.
В подальшому (точний час та місце в ході дізнання не встановлено), невстановлена досудовим розслідуванням особа, за допомогою служби доставки «Нова Пошта» передав ОСОБА_3 підроблене посвідчення водія, яке не відповідає аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України, посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 , що посвідчує право керування транспортними засобами категоріями «А», «В», «С», за що останній перерахував кошти в сумі сім тисяч п'ятсот гривень.
Після чого, 01.02.2020 близько 07:00 год., ОСОБА_3 діючи умисно, керуючи автомобілем марки «PEUGEOT 807» державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Миколи Леонтовича, м. Тульчин, завідомо знаючи, що водійське посвідчення на його ім'я серії НОМЕР_1 , виданого 22.01.2014 центром ДАІ0541з відкритими категоріями на право керування транспортними засобами «А», «В», «С» є підробленим, на підставі п. 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» під час несення служби був зупинений працівниками ВБДР УПП у Вінницькій області, яким пред'явив для перевірки вищезазначене підроблене водійське посвідчення у відповідності до п. 2.4 розділу 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001, тим самим використав завідомо підроблений документ.
Відповідно до висновку експертизи встановлено, що бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , заповнений на ім'я ОСОБА_3 не відповідає встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, так як виготовлений не у відповідності до вимог, які пред'являються до даного виду документа. В бланку посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 заповнене на ім'я останнього, фонові зображення (захисна сітка, мікротекст та текст бланку) нанесено струменевим способом друку, вихідні дані підприємства-виробника та номер бланку нанесено термотрансферним способом друку.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, визнав повністю і суду надав покази, які повністю відповідають обставинам, які викладені в обвинувальному акті, а саме, що будучи позбавленим права керування транспортним засобом за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, виникла необхідність керувати транспортним засобом в період карантину, і в нього виник умисел, що за допомогою Інтернету він зможе вирішити це питання, зайшовши на Веб сторінку в мережі Інтернет він знайшов оголошення, щодо виготовлення посвідчення водія, зателефонувавши за вказаним там номером, його запевнили, що попереднє посвідчення водія видане на його ім'я анулюється, а йому виготовлять нове, яке буде відповідати всім вимогам Закону, на що ОСОБА_3 погодився, та перерахував кошти на банківську карту в сумі 7 500 грн., у подальшому на відділені ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав посвідчення та використовував його на протязі приблизно 6 місяців. В лютому місяці 2021 року був зупинений працівниками поліції у м. Тульчині, які виявили, що посвідчення водія видане на його ім'я підроблене. В скоєному щиро розкаявся та запевняв суд, що більше такого ніколи робити не буде.
Відповідності до вимог ст. 349 КПК України, приймаючи до уваги добровільність позицій учасників судового розгляду, роз'яснивши права та відповідні наслідки, суд визначив обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів провадження.
Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у використанні завідомо підробленого документа в судовому засіданні доведена в повному обсязі і його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 358 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 40), щире каяття, на обліках в лікаря психіатра та нарколога не перебуває ( а.с. 42, 43) раніше не судимий (а.с. 44).
Обставини, які відповідно ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття.
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання судом не встановлені.
За таких обставин, з метою попередження нових злочинів, виправлення обвинуваченого, з врахуванням вимог ст. 50, ст. 65-67 КК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинення кримінального проступку, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують покарання, та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_3 в межах санкції визначеної ч. 4 ст. 358 КК України, у виді штрафу.
На стадії досудового розслідування та під час судового розгляду обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому відсутні підстави для його обрання до набрання вироком законної сили.
Питання речових доказів судом вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню у дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 2355,15 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 65-67, ч. 4 ст. 358 КК України,
ст. 349, 369-374, 376 КПК України, суд-
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає та зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 в дохід держави понесенні процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 2355,15 грн.
Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у виді арешту на автомобіль марки «PEUGEOT 807», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 є ОСОБА_6 , який проживає, за адресою: АДРЕСА_2 та який перебуває у користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає та зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ; посвідчення водія виданого на ім'я ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , накладені ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 05.02.2021, та у подальшому частково скасовані ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 01.03.2021.
Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 22.01.2014 центром ДАІ 0541, на ім'я ОСОБА_3 , яке зберігається при матеріалах кримінального провадження - знищити. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , яке зберігається при матеріалах кримінального провадження - повернути користувачу ОСОБА_3 . Транспортний засіб автомобіль марки «PEUGEOT 807», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 переданий на зберігання ОСОБА_3 - залишити останньому.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, прокурору. Особам, які не були під час проголошення вироку надіслати поштовим зв'язком.
Суддя Тульчинського районного суду
Вінницької області ОСОБА_1