Іменем України
30 червня 2021 року
м. Київ
справа № 761/29679/18
провадження № 61-9980ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю та за зустрічним позовом Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи: Київська міська рада, Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (відділ опіки та піклування) про виселення, без надання іншого жилого приміщення,
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2018 року відкрито провадження у вказаній вище справі.
Під час підготовчого засідання, Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи: Київська міська рада, Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (відділ опіки та піклування) про виселення, без надання іншого жилого приміщення.
Ухвалою Шевченківського районного суду від 26 листопада 2018 року занесеною до протоколу судового засідання, прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради з первісним позовом.
У лютому 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про повернення зустрічної позовної заяви Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року заяву ОСОБА_1 про повернення зустрічної позовної заяви Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради залишено без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва
від 05 квітня 2021 року про відмову у задоволенні заяви про повернення зустрічної позовної заяви повернуто особі, яка її подала.
Повертаючи заяву ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив з того, що ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року не входить до переліку ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, що зазначені у частині першій статті 353 ЦПК України.
16 червня 2021 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу
ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 червня
2021 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК Україниу разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Частиною першої статті 353 ЦПК України встановлено вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Відповідно до пункту четвертого частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції у разі якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, якою заяву ОСОБА_1 про повернення зустрічної позовної заяви Департаменту культури виконавчого органу Київської міської залишено без задоволення, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду,дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги заявнику.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте, такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
З огляду на викладене, правильним є висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, оскільки ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 05 квітня
2021 року про відмову у задоволенні заяви про повернення зустрічної позовної заяви не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 рокув справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю та за зустрічним позовом Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи: Київська міська рада, Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (відділ опіки та піклування) про виселення, без надання іншого жилого приміщення відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
С. Ю. Бурлаков
М. Є. Червинська